Рішення № 141364934 у справі № 460/7232/26 від 09.11.2026

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2026 року м. Рівне №460/7232/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненадання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 у зв`язку із травмою, одержаною 25.05.2024 під час захисту Батьківщини;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком № 5 до наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 "Про затвердження положення про військово - лікарську експертизу в Збройних силах України", у зв`язку із травмою, одержаною 25.05.2024 під час захисту Батьківщини.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що 19.03.2024 він прибув у відрядження до військової частини НОМЕР_1 , де з 20.03.2024 був поставлений на всі види забезпечення. 15.05.2024 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини позивачем було отримано акубаротравму, а також артеріальну гіпертензію. В подальшому, 25.05.2024 повторно отримано акубаротравму, цефалгію та артеріальну гіпертензію. Відтак, 12.09.2024 на підставі отриманої травми відповідачем було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 237/п. Водночас, ні довідки про обставини травми, ні письмової відповіді з відмовою у видачі такої довідки позивачем отримано не було, у зв`язку з чим представник позивача звернулась до відповідача із адвокатським запитом, у відповідь на який було повідомлено, що за результатами проведеного розслідування не підтверджено факт отримання позивачем травми 25.05.2024. Вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом та просить суд задовольнити його в повному обсязі.

18.05.2026 через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що групою з`ясування обставин під керівництвом сержанта ОСОБА_2 було детально досліджено всі обставини проходження служби позивача у період з 24.05.2024 по 26.05.2024 та встановлено повну відсутність фактів травмування. Зауважує, що пунктом 2 чинного та нескасованого наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 75 від 14.03.2026 чітко встановлено: "інформація, надана старшим солдатом ОСОБА_1 стосовно обставин отримання травми у травні 2024 року, не знайшла належного підтвердження... відсутні підстави для оформлення Довідки про обставини поранення". Наголошує, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 75 від 14.03.2026 «Про результати службового розслідування» є чинним актом індивідуальної дії. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.09.2026 відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду в адміністративній справі № 460/7232/26.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 20.03.2024 прибув та поставлений на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.03.2024 № 80.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2024 № 3926, позивач в період з 20.03.2024 по 26.05.2024, з 06.12.2024 по 16.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Донецькій області (н.п. Солодке), Запорізькій області (н.п. Магдалинівка), Херсонській області (н.п. Борозенське).

15.05.2024 позивач при захисті Батьківщини отримав травму (вибухову травму, акубаротравму без порушення цілісності барабанних перетинок), про що свідчить довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.09.2024 № 237/п.

Факт отримання позивачем травми (поранення) підтверджується первинною медичною карткою № 163/104 Форми № 100, складеною 16.05.2024 о 01 год 30 хв. про те, що ОСОБА_1 отримав ВТ (15.05.2024), акубаротравму без ушкодження б/п, артеріальну гіпертензію, та первинною медичною карткою № 6501/23 Форми № 100, складеною 26.05.2024 о 15 год 40 хв. про те, що ОСОБА_1 отримав поранення 25.05.2024 - ВТ (25.05.2024), акубаротравму тощо.

У період з 26.05.2024 по 30.05.2024, з 30.05.2024 по 17.06.2024, з 26.06.2024 по 16.07.2024, з 17.07.2024 по 04.08.2024, з 05.08.2024 по 20.08.2024, з 21.08.2024 по 04.09.2024, з 05.09.2024 по 26.09.2024, з 25.06.2025 по 10.07.2025, з 11.07.2025 по 23.07.2025, з 24.07.2025 по 06.08.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого № 18061, від № 3681, № 3876, № 4337, № 4685, № 4967, № 5296, № 3496, № 3779, № 4008.

21.11.2024 гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 проведено медичний огляд позивача та встановлено причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - стан після повторних МВТ 15.05.2024, 25.05.2024, ЗЧМТ, струсу головного мозку з незначним порушенням функцій ЦНС, акубаротравматичного ураження вух без порушення цілісності барабанних перетинок у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості з тяжким порушенням сулу на обидва вуха - Травма, ТАК, пов`язана з захистом Батьківщини.

