Рішення № 141366397 у справі № 295/13267/25 від 05.11.2026

Справа №295/13267/25

Категорія 38

2/295/581/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Зосименко О.М.,

при секретарі Хінцинській В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Мілоан» про стягнення заборгованості по кредитному договору,

установив:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 102888439 від 26.09.2022 року в розмірі 28 280,00 грн. При цьому посилається на те, що між фінансовою компанією та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким останній отримав в кредит відповідні суми грошових коштів. Умови вказаного договору відповідач не виконував належним чином, таким чином утворилась заборгованість на загальну суму 28 280,00 грн. У подальшому, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісні кредитори відступили позивачу належні їм права вимоги за договором, укладеним з відповідачем, а тому позивач набув права грошової вимоги до відповідача на вищезазначену суму, яку остання не сплатив позивачу у позасудовому порядку.

Відповідач направив відзив в якому вказав, що кредит не брав, ніяких зобов`язань перед ТОВ «Мілоан» не має, а став жертвою злодія і шахрая, а також професійної помилки співробітників ТОВ «Мілоан».

В останнє судове засідання сторони не з`явилися, Представниками сторін подані заяви про розгляд справи у їх відсутність. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 26.09.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит № 102888439 (індивідуальна частина). Сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 гривень (п.1.2. Договору). Згідно п.1.3. Договору кредит надається загальним строком на 100 днів з 26.09.2022 р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Згідно п.1.6. Договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2.2, 2.2.3. цього Договору.

Договір про споживчий кредит укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов наступного висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернетмагазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

ТОВ «Мілоан» виконало умови договору про споживчий кредит та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжного доручення 51567814 від 26.09.2026 та відомості про щоденні нарахування та погашення від ТОВ «Мілоан» по кредитному договору № 102888439.

На підставі Договору про відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023 р ТОВ «Мілоан» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Відтак згідно з Витягу з реєстру боржників вбачається, що відповідач заборгував позивачу 28 280,00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 7 000 грн; заборгованість процентам - 19 950,00 грн, заборгованість за комісією - 1 330,00 грн.

Доказів сплати заборгованості за договором суду не надано.

Таким чином між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Позивач наполягає на невиконанні відповідачем зобов`язань, взятих за договором, а відповідач - на відсутності його волі та обізнаності про існування зобов`язання, відсутності доказів укладення ним договору.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Матеріали справи підтверджують, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, зарахувавши кредитні кошти на картковий рахунок відповідача. Відповідач, у свою чергу, всупереч умовам кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На переконання суду, позивачем доведений факт укладання між сторонами кредитного договору, шляхом електронного документообігу надсилання пропозиції, з ідентифікатором доступу.

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Такі правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 605/196/16-ц, які згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Разом з тим, судом встановлено, що 27.09.2022 року о 9-15 надійшло повідомлення про викрадення барсетки у якій був паспорт на ім`я ОСОБА_1 , індифікаційного коду, водійського посвідчення, двох банківських карток та мобільного телефону Редмі 9 з номером [телефон приховано].

Як вбачається з рапорту, заяву отримано 27.09.2022 року, у якій заявник повідомив, що невідома особа 26.09.2022 року приблизно о 7-00 здійснила викрадення вищевказаних речей.

Відкрито кримінальне провадження №1202206[телефон приховано].

Як вбачається із звернення ОСОБА_1 від 06.11.2023 року, направленого до Житомирської окружної прокуратури, останній пояснив, зокрема, що 25.09.2023 року приблизно о 17.00. на тролейбусній зупинці «Офіцерська» він розговорився і познайомився з чоловіком ОСОБА_2 , який своєю розповіддю розчулив і сказав, що сьогодні він звільнився з заключення і що йому нікуди іти. ОСОБА_1 їхав до свого помешкання АДРЕСА_1 і запропонував йому з добрих міркувань поїхати до нього.

Як вказує відповідач, вони перекусили. ОСОБА_2 пішов у ванну кімнату митися ,а він приліг на ліжко і зразу крепко заснув. Коли вранці 26.09.2022р. проснувся, ОСОБА_2 вже не було. Він хотів подивитись яка година, але телефона не знайшов. Не знайшов і свою шкіряну барсетку, в якій лежали документи: паспорт, водійске посвідчення довідка з інд кодом, декілька заблокованих банківських карток. Не було футболки і куртки -безрукавки, але залишипись його футболка і спорт. штани. Він сповістив свого батька ОСОБА_3 і вони вранці 27.09.2022р. визвали поліцію (а.с.75-77).

Згідно довідки по заяві на кредит №102888439 від 26.09.2022 р. заповнення заяви відбулося 26.09.2022 року о 01:20:31 ночі, а підписання - о 01:31:56 ночі (а.с.154).

Таким чином, оформлення кредиту відбулося 01:31:56 ночі 26.09.2022 р., коли відповідач після перекусу з незнайомцем, як він зазначає, вдома спав, а на ранок 26.09.2022 р., виявив крадіжку речей, зокрема мобільного телефону за допомогою якого було оформлено кредит та відсутність незнайомця, якого відповідач запросив у гості, що свідчить про те, що сам відповідач своїми діями (бездіяльністю) сприяв втраті мобільного телефону, банківських карток та незаконному використанню інформації і вчинення дій, які дали змогу ініціювати платіжну операцію і отримання грошових коштів у кредит сторонньою особою та розпорядитися такими коштами, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту становить 26 950,00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 7 000 грн; заборгованість процентам - 19 950,00 грн.

В той же час, вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією, в сумі 1 330,00 грн, задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону тане є складною, тому враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, доходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, у розмірі 3 000,00 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою ним за подачу позову 2 308,47 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 142, 223, 229, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 526, 541, 549, 610, 612, 1049-1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102888439 від 26.09.2022 року в сумі 26 950,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 308,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Третя особа: ТОВ «Мілоан» (код ЄДРПОУ: 40484607, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська 17-21)

Суддя О.М. Зосименко