Ухвала № 141363626 у справі № 676/2910/26 від 09.11.2026

Справа № 676/2910/26

Номер провадження 2-п/676/46/26

УХВАЛА

іменем України

09 листопада 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості посилаючись на те, що заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької №676/2910/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 85262,15 грн. однак він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи; жодних судових повісток не отримував. Про наявність судового рішення про стягнення з нього кредитної заборгованості дізнався через систему електронний суд. Також не погоджується із сумою нарахованих відсотків.

12.10.2026 року через систему електронний суд від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, передбачених ст.257 ЦК України.

05.10.2026 року та 12.10.2026 року від представника ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарової О.І. через систему електронний суд надійшли заперечення на перегляд заочного рішення та додаткові пояснення, відповідно до яких відповідачем не зазначено, коли саме, у який спосіб та за яких обставин ним було отримано вищезазначене судове рішення. Водночас відповідач не навів жодних обґрунтувань щодо обставин, які перешкоджали йому отримати в аналогічний спосіб інші процесуальні документи у даній справі. Таким чином, відповідач не надав нового доказу в заперечення вимог позивача для перегляду заочного рішення. Відповідач свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів не виконував в повному обсязі, у зв`язку з чим має заборгованість, а тому наявні підстави для висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими.

Щодо застосування позовної давності, то вказує про те, що законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту - «Указ») на території України з5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року по 25 травня 2022 року, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з 23 серпня 2022 року по 21 листопада 2023 року, з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року, з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року та з 20 травня 2023 року по 18 серпня 2023 року, з 18 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року, з 14 лютого 2024 року до 14 травня 2024 року, з 14 травня 2024 року до 12 серпня 2024року та з 12 серпня 2024 року продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб. Просить суд клопотання про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про розгляд заяви, в тому числі через систему електронний суд.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд заяви.

Суд дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З вищевикладеного вбачається, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання в якому було ухвалене заочне рішення, або не надання ним відзиву, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише сукупність цих двох умов може свідчити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що 16 квітня 2026 року до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 85261,15 грн. за кредитним договором №672962216 від 24.03.2021 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту 21999,98 грн. та заборгованість за процентами 63261,17 грн.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 20.04.2026 року №2627358 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідач також зазначив у своєї заяві про перегляд заочного рішення - АДРЕСА_1 .

Також, у Кредитному договорі №672962216 від 24.03.2021 року та уклдаених додаткових угодах ОСОБА_1 вказав адресу проживання АДРЕСА_1 .

Будь-якої іншої адреси місця проживання відповідача суду невідомо, тому виклик відповідача до суду здійснювався відповідно до процесуального законодавства за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно ст.128 ЦПК України - судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями завчасно. Із матеріалів справи вбачається, що провадження по справі було відкрито 21.04.2026 року за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Частиною 4 вказаної статті зазначено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Частиною 6 вказаної статті зазначено, що судова повістка разом з копіями відповідних документів надсилається на електронну адресу, або разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом встановлено, що справа надійшла до суду 16.04.2026 року, судом було призначено судові засідання на 09.06.2026 року, 28.08.2026 року, відповідач повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, в тому числі шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суді, проте до судових засідань не з`являвся, поштової кореспонденції не отримував.

Суд зазначає про те, що будь-які особи, в даному випадку відповідач повинні контролювати поштову кореспонденцію, навіть якщо фактично проживає за іншою адресою. Це пов`язано з тим, що місце реєстрації є офіційним місцем проживання, яке використовується для надсилання кореспонденції, в даному випадку судових документів. Якщо відповідач не отримує кореспонденцію через невиконання обов`язку контролювати пошту за місцем реєстрації, це може призвести до негативних наслідків, таких як пропуск судових засідань та прийняття рішення без участі відповідача.

Таким чином, судом було надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим повідомленням - копію ухвали суду про відкриття провадження та судову повістку про виклик, проте зворотні поштові повідомлення від 11.05.2026 року, 23.07.2027 року надійшли до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд звертає увагу на те, що несвоєчасне отримання судових повісток та копії судового рішення, та як зазначає відповідач про ознайомлення з ним через систему електронний суд, саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідач в поданій заяві про перегляд заочного рішення вказує, що не погоджується із розрахунком заборгованості по кредитному договору №672962216 від 24.03.2021 року, зокрема у зв`язку із нарахуванням надмірних відсотків.

Відповідно до кредитного договору №672962216 від 24.03.2021 рокусторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (п. 1.2 договору).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість днів, на які продовжується дисконтний період дорівнює 30 днів. (п. 1.3 договору)

Крім того, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. (п. 1.7, п.п. 1.7.1).

Згідно п.4.3 сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на нарахування відсотків за дисконтною процентною ставкою у розмірі 120,45 процентів річних за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку кредитування, та не більше 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду у розмірі 420,45 процентів річних, в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник ОСОБА_1 був ознайомлений.

Із розрахунку, що міститься в матеріалах справи вбачається, що за період з 24.03.2021 року по 20.08.2021 року, з урахуванням укладених додаткових угод про отримання кредитних коштів остання від 15.04.2021 року, кредитор нарахував заборгованість відповідачу по відсоткам за кредитним договором у загальному розмірі 63261,17 грн.

В той же час, ОСОБА_1 на спростування розрахунку наданого позивачем не надав власний розрахунок.

Окрім того, щодо посилання відповідача ОСОБА_1 у відзиві про застосування строків позовної давності, то суд виходить з наступного.

Так, положеннями ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст.ст. 253, 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Разом з тим, 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно до Указів Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на даний час.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, і звернення позивача з вказаним позовом 16.04.2026 року вчинено в межах строку позовної давності.

Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Аналіз судом вищевикладених обставин, а насамперед процесуальної поведінки відповідача та строків, протягом яких справа знаходилась у провадженні суду, дають підстави вважати, що сторона відповідача не проявляла інтересу до позову, а тому справу було розглянуто у заочному порядку.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та його обґрунтуванням.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Суд роз`яснює заявнику, що ч. 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 284-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.О. Пилипенко