08.08.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи прийнято рішення № 34/25/1338/Р, яким позивачу встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності. Причина інвалідності: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди.

27.01.2026 позивач звернувся із зверненням на ім`я командира військової частини НОМЕР_3 , в якому просив видати йому довідку про обставини травми (поранення, контузії), отриманої ним під час виконання обов`язків військової служби

Листом від 28.01.2026 № 876/193 військова частина НОМЕР_3 звернулась до командира військової частини НОМЕР_4 , командира військової частини НОМЕР_1 з проханням видати відповідний наказ про видачу позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії), отриманої ним під час виконання обов`язків військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.03.2026 № 138 призначено проведення службового розслідування щодо отримання бойового травмування ОСОБА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування складено Акт службового розслідування за фактом отримання бойового травмування ОСОБА_1 , згідно з яким, в ході проведення службового розслідування інформація, надана старшим солдатом ОСОБА_1 стосовно обставин отримання травми у травні 2024 року, не знайшла свого належного підтвердження та не виявлено належних документальних доказів чи свідчень очевидців, які б підтвердили факт або умови отримання зазначеного травмування. На підставі вище наведеного, відсутні підстави для оформлення Довідки про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва) (Додаток 5).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.03.2026 № 75 затверджено результати службового розслідування за фактом отримання бойового травмування ОСОБА_1 .

Листом від 20.03.2026 № 56/756 військова частина НОМЕР_3 повідомила про те, що військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, в ході якого було встановлено, що факт отримання (травми, контузії, каліцтва) старшим солдатом ОСОБА_1 у період з 24.05.2024 по 26.05.2024 не знаходить свого підтвердження та необґрунтований належними доказами. Основними підставами для такого висновку є:

«1. Відсутність запису в ЖБД: У журналі ведення бойових дій та Журналі обліку бойових розпоряджень за період з 24.05.2024 по 26.05.2024 року будь-які записи щодо інцидентів із старшим солдатом ОСОБА_1 відсутні.

2. Статус виконання завдань: Згідно з відповідними бойовими розпорядженнями (БР), старший солдат ОСОБА_1 у період з 24.05.2024 по 26.05.2024 року не залучався до виконання до виконання бойових або спеціальних завдань на лінії бойового зіткнення.

3. Місце перебування: Відповідно до розрахунку бойового та чисельного складу (БЧС) 2 стрілецької роти, старший солдат ОСОБА_1 у період з 24.05.2024 по 26.05.2024 перебував у місці тимчасової дислокації особового складу НОМЕР_5 стрілецької роти ( АДРЕСА_1 ), що не класифікується як зона безпосереднього ведення активних вогневих дій у цей час.

4. Відсутність доповідей командира роти: Від командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 не надходили рапорти або термінові доповіді про надзвичайні події, випадки травматизму, що трапились з старшим солдатом ОСОБА_1 у період з 24.05.2024 по 26.05.2024».

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно частин першої, третьої та четвертої статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 2232-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі регулює Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерством оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).

Згідно пункту 2 розділу 1 Порядку № 608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 608 встановлено, що службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

ступеня вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;

причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Пунктом 13 розділу III Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Пунктами 1-4, 6 розділу V даного Порядку установлено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Пунктом 5 розділу 1 Порядку № 608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.

Проте, суд враховує, що наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360, втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289 та яким затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція № 332).

Так, Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Пунктом 2 та 3 Інструкції встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Отже, з аналізу норм пункту 2 та 3 Інструкції № 332 слідує, що остання не передбачає проведення розслідування у тому випадку, якщо військовослужбовець отримав травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції, і такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

Натомість, згідно з пунктом 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 21.7 Положення № 402 встановлено, що Постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Таким чином, Положенням № 402 передбачено видання довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно Додатку 5.

Водночас, порядок здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 № 901.

Відповідно до пункту 9 цього Порядку, військова частина протягом одного календарного дня розглядає отримані від закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи і за результатами їх розгляду надсилає через систему електронного документообігу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який зазначено в рапорті військовослужбовця, або закладу охорони здоров`я, де він перебуває на лікуванні, документи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 5 цього Порядку.

Оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням на зазначену ним адресу та у разі потреби до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеного в його рапорті, або закладу охорони здоров`я, де він проходить лікування.

З аналізу наведених правових норм судом зроблено висновок, що процес оформлення довідки про обставини травми може ініціювати як командування військової частини на підставі рапорту командирів або медичних документів, так і сам військовослужбовець шляхом подання відповідного рапорту, якщо раніше таке питання не було порушене командуванням.

Подання рапорту є необхідною умовою для початку оформлення документа, якщо ініціатива не виходила від командування військової частини.

Саме цей механізм забезпечує можливість належного службового реагування на випадки отримання військовослужбовцями поранень та каліцтв, а також дозволяє командуванню здійснити всі необхідні заходи для документування цих подій.

Так, з матеріалів справи слідує, що 27.01.2026 позивачем на ім`я командира військової частини НОМЕР_3 було подано звернення з проханням видати йому довідку про обставини травми (поранення, контузії), отриманої ним під час виконання обов`язку військової служби.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.03.2026 № 138 проведено службове розслідування, за результатами якого командиром військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу від 14.03.2026 № 75 затверджено результати службового розслідування.

За результатами службового розслідування комісією вирішено, що за фактом отримання бойового травмування ОСОБА_1 , згідно з яким, в ході проведення службового розслідування інформація, надана старшим солдатом ОСОБА_1 стосовно обставин отримання травми у травні 2024 року, не знайшла свого належного підтвердження та не виявлено належних документальних доказів чи свідчень очевидців, які б підтвердили факт або умови отримання зазначеного травмування. На підставі вище наведеного відсутні підстави для оформлення Довідки про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва) (Додаток 5).

Разом із тим, суд повторно звертає увагу, що норми Інструкції № 332 не передбачають підстав для проведення розслідування у тих випадках, якщо військовослужбовець отримав травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції, оскільки такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

Водночас, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частинами третьою, п`ятою статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачено, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, положеннями статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України чітко визначено, що у разі, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.

Натоміть, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такими положеннями стаття 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України була доповнена Законом № 3080-IX від 02.05.2023, який, відповідно до пояснювальної записки до Закону, прийнятий у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які отримали травму (каліцтво, поранення, контузію) під час ведення бойових дій або виконання обов`язків військової служби, з метою удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров`я.

Як випливає з Довідника із прав, обов`язків та алгоритму дій військовослужбовця, у разі отримання травми чи захворювання, затвердженого заступником головнокомандувача Збройних Сил України від 05 травня 2023 року, довідка про обставини поранення є офіційним документом, що засвідчує факт отримання травми під час виконання військового обов`язку. Вона є необхідною для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та підтвердження причинного зв`язку між пораненням та службовою діяльністю.

Отже, право військовослужбовця на отримання довідки про обставини травми є важливою складовою механізму соціального захисту військовослужбовців та гарантує реалізацію їхніх прав у сфері медичного та соціального забезпечення.

Відсутність такої довідки може унеможливити встановлення причинного зв`язку між пораненням та військовою службою, що, у свою чергу, створює перешкоди для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), отримання відповідних грошових виплат та інших соціальних гарантій.

При цьому, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, що мало місце, в даному випадку, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається без проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) та надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням або за зверненням ВЛК.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставами для невидачі позивачу довідки про обставини травми стало те, що факт отримання (травми, контузії, каліцтва) старшим солдатом ОСОБА_1 у період з 24.05.2024 по 26.05.2024 не знайшов свого підтвердження та необґрунтований належними доказами.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, у період з 20.03.2024 по 26.05.2024 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи, зокрема, в Донецькій області (н.п. Солодке).

Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.09.2024 № 237/п встановлено, що 15.05.2024 позивач отримав вибухову травму, акубаротравму без порушення цілісності барабанних перетинок при захисті Батьківщини, а саме: в період з 05 години 36 хвилин по 00 годину 00 хвилин противник здійснив штурмові дії піхоти по позиціях ВОП поблизу н.п. Солодке Донецької області, був евакуйований до медичної роти, де йому було надано первинну медичну допомогу.

Під час травмування військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом, тактичні окуляри та інше).

Крім того, факт отримання позивачем 25.05.2024 травми (поранення) підтверджується первинною медичною карткою № 6501/23 Форми № 100, складеною 26.05.2024 о 15 год 40 хв. про те, що ОСОБА_1 отримав поранення 25.05.2024 - ВТ (25.05.2024), акубаротравму тощо.

Також, як слідує зі змісту Акту службового розслідування за фактом отримання бойового травмування, згідно з Журналом обліку хворих, направлених на стаціонарне лікування, за порядковим номером № 275 від 26.05.2024, старший солдат ОСОБА_1 був направлений для подальшого лікування до ВМКЦ СР (м. Дніпро).

Після евакуації позивач проходив лікування у стаціонарних лікувальних закладах з діагнозами, пов`язаними з отриманням ним поранення та його наслідків.

Більше того, 21.11.2024 гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 проведено медичний огляд позивача та встановлено причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після повторних МВТ 15.05.2024, 25.05.2024, ЗЧМТ, струсу головного мозку з незначним порушенням функцій ЦНС, акубаротравматичного ураження вух без порушення цілісності барабанних перетинок у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості з тяжким порушенням сулу на обидва вуха - Травма, ТАК, пов`язана з захистом Батьківщини.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується та обставина, що отримане поранення (контузія, каліцтво) військовослужбовця ОСОБА_1 спричинена 25.05.2024 діями противника під час виконання позивачем бойового завдання.

Доказів які б могли спростувати такі висновки суду матеріали справи не містять, відповідачем до суду не подано.

З огляду на те, що травма (поранення, контузія, каліцтво) 25.05.2024 військовослужбовця ОСОБА_1 спричинена діями противника, тому довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) повинна складатися військовою частиною НОМЕР_1 без проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

Таким чином, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та провів службове розслідування всупереч норм статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у редакції Закону № 3080-IX.

Більше того, при вирішенні цього спору суд враховує, що службове розслідування проводилось, крім іншого на підставі статті 85 Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Суд повторно зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

ступеня вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;

причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що службове розслідування стосовно військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів, на підставі статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку № 608, проводиться у випадках не виконання (неналежного виконання) ними своїх службових обов`язків або вчинення правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дій (бездіяльності) які призвели до завдання шкоди державі, та призначається таке розслідування письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо вчинення позивачем будь-якого дисциплінарного правопорушення.

Навпаки, з Акту службового розслідування вбачається, що службове розслідування було проведено для встановлення обставин поранення/бойового травмування позивача.

Таким чином, суд вважає, що обрані відповідачем підстави для проведення службового розслідування відносно позивача є помилковими.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На переконання суду, наданими позивачем письмовими доказами підтверджено факт отримання ним травми 25.05.2024 під час перебування в районах ведення бойових дій та виконання обов`язків військової служби, а тому бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) відповідно до Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, є протиправною.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.

У силу статті 2 КАС України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає, що з метою повного та всебічного захисту та відновлення прав позивача слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 скласти довідку про обставини отримання 25.05.2024 ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 за № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", у зв`язку із отриманим 25.05.2024 пораненням.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 за № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", у зв`язку із отриманим 25.05.2024 пораненням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09.11.2026.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 );

відповідач - військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 ).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК