НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 680/840/26
2/680/734/26
УХВАЛА
"10" листопада 2026 р. селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та про стягнення аліментів,
установив:
У провадженні суду перебуває дана справа.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ільїчов С.Д. надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, оскільки відповідач з 02 липня 2026 року перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 . Зауважує, що у зв`язку з особливостями військової служби відповідач не має постійної можливості підтримувати зв`язок зі своїм представником, що унеможливлює своєчасне узгодження правової позиції, отримання необхідних пояснень та документів, що призводить до обмеження прав відповідача як сторони по справі, а відтак наявні підстави для зупинення провадження.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хорошенюк О.В. надіслала заяву, у якій заперечила проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки інтереси відповідача захищені професійним представником - адвокатом, крім того позовна заява про стягнення аліментів подана саме в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , яка проживає разом із позивачкою. Наявність не скасованого рішення про стягнення аліментів із позивачки на користь відповідача створить для позивачки подвійний тягар, оскільки їй доведеться сплачувати аліменти на доньку, яку вона фактично утримує.
Суд вважає, що клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Об`єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з`ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.
Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 з 02 липня 2026 року, про що свідчить витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 .
При вирішенні питання про зупинення провадження у справах, де беруть участь військовослужбовці під час дії воєнного стану суд, в тому числі, враховує висловлену правову позицію Верховним Судом у постанові від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25.
Верховний Суд зауважив, що пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України в справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення суперечить статтям 8, 51, 55 Конституції України; відтак у вказані категорії справ суд застосовує статті 8, 51, 55 Конституції України як норми прямої дії.
Дитина до досягнення нею повноліття має право на утримання з боку своїх батьків. Конституційне право дитини на утримання охоплює собою як стягнення аліментів, так і збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Це право дитини не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Таке тлумачення повністю відповідає правилу тлумачення favor minoris (на користь неповнолітнього), здоровому глузду та здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (пункт 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини).
У даній справі позивачем заявлено дві позовні вимоги до відповідача про звільнення її від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 та про стягнення аліментів із відповідача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , а тому з огляду на конституційно закріпленні гарантії щодо прав дитини на утримання з боку своїх батьків, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, з урахуванням того, що інтереси відповідача представляє залучений до справи адвокат Ільїчов С.Д., а наявні у справі докази дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити рішення по суті заявлених вимог, суд вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 251, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ільїчова С.Д. про зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Олійник