Рішення № 141348071 у справі № 343/1228/25 від 10.11.2026

Справа №: 343/1228/25

Провадження №: 2/343/47/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 343/1228/25, за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законною представницею якого є ОСОБА_2 , про стягнення грошової компенсації вартості частки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення грошової компенсації вартості частки,

за участю: позивача - відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Іваніва О.Б.,

відповідачки - позивачки ОСОБА_2 та її представника - адвоката Моленя Р.Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивач - відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Іванів О.Б., звернувся до суду із позовом (т. 1 а.с. 66-69), до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законною представницею якого є Ярич К.І., в якому, із врахуванням зменшених позовних вимог (т. 1 а.с. 149-150), просить:

- стягнути із відповідачки - позивачки ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості 1/4 часток транспортних засобів: квадроцикла «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихода «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 266 886,75 грн.;

- стягнути із відповідачки - позивачки ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_4 , спадкоємцями після смерті якого є він (із врахуванням відмови від спадкового майна його дружини, тобто матері померлого - ОСОБА_5 ) та відповідачі ОСОБА_2 (дружина померлого) і ОСОБА_3 (син померлого).

До складу спадкового майна ввійшли, зокрема транспортні засоби: квадроцикл «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихід «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які ним успадковано по 1/4 частці.

Оскільки після смерті сина вказані вище транспортні засоби залишились у відповідачки - позивачки ОСОБА_2 , вона перешкоджає йому у користуванні такими, користуючись своїм правом на виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, він просить стягнути з неї компенсацію вартості належної йому частки таких.

Представник відповідачки - позивачки ОСОБА_2 - адвокат Молень Р.Б. подав відзив (а.с. 92-93), в якому просить відмовити у задоволенні первісного позову. Суть заперечень проти позову зводиться до того, що стороною позивача - відповідача обрано неналежний спосіб захисту, адже він просить стягнути компенсацію лише із відповідачки - позивачки ОСОБА_2 , не враховуючи те, що транспортні засоби належать ще і іншому співвласнику - ОСОБА_3 .

Також, представник відповідачки - позивачки ОСОБА_2 - адвокат Молень Р.Б. пред`явив до позивача - відповідача ОСОБА_1 зустрічний позов (т. 1 а.с. 102-104), в якому, із врахуванням зменшених позовних вимог (т. 1 а.с. 168-169), просить:

- стягнути із позивача - відповідача ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію 1/8 та 5/8 часток транспортних засобів: квадроцикла «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихода «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у загальному розмірі 798 664,10 грн., припинивши її та ОСОБА_3 право власності на ці частки.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог послався на те, що вони, в тому числі і позивач - відповідач ОСОБА_1 є співвласниками даних транспортних засобів, які не перебувають у її власності, та враховуючи те, що вона не бажає спільно із позивачем - відповідачем володіти і користуватися цим майном, хоче виділити належні їй та малолітньому сину ОСОБА_3 частки та просить стягнути із позивача - відповідача компенсацію вартості таких.

У судовому засіданні позивач - відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Іванів О.Б. зменшені первісні позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги не визнали та просили у задоволенні таких відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідачка - позивачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Молень Р.Б. у судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнали, а зустрічні позовні вимоги підтримали і просили такі задовольнити.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

30 червня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

Представник позивача - відповідача ОСОБА_1 - адвокат Іванів О.Б. 15.07.2025, 16.03.2026, 01.04.2026 подав заяви про відкладення судових засідань у зв`язку із його перебуванням у відпустці, тимчасовою непрацездатністю та через неможливість прибути до приміщення суду через оголошення повітряної тривоги. 29.09.2025 подав позовну заяву із зменшеними позовними вимогами. 09.03.2026 подав заяву про зменшення позовних вимог. 16.04.2026 подав клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 24.04.2026 задоволено.

Відповідачка - позивачка ОСОБА_2 16.09.2025 та 21.07.2026 подала заяви про відкладення судових засідань у зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю та поганим самопочуттям.

