Постанова № 141365387 у справі № 308/8316/26 від 14.10.2026

Справа № 308/8316/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Собослоя Г.Г., Кожух О.А.

з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль Пласт» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року про забезпечення позову, постановлену в справі за позовом компанії ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог по суті спору: ТОВ «Профіль Пласт» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та витребування частки в статутному капіталі

встановив:

У червні 2026 року компанія ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог по суті спору ТОВ «Профіль Пласт» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 раніше володів часткою у розмірі 61 % статутного капіталу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» номінальною вартістю 1 833 000,00 грн., однак на підставі договору купівлі-продажу від 14 лютого 2020 року зазначена частка перейшла у власність ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24 листопада 2021 року у справі № 914/2451/16 частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ «ФАБРИКА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ «ПЕРФЕКТ» про покладення субсидіарної відповідальності, якою покладено субсидіарну відповідальність на ОСОБА_1 та ТОВ «ПІЛОН ІНВЕСТ» і солідарно стягнуто з них на користь банкрута 24.282.994,64 грн. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25 травня 2022 року зазначену ухвалу залишено без змін.

5 липня 2022 року Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання судового акта, а ухвалою цього ж суду від 5 березня 2025 року у справі № 914/2451/16 замінено стягувача у виконавчому документі з ТОВ «ФАБРИКА ЛАТЕКСНИХ ВИРОБІВ «ПЕРФЕКТ» на LE BASIS SCIENCES SA. Надалі виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 24.282.994,64 грн. пред`явлено до примусового виконання, у зв`язку з чим постановою приватного виконавця Валявського О.А. від 28 січня 2026 року відкрито виконавче провадження № 80114579.

Позивач зазначає, що під час примусового виконання судового акта, за результатами аналізу відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і даних сервісу YouControl, встановлено факт відчуження ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» на користь ОСОБА_2 .

На думку позивача, договір купівлі-продажу частки від 14 лютого 2020 року має ознаки фраудаторного правочину, оскільки його укладено після звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб 19 листопада 2019 року, але до постановлення судового акта про покладення такої відповідальності та стягнення значної суми коштів.(а.с.7-8)

Позивач вважає, що за таких обставин відчуження корпоративних прав було спрямоване на виведення майна з-під потенційного стягнення, зменшення майнових активів, за рахунок яких могло бути виконано судове рішення, та створення перешкод для задоволення вимог кредитора.

З огляду на викладене позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» у розмірі 61 %, номінальною вартістю 1 833 000,00 грн, укладений 14 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним протокол № 11/02/2020 загальних зборів учасників товариства від 11 лютого 2020 року в частині рішень щодо внесення змін до відомостей про учасника товариства ОСОБА_1 , зміни органів управління та надання повноважень на державну реєстрацію відповідних змін; визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства від 17 лютого 2020 року;

скасувати відповідні записи про державну реєстрацію змін, проведені приватним нотаріусом Огоновською-Данильчук О.В. 12 та 18 лютого 2020 року, а також витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку у розмірі 61 % статутного капіталу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» номінальною вартістю 1 833 000,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на будівлю фабрики з регенерації вантажних шин холодним методом літ. «А-1» загальною площею 2 865,2 кв. м, що належить на праві власності ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ», а також на частку у розмірі 61 % статутного капіталу цього товариства, власником якої є ОСОБА_4 , (а.с. 48).

Крім того, просив заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо переходу прав на зазначену частку, збільшення або зменшення статутного капіталу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» та державної реєстрації припинення (ліквідації) товариства, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим особам, вчиняти реєстраційні дії щодо будівлі фабрики з регенерації вантажних шин холодним методом літ. «А-1» загальною площею 2 865,2 кв. м, розташованої за адресою, зазначеною в заяві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1093464946258.

Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтовував тим, що предметом спору є правомірність відчуження значної частки у статутному капіталі товариства, а тому її подальше відчуження або внесення змін до відомостей про товариство може ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача та виконання судового рішення у разі задоволення позову. На думку заявника, вжиття відповідних заходів є необхідним для збереження існуючого майнового та корпоративного стану до вирішення спору по суті, запобігання подальшому переходу прав на спірну частку та недопущення реєстраційних змін щодо товариства і належного йому нерухомого майна.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року заяву представника LE BASIS SCIENCES SA адвоката Макєєва Євгена Юрійовича про забезпечення позову задоволено.

Суд наклав арешт на будівлю фабрики з регенерації вантажних шин холодним методом загальною площею 2 865,2 кв. м та на частку в розмірі 61 % статутного капіталу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ», а також заборонив державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо переходу прав на спірну частку, зміни розміру статутного капіталу, припинення товариства та реєстрації прав на зазначене нерухоме майно.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що відчуження ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі товариства відбулося після звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності та до вирішення цього питання судом. На думку суду, зазначені обставини, збереження за відповідачем статусу кінцевого бенефіціарного власника товариства та передання контрольної частки іншій особі свідчать про наявність ознак фраудаторного правочину, спрямованого на уникнення потенційного звернення стягнення на майно та ускладнення виконання судового рішення про стягнення значної суми коштів.

Суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірної частки, зміни відомостей про товариство та ускладнення ефективного захисту прав позивача. При цьому застосовані заходи суд визнав необхідними, обґрунтованими та співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки вони спрямовані на збереження наявного майнового та корпоративного стану до вирішення спору по суті й, за висновком суду, не позбавляють відповідачів можливості користуватися майном.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд безпідставно наклав арешт на належну товариству будівлю та заборонив вчиняти реєстраційні дії щодо неї, оскільки нерухоме майно не є предметом спору, який стосується виключно корпоративних прав на частку у статутному капіталі товариства.

На думку апелянта, суд не встановив безпосереднього зв`язку між арештом будівлі та заявленими позовними вимогами, не обґрунтував необхідності застосування такого заходу та не перевірив можливості досягнення мети забезпечення позову менш обмежувальними засобами. Також зазначає, що суд не врахував самостійність юридичної особи, відокремленість її майна від корпоративних прав учасників і порушив принцип співмірності, допустивши надмірне втручання у право власності товариства.

Крім того, апелянт вважає, що арешт нерухомості дублює вже застосовані заходи забезпечення щодо спірної частки та не сприяє виконанню можливого рішення у цій справі. У зв`язку з чим просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на зазначену будівлю і заборони вчинення реєстраційних дій щодо неї.

Компанія ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) подала відзив на апеляційну скаргу.

Зазначає, що арешт будівлі фабрики є безпосередньо пов`язаним із предметом спору, оскільки вартість спірної частки у розмірі 61 % статутного капіталу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» залежить від вартості активів товариства, а будівля фабрики є його основним істотним активом. На думку позивача, її відчуження може призвести до знецінення спірної частки та ускладнити ефективний захист його прав.

Також зазначає, що суд першої інстанції не ототожнював корпоративні права з майном товариства, а врахував економічний зв`язок між ними. Вважає застосовані заходи забезпечення позову співмірними та необхідними з огляду на обставини відчуження спірної частки, наявність заборгованості в розмірі 24 282 994,64 грн і ризик подальшого виведення активів. При цьому арешт будівлі має тимчасовий характер, не позбавляє товариство права володіння та користування майном і не перешкоджає здійсненню його поточної господарської діяльності, а лише обмежує можливість розпорядження ним до вирішення спору по суті.

Крім того, позивач вважає, що арешт корпоративних прав та арешт будівлі мають різне призначення: перший запобігає відчуженню предмета спору, а другий - зменшенню вартості спірної частки внаслідок можливого відчуження основного активу товариства. Посилаючись на практику Верховного Суду, позивач стверджує, що вжиті заходи відповідають вимогам законності, необхідності та пропорційності й спрямовані на забезпечення ефективного судового захисту.

У зв`язку з цим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, а також покласти на апелянта судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» у відповіді на відзив зазначає, що позивач не довів наявності реальної загрози відчуження належної товариству будівлі фабрики. На відміну від обставин справи № 910/9426/23, на яку посилається позивач, у цій справі відсутні докази вчинення товариством будь-яких дій, спрямованих на продаж чи інше відчуження нерухомого майна. Саме по собі оспорювання договору купівлі-продажу корпоративної частки не свідчить про намір товариства розпорядитися власними активами.

Крім того, ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» наголошує, що будівля фабрики належить товариству як самостійній юридичній особі, яка має статус третьої особи у справі, а не боржнику, на майнові права якого претендує позивач. Тому, арешт майна товариства не відповідає предмету спору та фактично спрямований на забезпечення можливого звернення стягнення на корпоративну частку в межах інших правовідносин.

З огляду на це ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на належну йому будівлю фабрики.

ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про забезпечення позову.

Зазначає, що підтримує апеляційну скаргу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» та вважає накладення арешту на будівлю, яка належить третій особі, необґрунтованим. Вказує, що позивач не надав доказів реальної загрози відчуження майна, а сам факт існування корпоративного спору не є достатньою підставою для застосування такого заходу забезпечення позову. Наголошує, що предметом спору є корпоративні права, а не право власності на будівлю, у зв`язку з чим арешт майна третьої особи є неспівмірним із заявленими вимогами та порушує права власника. Просить задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» та скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, відзивів на скаргу, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Крім цього, беручи до уваги Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як на підставу задоволення заяви про забезпечення позову компанія ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) посилалась на те, що частка ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» є майном на яке позивач як стягувач у виконавчому провадженні може звернути стягнення, а з врахуванням того, що дане майно може бути відчуженим то вважає, що позов необхідно забезпечити.

Виходячи з цього, заявник просив накласти арешт на будівлю фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом під літ. «А-1» загальною площею 2865,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ: 33010157), та щодо заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії з приводу наступного нерухомого майна: будівлі фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом літ. «А-1» загальною площею 2865,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ: 33010157).

Вирішуючи дані вимоги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ст. 41 Конституції України ч. 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.06.2026р. за №180958899 власником будівлі фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом під літ. «А-1», загальною площею 2865,2 кв.м. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіль Пласт», код ЄДРПОУ: 33010157 з 12.01.2008 р. за реєстраційним номером 21729621.

Згідно заявленого до суду позову компанією ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) співвідповідачами відповідно до положень статті 48 ЦПК України у даній справі є ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , проте ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» таким не являється у даній справі.

Зазначене є доказом того, що наразі між компанією ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) та ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» спір не існує.

В супереч цьому, суд першої інстанції наклав арешт на майно юридичної особи, яка не є ні відповідачем, а ні співвідповідачем у справі № 308/8316/26, тобто, суд втрутився у право ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» мирно володіти своїм майном у зв`язку з тим, що не несе матеріально правової відповідальності перед компанією ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) та ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ».

Сам по собі факт належності ОСОБА_2 частки в розмірі 61% у статутному капіталі ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» аж ніяк не є свідченням того, що за цієї обставини юридична особа має намір здійснити відчуження будівлі фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом під літ. «А-1», загальною площею 2865,2 кв.м. Спір стосовно корпоративних прав, які належать засновникам юридичної особи не може впливати на майно юридичної особи.

Відповідно до положень ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Майно юридичної особи належить виключно самій юридичній особі. Учасник товариства не являється власником окремих речей, які перебувають на балансі відповідного товариства, та йому належать виключно корпоративні права.

Одним із основних принципів корпоративного права є відокремленість майна юридичної особи від майна її учасників.

Саме такий підхід закріплено статтями 12, 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Водночас колегія суддів зазначає те, що суд першої інстанції фактично забезпечив не позов у даній справі, а майбутню можливість виконання інших незаявлених вимог, які не є предметом даного судового розгляду. Тобто, суд повністю проігнорував самостійність майна юридичної особи та безпідставно ототожнив корпоративні права з майном товариства.

Також колегія суддів наголошує на тім, що цивільно-процесуальне законодавство не передбачає можливості арешту майна юридичної особи лише з тієї підстави, що в майбутньому це майно потенційно може становити економічну цінність для учасника товариства. Подібний підхід фактично означав би можливість арешту будь-якого активу будь-якої юридичної особи у кожному корпоративному спорі.

Зазначене суперечить як змісту процесуального закону, так і принципу правової визначеності, що є складовою верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

А звідси, заходи забезпечення, які вжиті судом фактично направлені на обмеження (позбавлення) права користування своєю власністю ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ», яке не являється стороною у даній справі на момент винесення оспорюваного судового рішення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що компанією ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) не наведено вагомих підстав на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які заявлено нею, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, чи унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі.

Також при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання майбутнього рішення суду у справі.

Таких ризиків ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі позивач не навів, і такі колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, враховуючи предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом під літ. «А-1» загальною площею 2865,2 кв.м., та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії з приводу нерухомого майна: будівлі фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом літ. «А-1» загальною площею 2865,2 кв.м. не є співмірним із заявленими позовними вимогами. У зв`язку з чим не доведено необхідність застосування таких заходів забезпечення позову та наявність підстав уважати, що незастосування заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень статей 149-153 ЦПК України, свідчить про необґрунтованість поданої заяви в цій частині щодо забезпечення позову.

Зазначене свідчить про те, що суд першої інстанції не здійснив належний аналіз заявлених заходів забезпечення позову, не дослідив чи будуть такі співмірними, не врахував чи не будуть такі порушувати законні інтереси інших осіб, які не є сторонами справи, а також осіб, які не відносяться безпосередньо до спору, та чи не призведе це до заподіяння їм збитків.

А звідси, апеляційний суд приходить до обґрунтованих висновків, що суд першої інстанції застосовуючи заходи забезпечення позову, не врахував, що такі не відповідають співмірності, законності, розумності та обґрунтованості заявлених вимог, а також не з`ясував чи дійсно це убезпечить виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог та чи не буде це суперечити законним правам та інтересам інших осіб.

Відтак, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову підлягає скасуванню в частині накладення арешту на будівлю фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом під літ. «А-1» загальною площею 2865,2 кв.м., та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії з приводу даного нерухомого майна з ухвалення нового судового рішення в цій частині про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову стосовно нерухомого майна ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ», що є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль Пласт», задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року про забезпечення позову, скасувати в частині накладення арешту на будівлю фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом літ. «А-1» загальною площею 2865,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ: 33010157), та щодо заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії з приводу наступного нерухомого майна: будівлі фабрики по регенерації вантажних шин холодним методом літ. «А-1» загальною площею 2865,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ТОВ «ПРОФІЛЬ ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ: 33010157) та в цій частині вимог ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви компанії ЛЕ БАСІС САЙЄНСЕС СА (LE BASIS SCIENCES SA) щодо забезпечення позову стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль Пласт», відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: