Рішення № 141355752 у справі № 260/5365/26 від 09.11.2026

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2026 року м. Ужгород № 260/5365/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області, Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство охорони здоров`я, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області, Центру оцінювання функціонального стану особи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство охорони здоров`я, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області, які полягали у проведенні оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 та прийнятті рішення №82/26/754/Р від 30 березня 2026 року про невстановлення йому інвалідності;

2) скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області №82/26/754/Р від 30 березня 2026 року;

3) визнати протиправними дії Центру оцінювання функціонального стану особи, які полягали у розгляді скарги ОСОБА_1 та прийнятті рішення №2987/26/84 від 10 липня 2026 року, яким залишено без змін рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №82/26/754/Р від 30 березня 2026 року;

4) скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи №2987/26/84 від 10 липня 2026 року, прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 ;

5) зобов`язати Експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області провести повторне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що у зв`язку з наявними в нього захворюваннями, що мають тривалий, хронічний та прогресуючий перебіг, в 2024 році позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01 листопада 2025 року. Стверджує, що протягом 2025 року стан його здоров`я значно погіршився, що підтверджується численними медичними виписками. Незважаючи на це, за результатами проведеного в 2026 році очного оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда прийняла рішення про відсутність підстав для встановлення інвалідності. Таке рішення підтримано також експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи в ході розгляду його скарги. Позивач вважає, що вказані висновки відповідачів свідчать про формальний та поверхневий аналіз поданих медичних документів та матеріалів оцінювання.

04 серпня 2026 року відповідач 2 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому із заявленими позовними вимогами не погоджується. Так, зазначає, що за наслідками вивчення представленої медичної документації, результатів досліджень та після проведеного дообстеження в УК «Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова» були виявлені зміни з боку респіраторної та серцево-судинної систем, що відповідають легкому ступеню обмеження життєдіяльності, а саме здатності до пересування та трудової діяльності в легкому ступені. У зв`язку з чим експерта команда дійшла висновку про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності та скасування раніше прийнятого рішення. Таке рішення прийнято на підставі наявних повноважень, у спосіб, встановлений законодавчими нормами, тому є правомірним та скасуванню не підлягає. При цьому звертає увагу на те, що оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд, в свою чергу, вправі перевірити законність такого висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття.

10 серпня 2026 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якому з доводами відповідача 2 не погоджується. Зазначає, що медичними виписками підтверджено, що загальний стан позивача ближчий до тяжкого, зумовлений явищами вираженої дихальної обстуркції, а протягом останнього року виявлено прогресивне погіршення стану здоров`я. Станом на момент направлення на оцінювання у медичних документах зафіксовано помірний ступінь обмеження здатності ОСОБА_1 до самообслуговування, пересування, навчання та трудової діяльності, що об`єктивно свідчить про істотні та стійкі порушення функцій дихальної системи. Проте вказані висновки відповідачами оцінені не були.

29 жовтня 2026 року 3-я особа подала до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що згідно зі сталою судовою практикою при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Втручання суду у встановлення або переоцінку діагнозу, визначеного компетентною установою, фактично означало б вихід за межі судового контролю та підміну дискреційних повноважень відповідного органу, що суперечить завданням адміністративного судочинства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в цій адміністративній справі та надано відповідачу 1 строк для подання відзиву на позов.

Вказана ухвала була доставлена в електронному вигляді в особистий електронний кабінет відповідача 1 в підсистемі «Електронний суд» 31 липня 2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником суду.

Однак відповідач відзив у встановлений строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Водночас неподання відзиву не звільняє суд від обов`язку вирішити спір на підставі наявних у справі доказів, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 09.11.2026 Закарпатський окружний адміністративний суд замінив первісного відповідача 2 - Центр оцінювання функціонального стану на правонаступника - Державне некомерційне товариство «Інститут оцінювання функціонування».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що за результатами проведеного Фтизіатрично-пульманологічною Медико-соціальною експертною комісією Обласного центру Медико-соціальної експертизи 09 жовтня 2024 року первинного огляду ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), останньому встановлено 3 групу інвалідності з черговим переоглядом 09 жовтня 2025 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 710839.

27 лютого 2026 року ОСОБА_1 був направлений на оцінювання повсякденного функціонування особи до Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі - КНП «Виноградівська районна лікарня»).

27 лютого 2026 року Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Виноградівська районна лікарня» (далі - Експертна команда) провела оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 та прийняла рішення №82/26/754/В від 30.03.2026, яким повторно інвалідність позивачу не встановлено.

В обґрунтування прийнятого Експертною комісією рішення зазначено, що згідно з наданою медичною документацією (за період 2025 року - 1 стаціонарне лікування, що свідчить про єдине загострення захворювання), іншої документації про погіршення стану та прогресування захворювання не надано. Після скерування на ЕкоПФО у центр легеневих хвороб - людиною із інвалідністю не визнаний від 20.10.2025. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1338 (критерії порушення функціонування особи - трудова діяльність - легкий ступінь обмеження). На сьогодні стан пацієнта без змін, після не визнанням ЕКОПФО - стаціонарного лікування з приводу пневмонії у грудні 2025, проте надалі відсутні медичні дані, які свідчать про погіршення стану, а також та РГ / КТ дані протягом поточного року для підтвердження загострень (зі слів пацієнта). Спірографія та рг на період гострого процесу (пневмонії) діагностичної цінності не несе. Попередні Рг заключення (виписка 23/12 від 2024 та 13455 - без змін), виписка № 11229 від вересня 2025 не внесена як основний діагноз (зазначено респіраторна недостатність), консультативний висновок пульмонолога Белей ( відсутній В есоз ) рекомендовано - віддиференціювати зазначені пацієнтом приступи задухи (важко вдихнути) із панічними атаками. Зазначених рекомендацій вищезазначених лікуючих лікарів не дотримано (рекомендовано відкоригувати базисну терапію). Станом на сьогодні, згідно з поданими медичними даними, а також об`єктивний огляд ЕК - підстави для встановлення групи інвалідності відсутні.

06 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 подала до Центру оцінювання функціонування стану особи (далі - Центр оцінювання) скаргу на рішення Експертної команди №82/26/754/В від 30.03.2026, в якій звернула увагу на те, що станом на момент направлення на оцінювання у медичних документах зафіксовано помірний ступінь обмеження здатності ОСОБА_1 до самообслуговування, пересування, навчання та трудової діяльності, що об`єктивно свідчить про істотні та стійкі порушення функцій дихальної системи. Порівняно з періодом, коли скаржнику було встановлено ІІІ групу інвалідності, стан його здоров`я погіршився: обмеження функцій стали більш вираженими, що свідчить про прогресуючий характер захворювання та відсутність покращення стану навіть за умови застосування лікувальних заходів. До скарги було долучено копії консультативних висновків спеціалістів, алергологічних досліджень, виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, рентгенографії органів грудної клітини, виписки з карти хворого, результатів аналізів, виписки-епікриза із медичної карти стаціонарного хворого.

За результатами вивчення представленої медичної документації, результатів досліджень та після проведеного дообстеження в УК «Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова» 10 липня 2026 року команда експертів Центру оцінювання сформувала рішення про підтвердження оскаржуваного рішення № 2987/26/84 від 10.07.2026 та відсутність підстав для встановлення групи інвалідності. Так, згідно з таким рішенням, в ході повторного оцінювання виявлені зміни з боку респіраторної та серцево-судинної систем, які зумовлені: Бронхіальна астма середньоважкий перебіг, неконтрольована. ЛН І-ІІ ст. Артеріальна гіпертензія І ст., І ступеня, ризик II. СН стадія В із збереженою ФВ 62 %, ХСН 0 ст. - відповідають легкому ступеню обмеження життєдіяльності, а саме здатності до пересування та трудової діяльності в легкому ступені. Відповідно до матеріалів справи: проба з 6-ти хвилинним навантаженням (27.05.2026) - подолана відстань 300 м; спірометрія 22.05.2026 неінформативна - відсутній маневр форсованого видиху, техніку проведення не виконує; рентгенографія ОГК від 21.05.2026: ознаки хронічного бронхіту, прикорневого пневмосклерозу. Згідно із заключенням психолога (26.05.26 р) -Регістр-синдром особистісно-аномальний, тип внутрішньої картини хвороби тривожний, тип пристосувальної поведінки - дезорганізований, рівень адаптаційних ресурсів особистості -недостатній.