Представник відповідачки - позивачки ОСОБА_2 - адвокат Молень Р.Б. 30.07.2025 подав клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 30.07.2025 задоволено. 26.09.2025 подав додаткові пояснення. 20.10.2025 подав відзив. 17.10.2025 подав зустрічний позов, який ухвалою суду від 24.10.2025 прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом. 23.04.2026 подав заяву про зменшення позовних вимог.

13 листопада 2025 року ухвалою суду призначено у даній справі судову транспортно - товарознавчу експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

03 березня 2026 року ухвалою суду, у зв`язку із надходженням висновку експерта, поновлено провадження у справі.

Сторони та їх представники 24.04.2026 подали заяви про проведення підготовчого судового засідання без їхньої участі.

24 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що відповідачка - позивачка ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_4 з 13.08.2009 до 29.04.2022 перебували у зареєстровану шлюбі, який припинено у зв`язку із смертю останнього, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб серії НОМЕР_3 та про смерть серії НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 6, 8). Вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 9).

Згідно із копією листа завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 72), померлому ОСОБА_4 з 11.10.2016 та з 19.08.2020 належали: квадроцикл «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і всюдихід «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку із смертю ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом, спадкоємцями якої є: відповідачка - позивачка ОСОБА_2 , як дружина померлого; ОСОБА_3 , як син померлого; та позивач - відповідач ОСОБА_1 , як батько померлого. До складу спадщини увійшли, зокрема, 1/2 частка вказаних вище транспортних засобів, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до висновку судово транспортно - товарознавчої експертизи №СЕ-19/109-25/17570-АВ від 24.02.2026 (т. 1 а.с. 135-141), станом на 13.11.2025 середньо ринкова вартість квадроцикла «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становила 477 086 грн., а всюдихода «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становила 590 461 грн.

На підтвердження того, що зазначені вище транспортні засоби після смерті ОСОБА_4 залишились у відповідачки - позивачки ОСОБА_2 , стороною позивача - відповідача надано власноручну розписку відповідачки - позивачки від 03.05.2022 (а.с. 74), в якій вона зазначила, що отримала належний їй всюдихід «POLARIS», та довідкою і відповіддю з поліції (т. 1 а.с. 75, 76), згідно із якими, позивач - відповідач ОСОБА_1 звертався до поліції із заявою про те, що відповідачка - позивачка ОСОБА_2 забрала всюдихід із складу.

Однак, власноручну розписку відповідачки - позивачки від 03.05.2022 суд не бере до уваги, оскільки згідно із копіями матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 218-266), така не стосується спірного всюдиходу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він є поліцейським офіцером громади в районі проживання сторін. Пригадує, що позивач - відповідач ОСОБА_1 звертався до поліції щодо самостійного, без його дозволу та відома розпорядження відповідачкою - позивачкою ОСОБА_2 квадроциклами та всюдиходами.

Отже, суд встановив, що позивач - відповідач ОСОБА_1 , відповідачка - позивачка ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 , є спадкоємцями (спільна часткова власність) за законом після смерті ОСОБА_4 . До складу спадщини увійшли, зокрема транспортні засоби: квадроцикл «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихід «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які були придбані померлим під час шлюбу з відповідачкою - позивачкою. Позивач - відповідач ОСОБА_1 , заявляючи про своє право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, враховуючи, що виділ у натурі його частки є неможливим та беручи до уваги, що спадкове майно знаходиться у відповідачки - позивачки, хоче отримати від відповідачки - позивачки ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості цих транспортних засобів. Із такими ж зустрічними вимогами до позивача - відповідача ОСОБА_1 звернулась відповідачка - позивачка ОСОБА_2 , стверджуючи, що даних транспортних засобів у неї немає.

Спірні правовідносини у даній справи виникли у зв`язку із правом сторін на одержання грошової компенсації вартості часток, оскільки виділ у натурі їхніх часток із спільного майна є неможливим через неподільність таких.

ІV. Оцінка суду:

суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, доходить такого висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно із ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

За змістом ч. 1, 7 ст. 41 Конституції України, ч. 1, 5 ст. 319 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

Статтею 1267 ЦК України встановлено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абз. 1, 2 ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 364 ЦК України, право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові (справа № 209/3085/20) від 08.02.2022 зауважує, що факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Виручені від реалізації кошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо.

Також, в зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначає, що висновок про те, що стягнення на користь позивача компенсації за її частку у праві спільної часткової власності на майно становитиме для відповідача надмірний тягар, суперечитиме принципу пропорційності та порушуватиме баланс приватних інтересів, є хибним. Дисбаланс сторін виникає якраз унаслідок того, що спільне поділене майно перебуває у фактичному володінні однієї з сторін, тоді як у іншої сторони відсутній доступ до спільного поділеного майна, та можливість користування своєю часткою майна, та співвласник не отримує жодної компенсації за користування другим власником його часткою у майні.

Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок про те, що таке стягнення призведе до порушення права відповідача на мирне володіння його майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції), зокрема внаслідок нібито примусового набуття права власності на майно і відсутності згоди на виплату компенсації позивачу. Відповідач є власником речей фактично. Тому не є примусовим набуттям права приватної власності стягнення з одного співвласника такого майна компенсації на користь іншого співвласника, який відмовляється від своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, щоби врегулювати конфлікт щодо користування та розпорядження спільним майном. Більше того, суд не позбавляє відповідача його частки у праві на це спільне майно, а через рішення про стягнення з останнього відповідної компенсації збалансовує інтереси співвласників, які не дійшли згоди щодо неподільної речі.

Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. Цей припис узгоджується з приписом ч. 2 ст. 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі (близькі за змістом висновки висловлені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від3 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц і від 9 червня 2021 року у справі № 760/789/19).

Так, суд встановив, що позивач - відповідач ОСОБА_1 , відповідачка - позивачка ОСОБА_2 та малолітній відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 , права та інтереси якого захищає остання, і яка управляє належним йому майном, є співвласниками транспортних засобів: квадроцикла «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та всюдихода «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Дані транспортні засоби успадковані ними після смерті ОСОБА_4 та такі були придбані останнім під час шлюбу із відповідачкою - позивачкою ОСОБА_2 . Вказані транспортні засоби були спільним майно подружжя відповідачки - позивачки ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_3 , що підтверджується як порядком спадкування, так і не заперечується стороною відповідачки - позивачки.

Так як спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини, то відповідними співвласниками спірних транспортних засобів з часу відкриття спадщини є спадкоємці, які належним чином у встановлені законом строки прийняли спадщину - позивач - відповідач ОСОБА_1 , відповідачка - позивачка ОСОБА_2 і відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 , та їх право власності на це майно не залежить від його фактичної реєстрації у відповідних органах.

Проте, сторона відповідачки - позивачки пред`являючи зустрічний позов із аналогічним як у позивача - відповідача ОСОБА_1 предметом позову (стягнення грошової компенсації вартості частки спадкового майна), заперечила факт перебування у її користуванні чи володінні спірних транспортних засобів.

Власне, спірним у даній справі є те, у кого із співвласників на даний час знаходяться транспортні засоби, які увійшли до складу спадкового майна, або ким із ним такі були відчужені, або хто із них розпорядився такими на власний розсуд.

Досліджуючи дані обставини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Ці ж правила встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду, у справі № 917/1307/18 від 23.10.2019, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

Дослідивши обставини справи, надані учасниками справи письмові докази, врахувавши покази свідка, суд доходить висновку, що саме первісний позов підлягає задоволенню, оскільки спірні транспортні засоби перебувають або такими розпорядилась саме відповідачка - позивачка ОСОБА_2 , адже саме вона відповідно до презумпції права спільної сумісної власності подружжя була співвласницею таких ще до відкриття спадщини. Окрім цього, показами свідка (який вказав, що позивач - відповідач ОСОБА_1 звертався до поліції про самовільне розпорядження вказаним всюдиходом відповідачкою - позивачкою) підтверджується, що вказані транспортні засоби після відкриття спадщини перебували саме у відповідачки - позивачки ОСОБА_2 і вона розпоряджається або розпорядилась ними без дозволу та повідомлення співвласника ОСОБА_1 .

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення первісного позову, а саме слід стягнути з відповідачки - позивачки ОСОБА_2 на користь позивача - відповідача ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/4 часток транспортних засобів: квадроцикла «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихода «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 266 886,75 грн.

Також, зважаючи на імперативність норми абз. 3 ч. 2 ст. 364 ЦК України якою встановлено, що право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав компенсацію вартості його частки, припиняється з дня її отримання, суд вважає за необхідне припинити право спільної часткової власності позивача - відповідача ОСОБА_1 на транспортні засоби: квадроцикл «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихід «POLARIS RZR XP 1000 EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стосовно доводів сторони відповідачки - позивачки про те, що позивачем - відповідачем ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту через стягнення грошової компенсації не з усіх співвласників, а лише із відповідачки - позивачки, суд відхиляє, оскільки іншим співвласником спірного спадкового майна є ОСОБА_3 , який на момент ухвалення даного рішення є малолітнім, і відповідно відповідачка - позивачка є його законною представницею та захищає його права і інтереси.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 3 ст. 2 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вважає за необхідне давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами та їх представниками, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.

V. Розподіл судових витрат між сторонами:

у даній справі судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки первісний позов задоволено повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено, питання про судові витрати понесені стороно відповідачки - позивачки не вирішуються.

Стороною позивача було сплачено судовий збір у розмірі 4 106,30 грн (а.с. 5) та сплачено вартість забезпечення доказів (проведення експертизи) у розмірі 6 952,92 грн (а.с. 132).

Однак, враховуючи ціну позову, судовий збір за пред`явлення первісного позову повинен був бути ним сплаченим у розмірі 2 668,87 грн., а тому, позивачу - відповідачу ОСОБА_1 слід повернути 1 437,43 грн надмірно сплаченого судового збору.

Отже, стороною позивача - відповідача ОСОБА_1 понесено судові витрати на сплату судового збору та за проведення експертизи в загальному розмірі 9 621,79 грн., які, враховуючи те, що первісний позов задоволено, підлягають стягненню з відповідачки - позивачки ОСОБА_2 на користь позивача - відповідача ОСОБА_1 .

Щодо понесених судових витрат стороною позивача - відповідача на правничу допомогу, то згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Беручи до уваги, що представник позивача - відповідача заявив про те, що докази про розмір понесених його довірителем витрат на професійну правничу допомогу буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд на підставі п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України, вважає за необхідне у резолютивній частині вказати про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

На підставі вищевикладеного, ст. 41 Конституції України, ст. 2, 4, 76 ЦПК України, ст. 11, 15, 183, 319, 364, 1267, 1268 ЦК України, та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законною представницею якого є ОСОБА_2 , про стягнення грошової компенсації вартості частки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/4 часток транспортних засобів: квадроцикла «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихода «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у загальному розмірі 266 886 (двісті шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 75 копійок.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на транспортні засоби: квадроцикл «CAN-AM OUTLANDER 1000XMR», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та всюдихід «POLARIS RZR XP 1000EPS», 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 621 (дев`ять тисяч шістсот двадцять одну) гривню 79 копійок понесених судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення грошової компенсації вартості частки - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 1 437 (одну тисячу чотириста тридцять сім) гривень 43 копійки сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник позивача - відповідача ОСОБА_1 - адвокат Іванів Олег Богданович, протягом трьох днів після ухвалення рішення, а саме до 13.11.2026 (включно), має право подати докази щодо розміру понесених судових витрат.

Для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання на 16 листопада 2026 року о 15.00 годині у приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, що знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Обліски, 115 Калуського району Івано - Франківської області (зал судових засідань №1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач - відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка - позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Суддя: І.М.Андрусів