Ухвала № 141371042 у справі № 761/28118/26 від 09.11.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 761/28118/26

Головуючий у першій інстанції - Притула Н.Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/17545/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2026 року у справі за заявою Головного управління ДПС в м. Києві, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Банк Альянс» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2026 року заяву Головного управління ДПС в м. Києві, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ «Банк Альянс» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - відхиллено.

Повний текст рішення складено 05 серпня 206 року (т. 1 а.с. 228-232).

Не погодившись з рішенням районного суду, 16 вересня 2026 року представник Головного управління ДПС в м. Києві - Коцур С.О. подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» (т. 2 а.с. 1-18).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи.

05 жовтня 2026 року матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду та 19 жовтня 2026 року передано судді-доповідачу.

Згідно з ч. 3 ст. 350 ЦПК України ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Безпосередньо в апеляційній скарзі представник Головного управління ДПС в м. Києві - Коцур С.О. порушив питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначив, що оскаржуване рішення отримали 14 вересня 2026 року (т. 2 а.с. 8).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2026 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали (т. 2 а.с. 31-32).

Апеляційний суд визнав неповажними наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу «рішення від 30.07.2026» до електронного кабінету Головного управління ДПС в м. Києві 02.09.2026 13:33:28 (т. 1 а.с. 233). При цьому, апеляційну скаргу було направлено лише 16.09.2026 року, тобто з пропуском строку п`яти днів з дня отримання повного тексту рішення суду. Однак, до суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження обставин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у період з 02.09.2026 року по 07.09.2026 року включно.

Для усунення недоліків апелянту слід було подати до суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та докази про сплату судового збору.

Згідно зі звітом про доставку вихідної кореспонденції, копії ухвали без руху від 19 жовтня 2026 року було доставлено до електронних кабінетів апелянта та його представника 19.10.2026 (а.с. 34-35).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

27 жовтня 2026 року Київський апеляційним судом отримано від представника Головного управління ДПС в м. Києві - Коцура С.О. заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2026 року, а також надав квитанціє про сплату судового збору у розмірі 3 633, 60 грн. Причинами пропуску строку зазначив, що згідно з відміткою про надходження (штемпеля вхідної кореспонденції), оскаржуване рішення зареєстроване Головним управлінням ДПС в м. Києві 14.09.2026 року вхідним номером 66388/5, що підтверджується копією першої сторінки рішення суду з відміткою про надходження (т. 2 а.с. 36-45).

Однак, колегія суддів визнає неповажними вказані причини пропуску строку, оскільки обчислення строку на апеляційне оскарження починається від дня, коли Головним управлінням ДПС в м. Києві було отримано оскаржуване судове рішення (02.09.2026), а не коли вхідний документ був зареєстрований останнім.

Виходячи з п. 4 частини першої ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина третя ст. 358 ЦПК України).

Зважаючи на те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані апеляційним судом неповажними, відповідно до п. 4 частини першої ст. 358 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Підстави пропуску строку оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги. Виключно наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2019 року у справі № 0818/4970/2012.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.

Апелянтом не наведені обґрунтовані причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження, що не залежали від волі заявника і дійсно були пов`язані з істотними перешкодами та труднощами, що об`єктивно ускладнювали можливість своєчасно звернутися до суду у визначений законом строк або аргументи, які б свідчили про дотримання ним такого строку.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст.ст. 354, ч. 4 ст. 357, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2026 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов