Рішення № 141348682 у справі № 613/540/25 від 09.11.2026

Справа №613/540/25 Провадження № 2/613/946/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Уварової Ю.В.,

за участі секретаря - Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/540/25 провадження № 2/613/946/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Пулинець Б.А. про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Таскомбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому представник просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №[номер приховано] від 20.12.2021 у розмірі 66 588, 63 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.12.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № [номер приховано].

Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 37 059,00 гривень, строком користування 18 місяців, зі сплатою 7% при наданні кредиту від суми кредиту, загальних процентів у розмірі 0,01 % від суми боргу за договором, щомісячних процентів у розмірів 2,70 % від суми кредиту.

ТОВ «ФК «ЦФР» належним чином виконало умови кредитного договору, у свою чергу відповідач умови кредитного договору не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 66 588, 63 грн.

21.12.2021 права вимоги за Кредитним договором №[номер приховано] від 20.12.2021 відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021.

Враховуючи, що відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, тому АТ «Таскомбанк» змушене звернутися до суду.

Ухвалою суду від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.07.2025 у цивільній справі № 613/540/25 провадження № 2/613/387/25 за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.05.2026 у цивільній справі № 613/540/25 провадження № 2/613/387/25 за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано заочне рішення та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач у позовній заяві зазначає, що 21.12.2021 права вимоги за Кредитним договором № [номер приховано] були відступлені йому на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021. Однак, у переліку додатків до позовної заяви міститься посилання на інший документ - Договір про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016. Більше того, у Повідомленні про відступлення зазначено, що права будуть відступлені саме на підставі Договору 2016 року.

Позивач надав суперечливі відомості та докази щодо того, на підставі якого саме правочину до нього перейшло право вимоги за договором, укладеним лише 20.12.2021. Отже, в матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги до АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором№[номер приховано] від 20.12.2021, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

У п. 2.1. Кредитного договору зазначено, що інші умови викладені в "Умовах", розміщених на сайті ТОВ «ФК «ЦФР». Позивач нараховує Відповідачу колосальну суму щомісячних процентів - 33 638,88 грн, посилаючись на п. 5.1 цих Умов. Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 чітко сформувала правову позицію: умови договору, розміщені на сайті кредитора, які не містять підпису позичальника, не можуть вважатися невід`ємною частиною кредитного договору, оскільки неможливо встановити, чи саме з цими умовами ознайомився позичальник під час підписання договору. Відтак, нарахування щомісячних відсотків у розмірі 2,7% на підставі Умов, що не підписані Відповідачем, є незаконним.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору, строк користування кредитом становить 18 місяців (як зазначено до 16.06.2023). Позивач подає розрахунок станом на 21.02.2025, продовжуючи нараховувати відсотки. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення строку договору банк має право вимагати лише повернення тіла кредиту, а також застосовувати наслідки за ст. 625 ЦК України (які наразі обмежені у зв`язку з введенням воєнного стану).

Також представник відповідача зазначив, що з 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання (штрафи, пені, інфляційні втрати, 3% річних). Розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, містить нарахування сумнівних відсотків за період воєнного стану, що свідчить про штучне завищення суми боргу (зокрема 33 638,88 грн. відсотків на суму кредиту в 37 059,00 грн.).

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо невідповідності переходу права вимоги до Позивача АТ «ТАСКОМБАНК» представник позивача зазначив, що при завантаженні документів до електронного суду представником було помилково додано Договір відступлення прав вимоги №ТАСЦФР-10_2016 та повідомлення про відступлення прав вимоги, хоча по тексту позовної заяви та опису додатків в позовній заяві названі файли вірно.

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Згідно з умовами договору відступлення він є завершеним відносно кожного конкретного позичальника тільки після укладання сторонами відповідного реєстру права вимог та сплати ціни договору.

Відповідно до п. 3.4. Договору право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає новим кредитором до Позичальників стосовно їх Заборгованостей по Кредитним договорам.

Сторони погодили, що договір відступлення є завершеним по відношенню до конкретного позичальника тільки за умови підписання відповідного реєстру та сплати ціни цього конкретного реєстру тобто за відкладальною умовою.

Отже, 21.12.2021 Позивач набув права вимоги за кредитним договором №[номер приховано] від 20.12.2021, укладеного між ТОВ ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 . Договір відступлення є діючим на цей час, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Щодо безпідставності посилання на «Умови надання фінансових послуг», розміщених на сайті, нарахування щомісячних відсотків у розмірі 2,70 % представник позивача зазначив, що розмір щомісячних процентів у розмірі 2,70 % від суми кредиту, а також загальні річні проценти у розмірі 0,01 % від суми боргу за договором нараховуються відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору, підписаного Відповідачкою. Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти. Порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення наведені в графіку платежів в пункті 1.3. Кредитного договору, а отже відомі Відповідачу.

Щодо нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, то відповідно до пункту 3.1. Кредитного договору, кредитний договір діє в межах строку на який надається кредит та припиняється належним його виконанням. Підписавши договір сторони погодили оплату процентів за користування кредитними коштами, а також розмір процентної ставки. Тобто сторонами були досягнуті усі істотні умови договору. Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору щомісячні проценти за договором - 2,70%, загальні річні проценти - 0,01%.

Якщо відповідачка вважає, що наданий позивачем розрахунок невірний, зокрема невірно розраховані відсотки за кредитом, або не відображає всі сплачені нею кошти, чи відображає у іншому (меншому) розмірі, то згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст 81 ЦПК України, які покладають на сторону обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідачка була зобов`язана його спростувати, надавши свій розрахунок чи інші, передбачені ст. 76 ЦПК України докази, на його спростування, чого Відповідачкою не зроблено.

Щодо твердження Відповідачки, що остання звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за часткове або повне невиконання будь-якого з положень кредитного договору на період дії воєнного стану, (штрафів, пені, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат), а саме з 24 лютого 2022 року, то Позивач зазначає, що відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості позивач не заявляє про стягнення штрафів, пені, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) у сумі 32 941 грн. 60 коп., заборгованості по річним процентам (в т. ч. прострочена) у сумі 8 грн. 15 коп., заборгованості по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) у сумі 33 638 грн. 88 коп.

Щодо застосування положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник позивача зазначив, що відповідачка не надала доказів того, що вона зверталася на офіційну електрону пошту Банку або на найближче до неї відділення АТ «ТАСКОМБАНК» зі зверненням про сторнування відсотків з усіма належними документами на підтвердження того факту, що вона є військовослужбовицею, отже у АТ «ТАСКОМБАНК» не має підстав задля сторнування процентів за договором.

Представник позивача у позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника АТ «ТАСКОМБАНК», не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача - адвокат Пулинець Б.А. надав суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі відповідача та її представника.

На підставі ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 18.12.2021 ОСОБА_1 підписала Заяву-анкету на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» /а.с.10/.

20.12.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № [номер приховано] /а.с.9/.

Згідно з п. 1.2. Договору відповідачу надано кредит у сумі 37 059,00 грн, строком на 18 місяців, зі сплатою 7,00 % при наданні кредиту ( 1750 грн.), щомісячних процентів у розмірі 2,70 %, річних процентів у розмірі 0,01 %.

Відповідно до п. 1.3 умов договору, позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту згідно з графіком платежів.

Згідно з п. 1.4. умов договору, підписавши Договір, позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів:

- 25 000,00 грн. на рахунок отримувача Мейлах-Крамаренко О.О. за рахунок кредиту згідно з кредитним договором № [номер приховано] від 20.12.2021.

- 9000,00 грн. на рахунок ПАТ «Страхова компанія «ТАС» (страховий платіж).

- 650,00 грн. на рахунок ТОВ «майСейфеті» (оплата за пакет послуги «Охоронець КредитМаркет48».

- 200,00 грн. на рахунок ТОВ «ЦФР» (оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA»).

- 459,00 грн. на рахунок ТОВ «ЦФР» (оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen», пакет ЕКОНОМ, КД №[номер приховано] від 20.12.2021.

Згідно з п. 3.2. Договору, у випадку прострочення виконання своїх кредитних зобов`язань позичальник сплачує штраф у розмірі 1 % від суми наданого кредиту за кожний факт виникнення прострочки відповідно до графіку платежів.

Згідно з п. 3.3. Договору всі інші умови кредитного договору зазначені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) редакція від 30.08.2021, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладенння цього Договору та до яких Позичальник приєднується, підписавши цей Договір.

Згідно з п. 3.4. Договору, цей Договір, Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (редакція від 30.08.2021), складають єдиний кредитний договір.

Крім того, позичальник ОСОБА_1 підписала Паспорт кредиту, у якому викладені умови кредитування /а.с.11/.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Частина 1 ст.1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Із вказаної Заяви-анкети, кредитного договору вбачається, що вона містить власноручний підпис позичальника ОСОБА_1 .

Крім того, Заява-анкета містить персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП, адресу зареєстрованого місця проживання, мобільний номер телефону.

У п. 1 Заяви-анкети зазначено, що позичальник засвідчує, що всі її персональні дані, які містяться у цій заяві, є правильно викладеними та достовірними.

Згідно з п. 2 Заяви-анкети, підписанням цієї Заяви-анкети, ОСОБА_1 надала ТОВ «ФК «ЦФР» згоду на обробку своїх персональних даних, відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних».

Верховний суд у постанові від 01.07. 2024 у справі № 638/161/22 зробив висновок про те, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим.

Крім того, з матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник частково здійснювала погашення заборгованості, що підтверджує наявність між сторонами договірних відносин.

Вказаний висновок також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.04.2018 по справі № 347/12292/16-ц, в якій зазначено, що не оспорювання кредитного договору, часткове його виконання, відповідно до ст. 204 ЦК України, свідчить про правомірність цього правочину.

Отже, наявними у справі доказами підтверджено факт укладення 20.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ЦФР» кредитного договору № [номер приховано].

Сама відповідачка не заперечувала проти укладення вказаного кредитного договору.

Факт переказу коштів на рахунок відповідача підтверджується копією платіжної інструкції /а.с.17/.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не доведено факту переходу до АТ «Таскомбанк» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №[номер приховано] від 20.12.2021.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив, що 21.12.2021 права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021.

Разом з цим суд зазначає, що в додатках до позовної заяви під пунктом 11 вказано Договір про відступлення права вимоги ТАСЦФР-10-2026. Крім того, до позову долучено копію Договору про відступлення права вимоги ТАСЦФР-10-2026 від 07.10.2016.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що у позовній заяві у додатках помилково було вказано Договір про відступлення права вимоги ТАСЦФР-10-2026, а також помилково його копію було долучено до позовної заяви.

Разом з відповіддю на відзив представник позивача надав суду копію Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021.

Згідно з п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021, у вiдповiдностi до умов цього Договору Первiсний кредитор передає (вiдступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальникiв, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первiсного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первiсному кредитору За вiдстyплення Права вимоги грошовi кошти у cyмi, що дорівнює цiнi договору у порядку та строки, встановленi цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021, Сторони погодили, що Первiсний кредитор має право щоденно передавати (вiдступати) Новому кредитору cвoї Права вимоги до Позичальникiв, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такi Права вимоги, шляхом пiдписання вiдповiдних Peєcтрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку 1 до цього Договору) iз зазначенням цiни договору та розмiру Заборгованостей Позичальникiв. Пiдписанi Сторонами вiдшовiднi Peєcтри прав вимог є невiд`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. З.4. Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021, право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту пiдписання Сторонами вiдповiдного Реєстру прав вимог та зарахування коштiв у розмiрi Цiни договору на рахунок Первiсного кредитора, пiсля чого Новий кредитор стає новим кредитором по вiдношенню до Позичальникiв стосовно їx Заборгованостей по Кредитним договорам, а також по вiдношенню до Портфителiв стосовно їx зобов`язань за Договорами забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять Bci iншi пов`язанi з ними права в обсязi i на умовах, що iснували на момент переходу цих прав.

На виконання п. 4.2. Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021, АТ «Таскомбанк» на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР» сплачено кошти у сумі 7 182 246, 14 грн. /а.с.20/.

Суд звертає увагу, що позивачем при зверненні до суду було додано копію реєстру прав вимоги, який підписаний АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР», саме до Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021, у якому за номером 184 значиться боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір № [номер приховано], дата видачі кредиту 20.12.2021, сума кредиту 37059,00 грн./а.с.7/.

Отже, суд вважає, що долучена до відповіді на відзив копія Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021 може бути доказом відступлення АТ «Таскомбанк» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано] від 20.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено належними доказами факт набуття АТ «Таскомбанк» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано] від 20.12.2021.

Статтею 526 ЦК України обумовлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст.611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умови кредитного договору не виконала у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 21.02.2025 становить 66 588, 63 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32 941, 60 грн, заборгованості за річними відсотками (в т.ч. простроченим) у розмірі 8, 15 грн, заборгованості за щомісячними процентами (вт.ч. простроченим) у розмірі 33 638, 88 грн.

Наявність заборгованості у зазначеному розмірі підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору № [номер приховано] від 20.12.2021 /а.с.22/.

Враховуючи, що позивачем доведено факт видачі відповідачці кредитних коштів, беручи до уваги, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, зокрема відсутності заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32 941,60 грн., суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Суд зазначає, що у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди щодо його істотних умов, зокрема щодо річної та щомісячної відсоткової ставки.

На підтвердження розміру заборгованості за річними відсотками та щомісячними відсотками позивачем надано суду розрахунок заборгованості за період з 21.12.2021 по 01.02.2025 /а.с.22/.

Так, згідно з вказаним розрахунком відповідачці нараховано відсотки річні у розмірі 11,29 грн., з яких сплачено 3,14 грн., та нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 38 022,60 грн., з яких сплачено 4 383,72 грн.

З урахуванням часткової сплати заборгованості, заборгованість за річними відсотками становить 8,15 грн., за щомісячними відсотками - 33 638,88 грн.

Суд не погоджується із нарахованим розміром заборгованості за відсотками з огляду на таке.

У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Згідно з умовами кредитного договору, строк кредитування становить 18 місяців.

У кредитному договорі викладений графік платежів, згідно з яким відсотки нараховані за період з 20.12.2021 по 16.06.2023, тобто в межах погодженого строку кредитування.

У самому тексті кредитного договору № [номер приховано] від 20.12.2021 не передбачено умов щодо пролонгації кредитного договору.

Щодо п. 3.3. кредитного договору, у якому вказано, що всі інші умови кредитного договору зазначені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) редакція від 30.08.2021, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua, суд зазначає про таке.

У постанові Великої палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зазначено, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником » .

Однак матеріали справи не містять вказаних Умов отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) в редакції від 30.08.2021, з якими має бути ознайомлена відповідач ОСОБА_1 , та які повинні містити її підпис.

Отже, враховуючи часткову сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 4383,72 грн., суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування у сумі 13 627,08 грн. (2,70 % х 37059 = 1000,60 грн. щомісячно; 1000,60 х 18 місяців = 18 010,80; 18010,80 - 4383,72=13 627,08).

Щодо річних відсотків, беручи до уваги строк кредитування, часткове погашення заборгованості, а також той факт, що річні відсотки нараховуються від суми боргу за договором, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню річні відсотки у сумі 1,85 грн. (4, 99 грн. - 3,14 грн. = 1,85 грн.).

Отже, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 46 570,53 грн.

Крім того, суд не вбачає підстав для застосування положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки в матеріалах наявна лише копія посвідчення УБД серії НОМЕР_2 від 26.12.2018 на ім`я ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять відповідних документів як доказів звільнення ОСОБА_1 від нарахування штрафів, пені, процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування процентів за користування позикою протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).

Враховуючи, що позов задоволено на 70 % (46 570,53 х 100 % / 66 588,63), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1695 грн. 68 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором № [номер приховано] від 20.12.2021 у розмірі 46 570,53 (сорок шість тисяч п`ятсот сімдесят гривень 53 копійки) та судовий збір у сумі 1695, 68 (одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять гривень 68 копійок), а всього - 48 266,21 (сорок вісім тисяч двісті шістдесят шість гривень 21 копійку).

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження: 01032, м Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя