Постанова № 141372959 у справі № 539/4629/26 від 10.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 р. Справа № 539/4629/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (головуючий суддя І інстанції Даценко В.М.) від 13.10.2026 року по справі № 539/4629/26

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із позовною заявою, в якій просив постанову серії ПТ № 00034552 від 16.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в порушення вимог ч.ч. 1, 3, 7 ст. 122 КУпАП оскаржувану постанову складено не посадовою особою місцевого самоврядування. Крім того, відсутні докази створення позивачем перешкод дорожньому руху. Ділянка дороги, на якій розташовано автомобіль, не є прилеглою територією. У справі відсутні докази проведення вимірювань технічними засобами. Вказує, що дорожня розмітка та знаки не відповідають вимогам ДСТУ. Додатково зазначив, що фіксація правопорушення та розгляд справи було здійснено різними інспекторами, що позбавило можливість інспектора особисто дослідити та оцінити обставини на місці події. Правопорушення було зафіксовано за допомогою лазерним ого далекобійника Bosch GLM 40, однак такий не є технічним засобом, призначеним для автоматичної фіксації правопорушень.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.10.2026 року по справі № 539/4629/26 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні обмежився формальним відтворенням доводів відповідача, проігнорувавши фундаментальні порушення законодавства під час винесення постанови. Зокрема, суд необґрунтовано відхилив аргументи позивача щодо: відсутності доказів перебування інспектора ОСОБА_2 у штаті інспекторів з паркування виконавчого органу міської ради (належних повноважень); процесуальної абсурдності фіксації правопорушення однією особою, а винесення постанови - іншою, що унеможливило безпосереднє сприйняття обставин правопорушення посадовою особою; повної відсутності в оскаржуваній постанові будь-яких цифрових показників вимірювання відстані (у метрах), що унеможливлює перевірку обґрунтованості звинувачення; відсутності доказів створення перешкод дорожньому руху або загрози безпеці руху, що виключає кваліфікацію за ч. 3 ст. 122 КУпАП (навіть за гіпотетичного допущення порушення правил зупинки, діяння мало кваліфікуватися за ч. 1 ст. 122 КУпАП); неповноцінності інфраструктури та застарілої/зношеної розмітки, що суперечить національним стандартам (ДСТУ 2587:2021).

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з урахуванням особливостей, визначених ст. 268 КАС України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2026 року відповідачем винесено постанову ПТ № 00034552 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Відповідно до постанови 31.08.2026 року о 12 год. 45 хв. у м. Полтава по вул. Стрітенській, 37 водій тз Lexus LX 450 здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР. (а.с. 7).

Не погодившись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесенні інспектором з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста постанови по справі про адміністративне правопорушення були дотримані всі вимоги чинного законодавства України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-XII від 30.06.1993 (далі - Закон № 3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).

Відповідно до підпункту 15.9 и) зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 173-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 166-9, 176 і 188-34 - у п`ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Так, положеннями статті 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до статті 14-2 КУпАП).

Згідно з Положенням про Інспекцію по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, затвердженим рішенням позачергової 74-ї сесії Полтавської міської ради VIII скликання від 17.12.2025 (додаток 10 до рішення сесії), Інспекція є виконавчим органом Полтавської міської ради (п. 1.1), юридичною особою (п. 1.8), фінансується з місцевого бюджету (п. 1.7), а до її основних функцій належить розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП (п. 2.3.22).

Відповідно до Положення про відділ по контролю за паркуванням Інспекції (додаток 11 до того самого рішення сесії Полтавської міської ради від 17.12.2025), відділ є структурним підрозділом Інспекції (п. 1.2), розглядає справи та має право виносити постанови за ч. 1, 3, 6 і 7 ст. 122 КУпАП (п. 3.1, п. 6.1) і складається з головних спеціалістів - інспекторів з паркування.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ст. 219 КУпАП головні спеціалісти - інспектори з паркування відділу є посадовими особами місцевого самоврядування, оскільки працюють у виконавчому органі міської ради, одержують заробітну плату за рахунок коштів місцевого бюджету та наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі і консультативно-дорадчі функції, зокрема щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що перебування ОСОБА_2 у штаті Інспекції на посаді головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу по контролю за паркуванням та наявність у нього відповідних повноважень документально підтверджені, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 09.01.2026 № 5 «Про надання повноважень посадовій особі відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста» (прийнятим на підставі ст. 219 КУпАП та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), яким Чирві В.Ю. персонально надано повноваження інспектора з паркування щодо розгляду справ за ч. 1, 3, 6 і 7 ст. 122 КУпАП.

Повноваження головного спеціаліста - інспектора з паркування Чернова Ю.М. так само документально підтверджені відповідним рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради та посадовою інструкцією.

У зв`язку з цим, доводи апелянта щодо відсутності доказів перебування інспектора Чирви В.Ю. у штаті інспекторів з паркування виконавчого органу міської ради, суд відхиляє.

