Рішення № 141372031 у справі № 561/974/26 від 10.11.2026

Справа № 561/974/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді - Світличного Р.В.,

за участю секретаря - Костюкович М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через свого представника Усенка М.І. засобами підсистеми «Електронний суд» звернулось до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 96162,25 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного електронного договору про споживчий кредит від 06 серпня 2024 року № 7199189 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» відповідачка отримала кредит в сумі 15838,00 грн загальним строком на 345 днів з 06 серпня 2024 року до 17 липня 2025 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,12% м. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 96162,25 грн, яку ТОВ «Мілоан» за договором відступлення прав вимоги № 113-МЛ від 24 грудня 2024 року відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Право вимоги на указану суму за договором факторингу позивач набув 17 липня 2025 року. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 96162,25 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачки.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві ОСОБА_1 заперечила проти позову та зазначила, що не заперечує, що отримала від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти у розмірі 15838,00 грн, проте заперечує проти нарахованих процентів та неустойки, а також вказує на те, що позивачем не доведено та не надано жодного документу про відступлення права вимоги саме за її кредитним договором та яку суму за таке відступлення було сплачено для ТОВ «Мілоан».

Відповіді на відзив до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 06 серпня 2024 року між фінансовою установою ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про споживчий кредит №7199189, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 15838,00 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за процентною ставкою 1,12 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредиту.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 378253, 06 серпня 2024 року. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 06 серпня 2024 року договір про споживчий кредит № 7199189, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше 17 липня 2025 року (п.1.1., 1.4 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

З витребуваних у АТ "Універсал Банк" відомостей вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітована платіжна картка №5375414120829428 та на даний картковий рахунок був зарахований платіж у сумі 15838,00 грн від ТОВ "Мілоан".

А тому всі істотні умови кредитного договору сторонами виконані, договір є укладений.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом достовірно встановлено, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги №113-МЛ, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» за плату відступає для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників.

Витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ від 24 грудня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 50707,60 грн.

Доводи представника відповідачки про те, що належними доказами не підтверджено відступлення права вимоги не заслуговують на увагу суду, оскільки до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії як договору про відступлення права вимоги № 113-МЛ від 24 грудня 2024 року так і реєстру боржників, у яких чітко визначено розмір відступленої заборгованості ОСОБА_1 .

Відповідачкою не доведено, що договір про відступлення права вимоги № 113-МЛ від 24 грудня 2024 року є електронним договором, а тому наслідки, передбачені ч.5 ст. 100 ЦПК України застосуванню не підлягають.

Вимогу позивача погасити заборгованість, викладену в претензії від 01 липня 2026 року № 24065998/2958, відповідачкою не задоволено.

Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачу ні попередньому кредитору відповідачем не надано.

Натомість, з таким розрахунком боргу суд не погоджується з огляду на таке.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту було укладено 06 серпня 2024 року, а тому при його укладенні мають бути застосовані норми законодавства, чинні на дату його укладення.

Згідно з позовними вимогами заборгованість по процентах нарахована ТОВ «ФК «Мілоан» за встановленою процентною ставкою - 1,12 % в день.

Проте, умови договору в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані оскільки є нікчемними.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Зміни до цієї статті набрали чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Натомість відповідачу, всупереч вище наведених норм права нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1 % в день.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Укладений 06 серпня 2024 року договір №7199189 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, а тому, позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі більшому ніж 1% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Договір з відповідачем укладено 06 серпня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому, умова договорів щодо встановлення денної процентних ставок на рівні 1,12% в день є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд приходить до висновку, що по зазначених договорах розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення заборгованість по тілу кредиту у розмірі 15383,00 грн, відповідно 1 % в день становить 151,83 грн, у зв`язку із чим розмір заборгованості по процентах за 345 днів становить 53071,35 грн (151,83 х 345), який і підлягає до стягнення з відповідачки на користь позивача.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 68909,35 грн (15383,00+ 53071,35= 68909,35 грн).

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 р., акт наданих послуг правової (правничої) допомоги №Д/15332 від 28 січня 2026 року зі змісту яких вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано правову допомогу для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , на суму 8000 грн. є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

Враховуючи, що позов ТОВ «Кредит Капітал» задоволено частково на 71,66%, а тому з відповідача на користь позивача потрібно присудити судові витрати у розмірі 1907,88 грн (71,66/100х2662,4).

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280-282, 287, 289 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №7199189 від 06 серпня 2024 року у розмірі 68909,35 грн (Шістдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`ять гривень тридцять п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1907,88 грн (Одну тисячу дев`ятсот сім гривень вісімдесят вісім копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1000,00 грн (Одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Р.В. Світличний