Рішення № 141370092 у справі № 681/1195/26 від 10.11.2026

Справа № 681/1195/26

Провадження 2/681/1177/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 листопада 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 10.04.2024 між відповідачем та Товариством був укладений кредитний договір № 90848484, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 4000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором.

Позивач свої обов`язки перед відповідачем виконав у повному обсязі, а відповідач своєю чергою обов`язки перед кредитором не виконує, у зв`язку із чим Товариство звернулося до суду та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 90848484 в сумі 15720 грн 00 коп., що складається з: 4000 грн 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту, 11720 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.

У зв`язку з викладеним вище, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним вище договором та судові витрати.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 01.09.2026 за його зареєстрованим місцем проживання, що відповідає місцю проживання, вказаним в позовній заяві. Поштовий конверт повернувся на адресу суду 09.09.2026 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

17.08.2026 позивач звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за клопотанням позивача витребувано докази в АТ «ПриватБанк».

21.09.2026 до суду надійшли витребувані докази.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 10.04.2024 між Товариством та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 90848484 (далі - Договір), за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 180 днів та датою повернення 07.10.2024.

За користування кредитом нараховуються проценти: пільгова процентна ставка 2,0% в день та стандартна процентна ставка 912,5 % річних (2,5 % в день) (п. 1.5.1., п.1.6. Договору).

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0% за 1 день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом (24 календарних дні з 10.04.2024 по 03.05.2024). Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка. Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду (157 календарних днів з 04.05.2024 по 07.10.2024) (п. 2.2.3 Договору).

Згідно з п.2.1., п.12 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу № 4731219650764602.

Вказаний кредитний договір укладений у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора dqiq15xq, про що свідчить п. 12 Договору «Реквізити сторін» та довідка про ідентифікацію.

Підписання вказаного договору електронним підписом відповідачем свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.

На виконання умов договору Товариством для відповідача 10.04.2024 надано кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн шляхом перерахунку на її банківський рахунок № НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ), що підтверджується листом АТ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260902/105621-БТ від 08.09.2026.

З метою досудового врегулювання спору 06.07.2026 позивач направив відповідачу письмову претензію вих. № 3485/23587853 про погашення кредитної заборгованості, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 90848484 від 10.04.2024 заборгованість відповідачки становить 15720,00 грн, яка складається з 4000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11720,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Відповідно до листа Понінківської селищної ради від 25.08.2026 № 13-11/1765 відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд доходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 8 Закону України, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі ст. 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що Договір, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеними.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши кошти за Договором, вчасно їх не повернула, чим порушила його умови і позивач має право вимагати повернення суми кредиту та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

ОСОБА_1 відзив на позов не подала, викладені позивачем в позовній заяві обставини належними та допустимими доказами не спростувала, доказів сплати заборгованості за кредитним договором суду не надала.

Сукупністю досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту. Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення отриманих коштів не виконала, а доказів протилежного суду не надала, стягненню підлягає непогашена сума основного боргу (тіла кредиту) у повному розмірі, що становить 4000 грн 00 коп.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем кредитним договором суд виходить з такого.

Умови Договору передбачають строк кредитування у 180 днів з 10.04.2024 по 07.10.2024 та застосування таких процентних ставок: пільгової 2,0% в день протягом пільгового періоду користування кредитом з 10.04.2024 по 03.05.2024 та 2,5 % в день протягом стандартного періоду користування кредитом з 04.05.2024 по 07.10.2024 (п.1.5.1, п.1.6., п. 2.2.3 Договору).

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Вказані положення закону про обмеження розміру денної процентної ставки не враховані при нарахуванні відсотків за користування кредитом ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс».

Суд погоджується з розміром відсотків за користування кредитом за період з 10.04.2024 по 21.04.2024 у сумі 960,00 грн, які розраховані за пільговою ставкою 2,0% в день відповідно до умов Договору (4000,00 грн тіло кредиту / 100 % х 2,0% х 12 днів), оскільки такі нарахування не суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому розрахунок відсотків за період з 22.04.2024 по 03.05.2024 має здійснюватися із застосуванням максимальної дозволеної законом ставки 1,5% і складає 720,00 грн (4000,00 грн тіло кредиту / 100 % х 1,5% х 12 днів).

Розрахунок відсотків протягом стандартного періоду з 04.05.2024 по 19.08.2024 також має здійснюватися із застосуванням обмеженої законом ставки 1,5% і складає 6480,00 грн (4000,00 грн тіло кредиту / 100 % х 1,5% х 108 днів).

Розрахунок відсотків за період з 20.08.2024 по 07.10.2024 (закінчення строку кредитування) має здійснюватися із застосуванням максимальної дозволеної ставки 1,0% і складає 1960,00 грн (4000,00 грн тіло кредиту / 100 % х 1,0% х 49 днів).

Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитом з 10.04.2024 по 07.10.2024, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 10120,00 грн (960,00 грн + 720,00 грн + 6480,00 грн + 1960,00 грн).

Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, складається із 4000,00 грн - тіло кредиту, 10120 грн 00 коп. - заборгованості за відсотками, що разом становить 14120 грн 00 коп.

5. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження своїх витрат на правову допомогу позивач надав такі докази: договір про надання правової допомоги № 0207 від 02.07.2025 укладений позивачем з адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт № 3487 наданих послуг від 17.07.2026 на суму 8000 грн; детальний опис наданих послуг до акту; ордер серії ВС №1412829 від 04.11.2025.

При розв`язанні цього питання суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Отже, суд доходить висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 89,82% від заявлених вимог (14120 грн від 15720 грн), на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 7185 грн 75 коп. документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 2391 грн 42 коп.

Керуючись наведеним, ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 90848484 від 10.04.2024 в загальній сумі 14120 (чотирнадцять тисяч сто двадцять) грн 00 коп., яка складається із заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) в сумі 4000 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 10120 грн 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» 2391 (дві тисячі триста дев`яносто одну) грн 42 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» 7185 (сім тисяч сто вісімдесят п`ять) грн 75 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, поштовий індекс 79018; рахунок IBAN НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 10.11.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК