Рішення № 141372445 у справі № 570/4741/25 від 02.11.2026

Справа № 570/4741/25

провадження № 2-о/570/39/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Кушнір Н.В.

присяжних Дячука О.В.,

Віннічук Ю.М.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника особи адвоката Цісар І.В.,

представника заінтересованої особи Панчук І.В.,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку окремого провадження цивільного судочинства цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

у с т а н о в и в:

оскільки рідний дядько заявника потребує постійного стороннього догляду, представник заявника адвокат Дарія Наконечна у поданій до суду 18 вересня 2025 року заяві просить визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити ОСОБА_2 його опікуном.

23.07.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_3 Андрій Ревко через систему "Електронний суд" направив заяву, де зазначає, що заявник відповідно до АСІТС "Оберіг" на даний час не є військовозобов`язаний, оскільки призваний на військову службу під час мобілізації з 28.01.2025. Разом з тим, зазначив, що задоволення вимог заявника матиме наслідком подальше виключення його з військового обліку на підставі ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу". Крім того повідомив, що особа, щодо якої вирішується питання, також перебуває на обліку у категорії вільних залишків, що підлягають призову.

Військова частина НОМЕР_1 свою позицію не висловила, лише повідомила, що заявник проходить військову службу.

Учасники справи відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Представник ТЦК не заперечує проти розгляду справи у їх відсутність.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів по суті справи, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку учасників, дійшов висновку про можливість розглянути справу у відсутність представників цих заінтересованих осіб.

Представник заявника в суді підтримав заяву повністю і по аналогічних мотивах.

По суті спору показав, що раніше догляд за особою, яка має важку розумову відсталість, здійснювала його мати - бабуся заявника, яка померла під час розгляду справи. Мати заявника як єдина кровна родичка не можу здійснювати догляд, оскільки працює, а брат її не слухається, тому не хоче бути опікуном, як і не може за станом здоров`я.

Представник особи, відносно якої вирішується питання, вважає, що визнання особи недієздатною відповідає його інтересам. Щодо опікуна, то заявник вже майже 2 роки мобілізований, але догляд за дядьком все ж здійснювався. Якщо сестра особи не бажає продовжувати здійснювати догляд, то нехай оформляє брата у відповідні заклади.

Представник органу опіки та піклування подання підтримує, не заперечує щодо задоволення заяви, оскільки недієздатний проживає у будинку заявника.

Суд встановив такі обставини.

Рідний дядько заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має інвалідність з дитинства у зв`язку з психічним захворюванням (довідка ВТЄ-22 №008996 від 14.06.1989).

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №937 від 12.06.2023 хворий ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . За рівнем обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку. Хворий ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з Довідкою №2288/05-09/24 від 07.11.2024, виданою Рівненською районною військовою адміністрацією Рівненської області Управлінням соціального захисту населення ОСОБА_2 , перебуває на обліку в управлінні та йому призначена грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І-гр. внаслідок психічного розладу з 01.06.2023 року по 31.03.2025 року.

28 жовтня 2024 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Л.О. посвідчила заяву ОСОБА_3 , який діючи добросовісно, відповідно до власного волевиявлення, не обмежений у дієздатності, без жодного примусу, із числа військовозобов`язаних членів своєї сім`ї третього ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обрав ОСОБА_2 , який доводиться йому племінником.

Разом з тим, наявне у ОСОБА_3 психічне захворювання позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (висновок судово-психіатричного експерта №43/26).

Згідно з поданням органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області №131 від 21 травня 2026 року, доцільно призначити ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_3 , у випадку визнання в судовому порядку останнього недієздатним.

Згідно з відповіді №1363 від 08.07.2026 на запит суду військовослужбовець солдат ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді діловода служби озброєння військової техніки та майна спеціальних військ озброєння в/ч НОМЕР_1 та на даний час перебуває в районі виконання бойових (спеціальних) завдань з територіальною належністю до Чернігівської області.

Свідок ОСОБА_4 - брат покійного батька заявника підтвердив, що ОСОБА_5 проживав зі своєю матір"ю в одній половині будинку, яка і здійснювала догляд за ним до своєї смерті, оскільки він не здатний вести побут самостійно, а заявник зі своєю матір"ю проживають в іншій частині будинку.

Свідок ОСОБА_6 - сусідка підтвердила, що після смерті матері ОСОБА_5 став більш агресивним і сестра з ним не справляється, тому допомагав заявник до своєї мобілізації.

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заінтересована особа та особа, відносно якої вирішується питання, скористалися правовою допомогою.

Предметом розгляду заяви є визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення племінника його опікуном, який необхідний заявнику для захисту інтересів підопічного - його рідного дядька.

Ч.2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження.

Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Щодо визнання особи недієздатною

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст.1, 3 Конституції України). Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.21, ч.2 ст.22, ч.1 ст.28, ч.1 ст.29, ч.ч.1, 2 ст.55 Конституції України). Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Згідно із ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Ч.1 ст.30 ЦК України визначає, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч.1 ст.39, ч.1 ст.40 ЦК України).

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки. Законом закріплена особлива форма державної турботи про нужденних осіб, які потребують сторонньої допомоги. Якщо особа не може мати правоздатності, то на законних підставах і лише за рішенням суду вона може бути визнана недієздатною. Єдиною підставою для цього є стійкий і хронічний розлад, за якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Такий психічний розлад має бути підтверджений висновком судово - психіатричної експертизи.

Суд приймає до уваги вказаний акт як належний та допустимий доказ, оскільки останній підтверджує саме такий факт.

Щодо встановлення опіки

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1-3 ст.41 ЦК України).

Згідно зі змістом ч.1 ст.300 ЦПК України, ч.1 ст.60 ЦК України, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею опіку і призначає їй піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Ст.55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

ОСОБА_3 визнається судом недієздатним, тому наявні підстави вирішення питання для встановлення над ним опіки.

Щодо призначення опікуна

Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів. Ст.67 ЦК України визначені права та обов`язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Згідно з ч.3 ст.72 ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Верховний Суд неодноразово виснував, що відповідно до ч.1 ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Щодо подання органу опіки та піклування про можливість призначення опікуном

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблений висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Відповідно до п.3.3 Правил документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна; довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна, складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна.

У своєму поданні орган опіки та піклування вказав, що ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_3 , отримував грошову допомогу як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи. Зазначив, що серед інших близьких родичів у ОСОБА_3 є рідна сестра ОСОБА_7 , 1967 р.н., та ще один племінник ОСОБА_8 , 1990 р.н., які проживають окремо по АДРЕСА_2 .

Доцільність призначення опікуном саме заявника ОСОБА_2 обґрунтовується лише тим, що він має можливість та бажання виконувати обов`язки опікуна, інші особи, які виявили б бажання встановити опіку до сільської ради не зверталися. Належні та допустимі докази, які б доводили, що заявник відповідає цим вимогам в матеріалах справи відсутні. Саме по собі подання органу опіки та піклування про доцільність призначення особи піклувальником без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульований висновок про те, що законодавство не передбачає обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.65 ЦК України до призначення опікуна опіку над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування, обов`язки опікуна над недієздатним слід тимчасово покласти на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до ст.67 ЦК України орган опіки та піклування зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Заявник не позбавлений права надалі бути призначеним опікуном над недієздатною матір`ю, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому в повному обсязі виконувати обов`язки опікуна.

Також суд вказує на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.

Так, у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року указом Президента в Україні введений воєнний стан, строк дії якого наразі продовжений.

Відповідно до пп.10 п.1 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний опікун особи, визнаної судом недієздатною.

В силу абз.14 п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення заявника опікуном може бути підставою для подальшого виключення його з військового обліку. Окрім того, суд наголошує, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією. А тому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном.

Крім того, суд зауважує, що станом на сьогодні саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст.65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном. При розгляді питання про призначення опікуна слід враховувати кандидатуру, обґрунтовувати доцільність призначення саме його, а також, чи склалися між заявником та недієздатною особою особисті приязні взаємини, чи є у недієздатної особи інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна. Орган опіки та піклування зобов`язаний у поданні щодо призначення опікуна над недієздатною особою надати належно вмотивовані висновки про можливість здійснення такої опіки, зокрема щодо зайнятості кандидата, взаємин із підопічним та наявності альтернативних кандидатур. В умовах воєнного стану при поданні кандидатури чоловічої статі призовного віку необхідно додатково обґрунтувати необхідність його призначення опікуном, щоб уникнути зловживань і забезпечити баланс між правом на опіку та конституційним обов`язком щодо захисту держави.

Відмова в задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування обов`язку вирішити питання опіки над недієздатною особою відповідно до законодавства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне до призначення опікуна недієздатній особі тимчасово покласти обов`язки зі здійснення над нею опіки на орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що в силу положень ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, повязані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.293, 294, 299, 300 ЦПК України суд

у х в а л и в:

задоволити заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частину НОМЕР_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У решті вимог відмовити.

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 , тимчасово покласти обов`язки зі здійснення над ним опіки на орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Визначити строк дії рішення терміном на два роки від дня набрання ним законної сили.

Рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Особа, відносно якої вирішується питання про недієздатність: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: орган опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387183 місцезнаходження: вул.Т.Шевченка,4, с.Городок Рівненського району Рівненської області.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5

Суддя: Кушнір Н.В.

Присяжні: Дячук О.В.

Віннічук Ю.М.