Ухвала № 141363867 у справі № 210/4648/26 від 09.11.2026

Справа № 210/4648/26

Провадження № 2-з/210/35/26

У Х В А Л А

іменем України

09 листопада 2026 року суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Літвіненко Н.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Українець Оксана Леонідівна про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Українець Оксана Леонідівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей виконкому Криворізької міської ради про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Українець Оксана Леонідівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей виконкому Криворізької міської ради про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя.

06.11.2026 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Українець Оксани Леонідівни про забезпечення позову, в якій представник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту із забороною відчуження на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу із заявою про визнання права спільної сумісної власності подружжя ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та поділ спільного майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 . 28.02.2020 між ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач-1) укладено шлюб. 19.05.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано шлюб. Під час шлюбу, сторонами придбано квартиру АДРЕСА_1 . Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №477668103 від 18.05.2026 право власності на спірне майно зареєстроване за ОСОБА_3 (відповідачем-2) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-1155 від 28.08.2025.

Позивач, вважає, що спірне нерухоме майно фактично є спільною сумісною власністю подружжя, яке наразі зареєстроване за іншою особою (відповідачем-2), з огляду на відсутність добровільного врегулювання питання щодо поділу спільного майна подружжя, має достатньо вагомі побоювання, що відповідач-1 як законний представник відповідача-2 може відчужити вказане майно третім особам шляхом укладення відповідних договорів (що, в такому випадку, матимуть ознаки фраудаторних). У такому разі виконання рішення у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог) буде ускладнено (унеможливлено), що, у свою чергу, призведе до необхідності ініціювання нових судових процесів задля захисту порушених цим прав та інтересів позивача.

Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

З вказаного слідує, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Так, предметом спору у вказаній справі є визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, з`ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову необхідно встановити наявність зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

Зокрема, такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном.

Єдиною підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби, обмеженні права користування майном.

Так, забезпечення позову це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір з приводу квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у виді арешту може істотно ускладнити ефективний захист прав заявника у випадку задоволення його позову, тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог заявника, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту із забороною відчуження на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259, 260, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Українець Оксана Леонідівна про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Українець Оксана Леонідівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей виконкому Криворізької міської ради про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту із забороною відчуження на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Н. А. Літвіненко