Номер провадження: 22-з/813/513/26
Справа № 523/19637/24
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді - Назарова М.В., Коновалова В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву адвоката Саінчук Аріадни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -
У С Т А Н О В И В:
27 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/12 частки квартирі АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2/12 частки квартири АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 червня 2025 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. на ім`я відповідачки, ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 18 березня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Саінчук А.О. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн..
Не погодившись із вказаним рішенням та додатковим рішенням суду, адвокат Саінчук А.О. звернулася безпосередньо до Одеського апеляційного суду з апеляційними скаргами.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 липня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Саінчук А.О. на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2026 року задоволено частково. Рішення змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного суду. В іншій частині рішення залишено без змін.
Іншою постановою Одеського апеляційного суду від 28 липня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Саінчук А.О. на додаткове рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 18 березня 2026 року залишено без задоволення, а додаткове рішення - без змін.
03 серпня 2026 року адвокат Саінчук А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат.
Заява мотивована тим, що за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, однак питання відшкодування понесених нею судових витрат не вирішено.
Представник зазначає, що попередній розрахунок витрат подано завчасно, до закінчення судових дебатів заявлено про подання підтвердних доказів після ухвалення постанови, а самі докази подано у встановлений строк.
Вважає, що погоджений фіксований гонорар у розмірі 30 000 грн. підтверджений договором, додатковою угодою, рахунком та актом наданих послуг, відповідає обсягу виконаної роботи й критеріям розумності та необхідності.
У зв`язку із цим просить ухвалити додаткову постанову та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 453,44. грн судового збору.
За ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
За положенням п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; а також, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При цьому, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Апеляційний суд у постанові від 28 липня 2026 року зазначив, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні лише в частині його мотивування, зокрема щодо правової кваліфікації відносин спільної власності на спірну квартиру.
Водночас така зміна не вплинула на висновки суду щодо обсягу спадкових прав сторін та не зумовила зміни резолютивної частини рішення, яку залишено без змін.
Суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, визнавши за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/12 та 2/12 частки спірної квартири та відмовивши у задоволенні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Отже, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в позові повністю задоволені не були.
Саме лише часткове задоволення апеляційної скарги зі зміною мотивування рішення, за незмінності результату вирішення спору, не є підставою для покладення понесених скаржницею витрат на апеляційний перегляд справи на позивачку.
Таким чином, зміна лише мотивувальної частини рішення суду першої інстанції не призвела до зміни результату вирішення спору.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції також залишено без задоволення.
За таких обставин відсутні підстави для покладення на ОСОБА_2 витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000 грн. та зі сплати судового збору у розмірі 1 453,44 грн..
Своєчасне подання доказів витрат та їх документальне підтвердження самі собою не зумовлюють обов`язку іншої сторони відшкодувати такі витрати без урахування результатів апеляційного перегляду справи.
Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 77 постанови від 03 квітня 2025 року у справі №695/2160/20, а також із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 135 постанови від 23 липня 2026 року у справі №727/6125/23, щодо покладення витрат на перегляд справи на скаржника у разі зміни лише мотивувальної частини судового рішення без зміни результату вирішення спору.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Саінчук А.О. про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви адвоката Саінчук Аріадни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді В.В. Кострицький
М.В. Назарова
В.А. Коновалова