Рішення № 141365476 у справі № 520/11711/26 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 р. Справа №520/11711/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Берестинської міської ради (вул. Історична, буд. 94, м. Берестин, Берестинський район, Харківська область, 63304, код ЄДРПОУ 04058686) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Берестинської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Берестинської міської ради, яка не прийняла рішення виконавчого комітету за результатами розгляду заяви, як того вимагає закон;

- зобов`язати Берестинську міську раду повторно розглянути заяву від 14.04.2026 та прийняти рішення виконавчого комітету щодо скасування статусу службового житла квартири АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати відповідача надати письмову відповідь з рішенням виконавчого комітету у встановлений законом строк.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з боку відповідача вчинено порушення Закону України «Про звернення громадян» та вимоги ЖК УРСР.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2026 у справі № 520/11711/26 було закрито провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Берестинської міської ради, яка не прийняла рішення виконавчого комітету за результатами розгляду заяви від 14.04.2026 та зобов`язання Берестинську міську раду повторно розглянути заяву від 14.04.2026 та прийняти рішення.

Подальший розгляд справи № 520/11711/26 здійснюється судом в порядку адміністративного судочинства за позовними вимогами ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Берестинської міської ради, які полягали у неналежному розгляді заяви від 14.04.2026 щодо скасування статусу службового житла квартири АДРЕСА_3 та зобов`язання відповідача надати письмову відповідь з рішенням виконавчого комітету у встановлений законом строк.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.

Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, Берестинська міська рада, подала до суду відзив, в якому просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Предметом спору у справі є дії відповідача з належного розгляду поданої позивачем на адресу Центру надання адміністративних послуг Берестинської міської ради заяви від 14.04.2026 з проханням скасування статусу службового житла щодо квартири АДРЕСА_3 .

Як убачається з матеріалів справи, за результатами розгляду такого звернення Берестинською міською радою позивачу було надано письмову відповідь від 07.05.2026 вих. № 02-23/3100, у якій зазначалось, що Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.

Окрім того, в листі зазначалось, що сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Зважаючи на такі приписи законодавства, відповідач повідомив позивача, що заява фізичної особи щодо виключення жилого приміщення з числа службових не є підставою для розгляду зазначеного питання на засіданні виконавчого комітету, а також про неможливість приватизації службового житла.

Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян», оскільки йому не було надано рішення виконавчого комітету, не розглянуто вимогу про скасування статусу службового житла, не наведено жодного доказу, що квартира є службовою, а наведено загальні норми закону, які не стосуються суті його звернення.

Зважаючи на таке обґрунтування, позивач просить визнати протиправними дії Берестинської міської ради, які полягали у неналежному розгляді його заяви від 14.04.2026 щодо скасування статусу службового житла.

Заперечуючи проти задоволення таких вимог, відповідач стверджує, що в тексті відповіді заявнику було надано змістовну і ґрунтовну відповідь на поставлені у заяві питання у відповідності до приписів чинного законодавства.

Сама заява була розглянута у строки, в порядку, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз.1 ст.1 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За наведеними у ст.3 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення Громадян» визначеннями під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

За правилами ст.5 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення Громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Згідно з ст.15 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За змістом ст.19 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення Громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Положеннями ст.20 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення Громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Наявна в матеріалах справи копія відповіді на звернення позивача від 14 квітня 2026 року свідчить про те, що вона підписана Берестинським міським головою і надіслана 07 травня 2025 року за указаною позивачем у зверненні адресою. Текст відповіді свідчить про розгляд заяви позивача за визначеною ним змістовною направленістю по кожному проханню.

Позивач не заперечує проти факту отримання відповіді на його звернення у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Водночас, стверджуючи про неналежний розгляд його заяви, позивач не вказує яку саме норму Закону України «Про звернення громадян» було порушено відповідачем.

Позивач обґрунтував свої доводи про обов`язок розгляду його звернення саме на засіданні виконавчого комітету міської ради шляхом прийняття відповідного рішення посиланням на ст. 59.

Закону України «Про місцеве самоврядування», п. 3, 34 Положення про службові жилі приміщення, ст. 19 Конституції України.

Проте, відповідні правові норми не містять приписів обов`язковості прийняття органом місцевого самоврядування рішення за наслідками розгляду звернення фізичної особи, яка самостійно ініціює вирішення питання скасування статусу службового житла, яким сама користується.

Зокрема, в п. 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, яке затверджено постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 № 37, йдеться мова про включення жилого приміщення до числа службових рішенням виконавчого комітету за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

А в п. 34 зазначеного Положення передбачено виселення робітників та службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією.

Також, посилаючись на судову практику Верховного Суду, позивач не зазначив жодну постанову касаційної інстанції у подібних спірних правовідносинах, у якій був би сформульований правовий висновок щодо обов`язковості прийняття виконавчим комітетом місцевої ради рішення за наслідками розгляду однієї лише заяви користувача службового житла.

Отже, ініціювавши звернення до відповідача з питань виключення житла, яким він користується, з числа службового, позивач отримав письмову відповідь, надану відповідачем у строку та у порядку, передбачених Законом України «Про звернення громадян».

Сам факт надання відповіді у формі листа не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки було ґрунтовно вивчене та розглянуто кожне з питань позивача, викладене у його зверненні.

Зокрема, відмова у розгляді звернення на засіданні виконавчого комітету мотивована відповідними правовими нормами.

Сама собою незгода позивача з результатом та порядком розгляду його звернення не свідчить про незаконність дій відповідача і не дає підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів, що дії відповідача під час розгляду заяви від 14.04.2026 були протиправними. Відповідач надав письмову відповідь у встановлений законом строк, мотивував відмову в розгляді питання на засіданні виконавчого комітету посиланням на Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР (затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37) та роз`яснив правові підстави. Вимоги Закону України «Про звернення громадян» щодо об`єктивного, своєчасного та мотивованого розгляду звернення дотримано.

Суд також враховує, що питання виключення житла з числа службових відповідно до зазначеного Положення вирішується за клопотанням підприємства, установи чи організації, а не за одноосібною заявою користувача службового приміщення. Відсутність правового висновку Верховного Суду, який би зобов`язував виконавчий комітет розглядати такі заяви громадян у формі окремого рішення, додатково підтверджує правомірність обраного відповідачем порядку.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Берестинської міської ради щодо неналежного розгляду заяви від 14.04.2026 та зобов`язання надати письмову відповідь з рішенням виконавчого комітету є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Берестинської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 09.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.