Ухвала № 141352385 у справі № 505/2010/18 від 09.11.2026

Номер провадження: 22-ц/813/10443/26

Справа № 505/2010/18

Головуючий у першій інстанції Івінський О. О.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09.11.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя - доповідач), Карташова О.Ю., Шевиріної Т.Д.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,

на заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 травня 2019 року,

за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за борговою розпискою,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за борговою розпискою задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Тіора Юрій Парфірійович, через підсистему «Електронний суд» звернулась з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України. В апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний суд скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 , на заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.05.2019 року, не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом з наступних підстав.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Порядок оскарження відповідачем заочного рішення суду врегульований главою 11, розділу ІІІ ЦПК України.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому, апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Відповідно до другого абзацу пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 відповідно до статей 287, 288 ЦПК оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.

Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.02.2020 року у справі № 369/1534/18, постанові від 21.05.2025 року у справі № 2206/113/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) зауважила, що у питанні забезпечення прав учасників процесу на апеляційний перегляд справи заочне провадження не відрізняється від інших проваджень, адже доступ до суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку забезпечується учасникам справи лише в разі дотримання ними установлених законом процесуальних вимог. Такий висновок сформований з урахуванням того, що у пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України вказано, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Отже, відповідно до приписів статті 127 ЦПК України суд першої інстанції наділений повноваженнями залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом. Водночас суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

У пунктах 71, 76, 77 постанови від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду нагадує, що у разі постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення об`єктом оскарження в суді апеляційної інстанції є не ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, а безпосередньо заочне рішення, перегляд якого буде здійснюватися саме за апеляційною скаргою відповідача.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційний суд не вирішує поважність/неповажність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а лише перевіряє дотримання заявником строку на апеляційне оскарження заочного рішення, який починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України)».

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач ОСОБА_1 зверталася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 травня 2019 року залишена без розгляду.

В резолютивній частині ухвали суду від 27 жовтня 2026 року роз`яснено судом порядок її оскарження, зазначено, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Статтею 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, зокрема пунктом 10 визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк, а пунктом 16 - щодо залишення заяви без розгляду.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що зверталася до суду першою інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, яку було залишено без розгляду.

Проте, апеляційний суд з зазначеним не погоджується, оскільки наведене вище свідчить про те, що заява відповідача про перегляд заочного рішення судом першої інстанції по суті розглянута не була, а заочне рішення судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України, не переглядалося, тобто відповідач не виконав вимог щодо порядку перегляду заочного рішення суду, що унеможливлює прийняття до розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 не дотриманий встановлений законом порядок перегляду заочного рішення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 287 ЦПК України у ОСОБА_1 не виникло право на оскарження заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 травня 2019 року в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Оскільки відповідачем порушено встановлений порядок оскарження заочного рішення, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 284, ч. 4 ст. 287, ст. 357 ЦПК України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 травня 2019 року, за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за борговою розпискою, повернути відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді В.А. Коновалова

О.Ю. Карташов

Т.Д. Шевиріна