Ухвала № 141354993 у справі № 160/709/25 від 09.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року Справа № 160/709/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:

головуючого судді Рябчук О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/709/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездійльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

11.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/709/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездійльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить суд:

- задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 160/709/25;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду в місячний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі № 160/709/25.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі № 160/709/25 її позов до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та зобов`язано відповідача провести перерахунок грошового забезпечення. Військовою частиною НОМЕР_1 не виконується рішення суду, навіть при вжитті заходів з примусового рішення суду. ОСОБА_1 вважаючи, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.03.2025 року у справі № 160/709/25не було виконано в повному обсязі звернулась до суду з заявою про встановлення судового контролю за її виконанням.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2025р., заяву у справі № 160/709/25 передано до розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) з 20.08.2025 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 р. у справі № 160/709/25 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року у адміністративній справі №160/709/25 - скасовано.

Справу №160/709/25 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі №160/709/25 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

02 листопада 2026 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №160/709/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) з 09.11.2026 року.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2026 року надіслано сторонам.

06.11.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 подано заперечення проти заяви про встановлення судового контролю. Відповідач зазначає, що до заяви Позивача про встановлення судового контролю не додано доказів направлення Позивачем до виконавчої служби виконавчого документу. Водночас із тим, у Відповідача відсутня інформація про віткриття виконавчого провадження. Отже, вищевикладене дає підстави стверджувати про відсутність виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі № 160/709/25. Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати фактичне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження». Отже станом на теперішній час позивач не використав всіх можливостей для виконання рішення суду без встановлення судового контролю та його встановлення було би передчасним. Також вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі № 160/709/25, просять суд врахувати, що встановлення судового контролю у справі такої категорії є диспозитивним правом суду і має вирішуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, яких в даному випадку заявником надано не було.

Також, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року по справі № 160/709/25, фінансовоекономічною службою військової частини НОМЕР_1 щомісячно подаються начальнику забезпечувального фінансового органу - центрального фінансово-економічного управління Сухопутних військ України розрахунки (заявки на фінансування) потреби у коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання судових рішень та видатків за КЕКВ2800. Як випливає із зазначених вище розрахунків, було замовлено грошові кошти за КЕКВ2800 для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року по справі № 160/709/25, а в якості кінцевого отримувача коштів вказано ОСОБА_1 . До заперечень додаємо розрахунки на листопад 2025 року (рядок 131), грудень 2025 року (рядок 131), січень 2026 року (рядок 131), лютий 2026 року (рядок 131), березень 2026 року (рядок 131), квітень 2026 року (рядок 131), травень 2026 року (рядок 131), червень 2026 року (рядок 131), липень 2026 року (рядок 131), серпень 2026 року (рядок 131), вересень 2026 року (рядок 131), жовтень 2026 року (рядок 131), які подавалися фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 начальнику забезпечувального фінансового органу. З огляду на викладене вважають, що для виконання судового рішення Військовою частиною НОМЕР_1 було вжито всіх необхідних заходів та просять відмовити в задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 160/709/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018 рік з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017, 2018 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018 роки.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017, 2018 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 160/709/25 набрало законної сили 24.04.2025 р.

02.05.2025 року засобами поштового зв`язку Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 160/709/25.

Вважаючи протиправними такі дії Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиконання рішення суду позивач звернувся з цією заявою.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши положення КАС України, які регулюють процесуальні питання, повязані з здійсненням судового контролю за виконанням судового рішення, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 160/709/25 набрало законної сили 24.04.2025 р.

02.05.2025 року засобами поштового зв`язку Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 160/709/25.

Станом на час розгляду заяви з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем не було подано до суду доказів повного виконання судового рішення.

Положеннями ч.2 ст. 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із приписами ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи встановлені під час розгляду заяви обставини, суд з огляду на приписи ст. 382-1 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 у тридцятиденний строк після набрання чинності ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 160/709/25.

Відповідно до ч.6 ст. 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/709/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездійльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 160/709/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до суду у 30-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 160/709/25.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя О.С. Рябчук