Рішення № 141372537 у справі № 571/1454/26 від 10.11.2026

Справа № 571/1454/26

Провадження № 2/571/698/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Качмар М.Я.,

за участю секретаря судового засідання Качановської О.Ф.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Тележинського О.С.,

прокурора Козаченко Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійний вимог орган опіки та піклування Рокитнівської селищної ради, за участю прокурора Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійний вимог орган опіки та піклування Рокитнівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 21 жовтня 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від подружнього життя у сторін народилися дві дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, сімейне життя у них не склалося через непорозуміння, постійні сварки, алкогольну залежність відповідачки. 30 серпня 2014 року рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано, справа №571/1123/24. З вересня 2024 року відповідачка стала проживати окремо від дочок, займається виключно своїм життям, життям дітей не цікавиться. Після розірвання шлюбу відповідачка зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, часто міняє співмешканців.

Позивач, його мати та діти почали проживати разом. Позивачем створено належні комфортні умови проживання для своїх дочок, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 26.02.2026 року, Актом оцінки потреб сім`ї/особи від 24.07.2026 р. -27.07.2026 р.27.05.2025 р., Актом оцінки потреб сім`ї/особи від 13.05.2026 р. -18.05.2026 р.27.05.2025 р.

Просить позов задоволити, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання дочкок у твердій грошовій сумі, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08.09.2026 року залучено до участі у справі прокурора Сарненської окружної прокуратури Рівненської області.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25.09.2026 року підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просили такий задовольнити.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву на позов не подав.

Представник органу опіки та піклування підтримала висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, підготовлений службою у справах дітей та затверджений рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 30 жовтня 2026 року №332.

Прокурор за наслідками судового розгляду не підтримала заявлені позивачем вимоги. Вважав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, просила суд обмежитися попередженням.

Вислухавши думку малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у присутності законного представника та психолога ОСОБА_5 , які повідомили, що проживають з батьком та бабусею, про маму в них поодинокі спогади, ще до того як мама почала випивати. За мамою не сумують, як бачать її в місті то не признаються, бо їм соромно, вона завжди п`яна. З мамою жити не хочуть.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила факт не виконання відповідачкою батьківських обов`язків, небажання займатися вихованням дітей. Крім того зазначила, що під час перебування позивача на військовій службі самостійно розшукувала відповідачку по місцевих «притонах» та повертала додому.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши думку учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30.08.2024 року, справа №571/1123/24.

За час перебування у шлюбі у сторін народилися дві доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Згідно характеристики наданої опорним закладом «Рокитнівський ліцей №3» від 23.07.2026 року №04-34/234 ОСОБА_4 навчається у 4 класі, навчальний процес засвоює на середньому та достатньому рівнях, має добрі інтелекту валін здібності, домашні завдання виконує, на уроках не завжди активна та уважна. Одягається скромно, протягом останнього року охайніше, шкільним приладдям забезпечена. Батько цікавиться навчальним процесом дочки та відвідує батьківські збори.

Згідно характеристики практичного психолога опорного закладу «Рокитнівський ліцей №3» ОСОБА_4 стала врівноваженою та спокійною, покращився емоційний стан, бо почала проживати з татом. Досить спокійно реагує на критику.

Із акта обстеження умов проживання від 26.02.2026 року вбачається, що для виховання та розвитку створені задовільні умови, для дітей наявні спальні місця, діти забезпечені всім необхідним для гармонійного розвитку.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 30.10.2026 року №332, зважаючи на свідоме нехтування ОСОБА_2 батьківськими обов`язками, відсутності з її боку належної участі у вихованні дітей, ненадання матеріальної допомоги, самоусунення від забезпечення морального та духовного розвитку дітей та з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом при ухиленні батьків від виконання своїх батьківських обов`язків, взявши до уваги рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини, яка відбулася 30.10.2026 року (протокол № 15), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відносно її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідачки до своїх батьківських обов`язків.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, тому у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 , як матір малолітніх доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ухиляється від виконання основних обов`язків щодо виховання та розвитку дітей, які встановлені в ст. 164 СК України, а саме: не піклується про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний стан.

У частині 5, 6 статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

На переконання суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затверджений рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради №332 від 30.10.2026 - є достатньо обґрунтованим, не суперечить інтересам дітей, а навпаки захищає інтереси дітей від недопустимих дій матері, які виразились в байдужому ставленні до своєї дітей.

З огляду на вказане у сукупності, зважаючи на зазначені докази, суд прийшов до висновку про те, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачка ухиляється від утримання та виховання малолітніх дітей, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Суд звертає увагу, що після усунення обставин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, Відповідачка не позбавлена можливості звернутися у встановленому законом порядку з вимогами про поновлення батьківських прав.

Щодо доводів прокурора про недоведеність позовних вимог, то суд вважає за необхідне вказати про те, що метою участі прокурора у цій категорії справ є захист прав та інтересів дітей. Яким саме чином має бути змінена поведінка відповідачки, яка свідомо не спілкується із своїми дітьми та не виявляє такого бажання, і у чому саме таке свідоме нехтування інтересами своїх рідних дітей відповідає їхнім інтересам прокурором не зазначено.

Також суд наголошує на тому, що прокурор має повний обсяг процесуальних прав і не позбавлений можливості заявляти клопотання, у тому числі, з питань витребування доказів, у випадку, якщо вважатиме, що такі докази мають істотне значення для вирішення спору. Однак прокурор таким правом не скористався.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, то суд приходить до переконання, що така вимога підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських права, зокрема не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При розгляді позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, який складає 3512 грн.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, яка є першим і основним міжнародно-правовим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року.

Найкраще забезпечення інтересів дітей має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть їх батьки.

Виходячи з наведеного, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14.07.2026 року.

Згідно з ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Виходячи із наведеного, враховуючи, що ОСОБА_2 внаслідок свідомої поведінки та нехтування покладеними на неї, як на матір, обов`язками, протягом тривалого часу ухиляється від їх виконання, суд дійшов переконання, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивач був звільнений, підлягає стягненню з відповідачки на користь держави, а сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 164, 165, 166 СК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійний вимог орган опіки та піклування Рокитнівської селищної ради, за участю прокурора Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду, тобто з 14 липня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Рівненського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя М.Я.Качмар