Що стосується посилання апелянта на процесуальну абсурдність фіксації правопорушення однією особою, а винесення постанови - іншою, що унеможливило безпосереднє сприйняття обставин правопорушення посадовою особою, колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів ст. 14-2 та ст. 279-1 КУпАП, провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності інспекторами з паркування фактично складається з двох етапів.

Так, на першому етапі 31.08.2026 інспектор з паркування Чирва В.Ю. на місці події здійснив технічну фотофіксацію обставин правопорушення та показників далекоміра за допомогою ПАК «Інспектор» і залишив на лобовому склі автомобіля повідомлення.

На другому етапі, після направлення запиту та отримання з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС відомостей про відповідальну особу, власника автомобіля за ст. 14-2 КУпАП, здійснюється розгляд справи та винесення постанови за місцем знаходження органу без участі особи.

Отже за процедурою ст. 279-1 КУпАП під час винесення постанови у приміщенні Інспекції будь-який інспектор досліджує виключно сформовану електронну доказову базу (фотознімки з метаданими, координатами, часом та результатами вимірювань).

При цьому, як зазначає відповідач, оскільки інспектор Чирва В.Ю. з 07.09.2026 перебував у щорічній основній відпустці згідно з наказом № 68-В від 25.08.2026, розгляд матеріалів справи 16.09.2026 та винесення і підписання оскаржуваної постанови серії ПТ № 00034552 провів інший уповноважений інспектор відділу Чернов Ю.М. у відповідності до посадової інструкції та розподілу функціональних обов`язків.

Колегія суддів також зазначає, що чинне законодавство не містить заборони на розгляд матеріалів фотофіксації іншим уповноваженим інспектором у разі перебування працівника, який здійснив зйомку, у відпустці, якщо зібрані у справі фотоматеріали, надавали інспектору Чернову Ю.М. повні та об`єктивні дані для вирішення справи.

У зв`язку з викладеними вище, доводи апелянта в цій частині суд також відхиляє.

Що стосується посилання апелянта на повну відсутність в оскаржуваній постанові будь-яких цифрових показників вимірювання відстані (у метрах), що унеможливлює перевірку обґрунтованості звинувачення, колегія суддів зазначає таке.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 16.09.2026 року відповідачем винесено постанову ПТ № 00034552 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

За змістом цієї постанови 31.08.2026 року о 12 год. 45 хв. у м. Полтава по вул. Стрітенській, 37 водій тз Lexus LX 450 здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР. (а.с. 7).

Отже, суть правопорушення: зупинка в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (п.15.9 (и) ПДР).

У постанові зафіксовано, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК "Інспектор", серійний номер: 86QAC4670NXA23F0108 (а.с. 7).

У відповідності до положень статті 14-2 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу, що спірна постанова містить адресу вебсайту https://inspekcia-blag.rada-poltava.gov.ua, де розміщено фотофіксацію адміністративного правопорушення (кількість фото 12 шт.).

Фотознімки транспортного засобу "LEXUS LX 450" з номерним знаком " НОМЕР_1 ", які були зроблені інспектором з паркування, повністю відповідають вимогам примітки до статті 14-2 КУпАП. На фотознімках відображено дату (31.08.2026) та час правопорушення (від моменту виявлення транспортного засобу до завершення виміру відстані та огляду прилеглої території ), координати розташування транспортного засобу, які автоматично визначають адресу розташування, саме: м. Полтава, вул. Стрітенська, 37, що підтверджує факт самої зупинки вказаним транспортним засобом за вказаною адресою.

З матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що відстань між виїздів з прилеглої території і транспортним засобом "LEXUS LX 450" з номерним знаком " НОМЕР_1 " менше 10 м та становить 1126 мм (1,12 м).

Матеріалами справи підтверджено, що фіксація правопорушення проводилася за допомогою технічного приладу контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, програмно-апаратним комплексом "Інспектор" серійний номер 86QAC4670NXA23F0108 та за допомогою рулетки далекоміра (лазерного) Bosch GLM-40.

Оскільки лазерний далекомір Bosch GLM-40 працює у ручному, а не в автоматичному режимі, інспектор зафіксував його показники шляхом фотографування екрану лазерного далекоміра за допомогою ПАК "Інспектор" на фоні транспортного засобу порушника.

На долучених до справи фотоматеріалах чітко відображено екран далекоміра з показником 1126 мм (1,12 м) та візуалізовано - саме місце виїзду з прилеглої території.

Належність та достовірність застосованого технічного засобу вимірювання підтверджується метрологічною документацією, наявною в матеріалах справи: Свідоцтвом про перевірку метрологічних характеристик № 12-Г/3561 від 06.10.2025, виданим ДП «Полтавастандартметрологія», яким засвідчено відповідність рулетки далекоміра (лазерної) BOSCH GLM 40 (зав. № 425207980) вимогам нормативної та експлуатаційної документації з рекомендованою датою наступної повірки 06.10.2026, тобто на момент фіксації правопорушення (31.08.2026) відповідність зазначеного технічного засобу встановленим метрологічним вимогам була чинною. ПАК «Інспектор» є засобом вимірювальної техніки, що пройшов передбачену законом процедуру оцінки відповідності, що підтверджується Сертифікатом перевірки типу №UA.TR.001 34-20 Rev. 3 від 08.05.2025 (чинний до 25.03.2030) та Сертифікатом відповідності № UA.TR.001 11 46-25 від 07.10.2025, виданими ДП «Укрметртестстандарт» відповідно до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94, та ДСТУ 8809:2018.

Отже, обидва прилади і той, що здійснював фотофіксацію, і той, що здійснював вимірювання відстані, на дату вчинення правопорушення були законодавчо повіреними та сертифікованими засобами вимірювальної техніки, чиї показники не можуть відхилятися судом без спростування іншими належними доказами.

З огляду на викладене, надані фотознімки є належними та допустимими доказами, які об`єктивно відображають обставини вчинення правопорушення, зокрема місце розташування транспортного засобу, його положення відносно проїзної частини та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо невідображення інформації про далекомір у спірній постанові, суд апеляційної інстанції зазначає, що вичерпні вимоги до змісту постанови встановлені частиною 3 статті 283 КУпАП.

Згідно з цією нормою постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Отже, закон вимагає зазначати у постанові лише той технічний засіб, яким безпосередньо здійснюється фото або відеозапис.

У даному випадку це ПАК "Інспектор", інформацію про який і було зазначено інспектором в постанові: "ПАК "Інспектор" серійним номер: 86QAC4670NXA23F0108.

Колегія суддів зауважує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язку інспектора вписувати до постанови допоміжні засоби вимірювальної техніки ручної дії лазерні далекоміри, рулетки, так само як і сертифікати чи свідоцтва про їх повірку. Відсутність цих відомостей безпосередньо в тексті постанови не може бути підставою для її скасування.

Що стосується посилання апелянта на неповноцінність інфраструктури та застарілість/зношеність розмітки, колегія суддів зазначає, що виїзд із двору або іншої прилеглої території не потребує позначення дорожніми знаками чи спеціальною розміткою. Відтак відсутність знаків/розмітки не може свідчити про відсутність прилеглої території або звільняти водія від обов`язку дотримуватися встановлених пунктом 15.9 ПДР України обмежень щодо зупинки транспортних засобів, зокрема заборони зупинки ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій.

Колегія суддів звертає увагу, що для застосування відповідної заборони визначальним є фактичне розташування виїзду з прилеглої території, а не наявність чи відсутність дорожніх знаків, що позначають межі житлової зони.

За цим, відповідачем під час розгляду справи були дотримані всі норми спеціального права, які регулюють правовідносини при порушенні правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Фотознімки транспортного засобу транспортного засобу "LEXUS LX 450" з номерним знаком " НОМЕР_1 " повністю відповідають вимогам статті 14-2 КУпАП та є належними та допустимими доказами у даній справі.

Щодо доводів позивача про те, що створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, а доказів створення такої перешкоди автомобілем позивача відповідачем не надано, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

З викладеного убачається, що саме розміщення транспортного засобу у визначених законом місцях, зокрема ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території або безпосередньо в місці такого виїзду, презюмується законодавцем таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Отже, водій, діючи з необхідною обачністю і дотримуючись вимог ПДР, зобов`язаний ідентифікувати таку місце паркування автомобіля саме як виїзд з прилеглої території без необхідності додаткового встановлення роз`яснювальних знаків. Наявність опадів у виді снігу сама по собі не змінює правового статусу такого виїзду та не звільняє водія від обов`язку дотримуватися встановленої законом відстані.

Отже, зупинка транспортного засобу "LEXUS LX 450" з номерним знаком " НОМЕР_1 " ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території вважається такою, що створює загрозу безпеці руху чи суттєво перешкоджає дорожньому руху в силу Закону.

Позивача притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП за порушення підпункту "и" пункту 15.9 ПДР України.

Підпункт "и" пункту 15.9 ПДР свідчить, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Оскільки у 10 - метровій зоні від виїзду з прилеглої території Закон забороняє зупинку, склад адміністративного правопорушення є закінченим з моменту самого факту припинення руху транспортного засобу у цій зоні.

Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.

Разом з тим, дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, постанова про накладення адміністративного стягнення серія ПТ № 00016085 від 18.03.2026 є правомірною та такою, що відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, а отже вимоги про визнання її протиправною та скасування є такими, що не підлягають задоволенню, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.10.2026 року по справі № 539/4629/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.С. Чалий

Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Повний текст постанови складений 10.11.2026 року