Не погоджуючись з правомірністю таких рішень відповідачів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон № 875) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 875, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 875, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2015 №2961-ІV (далі - Закон № 2961) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2961 встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

Відповідно до абз. 1 ст. 7 Закону № 2961, залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Суд встановив, що у зв`язку з загальним захворюванням з дитинства, ОСОБА_1 в 2024 році було встановлено 3 групу інвалідності з терміном переогляду через рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі - Постанова №1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.

Так, процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок).

Відповідно до п. 8 Порядку, оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Повторне оцінювання осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один - три роки або в інший строк, визначений відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, затверджених Постановою № 1338 (п. 47 Порядку).

Згідно з п. 17 Порядку, оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем.

Після отримання закладом охорони здоров`я електронного направлення в електронній системі таке направлення розглядається адміністратором закладу охорони здоров`я, який є уповноваженою особою закладу охорони здоров`я, в якому створено експертну команду (п. 24 Порядку).

Пунктом 1 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи проводить розгляд справ за такими формами:

1) очно, за участю особи в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда;

2) заочно, без особистої участі особи;

3) із використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування);

4) за місцем перебування/лікування особи.

Згідно з п. 26 Порядку, після прийняття адміністратором електронного направлення до розгляду інформація про форму, дату та час розгляду надсилається особі, щодо якої буде проводитися оцінювання, на адресу її електронної пошти (у разі відсутності електронної пошти протягом п`яти календарних днів шляхом надсилання особі в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив (без зазначення персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання).

Відповідно до п. 29 Порядку, розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки.

Під час проведення оцінювання за рішенням експертної команди до справи можуть долучатися документи, подані особою, оцінювання якої проводиться, які не були подані разом із направленням, але стосуються відповідної справи.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи (п. 31 Порядку).

Пунктом 36 Порядку встановлено, що розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, в тому числі, інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують (п. 40 Порядку).

Згідно з п. 53 Порядку, після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності).

Пунктом 44 Порядку встановлено, що рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 57 Порядку, рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи (п. 59 Порядку).

Згідно з п. 67 Порядку, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Пунктом 68 Порядку передбачено, що Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

- вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

- заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

- за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

- підтвердження оскарженого рішення;

- скасування оскарженого рішення;

- формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Так, скориставшись своїм правом на судове оскарження рішення Експертної команди та Центру оцінювання щодо результатів його повторного оцінювання, ОСОБА_1 посилається на неврахування відповідачами наявних медичних документів, що свідчать про істотні та стійкі порушення функцій дихальної системи, погіршення стану його здоров`я.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, відповідно до яких суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, виходить за межі судового розгляду суду.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його достатності для встановлення ступеня інвалідності за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями Експертних команд, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень експертних команд, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких.

Так, оцінюючи оскаржені в цій справі рішення з точки зору дотримання процедури їх прийняття, суд встановив, що такі були прийняті Експертними командами за результатами проведеного очного оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з дослідженням наданих медичних документів, а також проведеного дообстеження в УК «Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова». Такі рішення містять обґрунтування їх прийняття із зазначенням причин відсутності підстав для встановлення групи інвалідності, підписані членами експертних команд. До поданої скарги представник позивача долучила ті ж самі медичні документи, що й до поданого до суду позову. Такі документи були враховані Центром оцінювання при прийнятті рішення за результатами розгляду скарги. Про наявність будь-яких процедурних порушень при проведенні повторного огляду ОСОБА_1 не заявляє, а судом таких встановлено не було.

За наслідком дослідження змістового наповнення оскаржуваних рішень Експертної команди та Центру оцінювання суд встановив, що такі акти індивідуальної дії є цілком обґрунтованими, прийнятими суб`єктами владних повноважень у межах наявних повноважень та у спосіб, який передбачено вищенаведеними законодавчими приписами. Більше того, відповідачами була дотримана встановлена законодавством процедура проведення оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 .

В свою чергу суд не вправі оцінювати долучені до матеріалів справи медичні документи позивача в контексті підтвердження правильності поставленого діагнозу та його достатності для встановлення позивачу групи інвалідності, оскільки це виходить за межі його компетенції.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд не вирішує питання розподілу судових витрат у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Лікарняна, буд. 13, м. Виноградів, Берегівський район, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ - 01992506), Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» (місцезнаходження: провул. Феодосія Макаревського, буд. 1-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ - 03191673), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство охорони здоров`я (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ - 00012925) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Ващилін