Рішення № 141373087 у справі № 953/13652/26 від 10.11.2026

Справа № 953/13652/26

н/п 2-а/953/180/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуба Г.А.,

за участю секретаря судових засідань Кулікової Т.В.,

представника позивача - адвоката Здоровко С.С.,

представниці відповідача - Щегельської Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Здоровка Сергія Сергійовича до Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2026 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій представник позивача - адвокат Здоровко С.В. просить суд:

- скасувати постанову винесену Адміністративною комісією Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради №17/60 від 09.09.2026 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП;

- справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за адміністративним протоколом серії ВБА №162124 від 03.07.2026 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 03.07.2026 інспектором СЮП ВП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області сержантом поліції Ващук Т.П. винесено протокол серії ВБА №162124 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 180 КУпАП. Згідно з фабулою протоколу, 03.07.2026 приблизно о 19:20 за адресою: м. Харків, Соборний узвіз, а саме у Соборному сквері, ОСОБА_1 пригостив неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слабоалкогольним напоєм, а саме «Шейком», внаслідок вживання якого неповнолітній ОСОБА_2 сп`янів, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 180 КУпАП. Вказаний адміністративний матеріал направлено на розгляд до Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради(далі - Відповідач). 09.09.2026 Відповідач виніс постанову №17/60 про закриття справи, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 180 КУпАП закрив, у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає, що провадження у справі повинно бути закрито на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме - відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, про що зазначено самим Відповідачем у оскаржуваній постанові.

06.08.2026 відповідач отримав від ВП 2 ХРУП 3 ГУНП у Харківській області адміністративний матеріал складений відносно ОСОБА_1 09.09.2026 відбулось засідання Адміністративної комісії і тут вже починаються розбіжності між фактичними обставинами та зазначеним у оскаржуваній постанові. Адміністративна комісія дійшла висновку про те, що оскільки на день розгляду справи 09.09.2026 р. закінчились строки передбачені ст. 38 КУпАП, що відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП є обставиною яка виключає провадження в ній, то дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. На підставі викладеного Адміністративна комісія провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. ОСОБА_1 притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 180 КУпАП, а саме - доведення неповнолітнього до стану сп`яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами. Відповідно обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності за ст. 180 КУпАП є встановлення у неповнолітньої особи стану сп`яніння. Стан сп`яніння це клінічний стан, його не можна самостійно визначити за суб`єктивною думкою, необхідний або висновок лікаря, або якщо це встановлює поліцейській на місці роздруківка з газоаналізатора в якому зазначено показник проміле алкоголю в крові. Адміністративний матеріал не містить будь-яких висновків на підтвердження виявленого у неповнолітнього ( ОСОБА_2 ) стану сп`яніння. Відповідно сторона захисту вважає, що склад правопорушення відсутній і справа підлягає закриттю саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач виніс постанову №17/60 від 09.09.2026 мотивуючи це тим, що закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності і Адміністративна комісія не може встановлювати будь-які обставини чи факти за цим провадженням. Поряд з цим, в тексті оскаржуваної постанови, наявний висновок Відповідача про відсутність в адміністративному матеріалі, який поліцейські надали Відповідачу, документів чи відомостей щодо підтвердження об`єктивної сторони правопорушення, а саме перебування неповнолітньої особи зазначеної у протоколі у стані алкогольного сп`яніння. Враховуючи попереднє твердження Адміністративної комісії про неможливість встановлювати будь-які обставини за цим провадженням та наявність в оскаржуваній постанові висновку відповідача про відсутність підтвердження об`єктивної сторони правопорушення, на момент засідання Адміністративної комісії 09.09.2026 Відповідач вже встановив відсутність підтвердження об`єктивної сторони правопорушення - доказів перебування неповнолітньої сторони у стані сп`яніння. Отже Відповідач, на момент засідання Адміністративної комісії 09.09.2026 вже встановив відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 180 КУпАП, тому Відповідач мав закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2026, визначено головуючого суддю у справі Зуба Г.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у відповідача матеріали, що стали підставою для притягнення позивача до відповідальності.

23.10.2026 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова від представниці відповідача Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради Щегельської Н. надійшло клопотання, в якому остання просить відкласти розгляд справи з урахуванням часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву.

26.10.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Здоровко С.С. подав додаткові пояснення, в яких зазначив, зокрема, що 03.07.2026 інспектором СЮП ВП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області сержантом поліції Ващук Т.П. винесено протокол серії ВБА №162124 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 180 КУпАП. Згідно з фабулою протоколу, 03.07.2026 приблизно о 19:20 за адресою: м. Харків, Соборний узвіз, а саме у Соборному сквері, ОСОБА_1 пригостив неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слабоалкогольним напоєм, а саме «Шейком», внаслідок вживання якого неповнолітній ОСОБА_2 сп`янів, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 180 КУпАП. 03.07.2026 приблизно о 19:00 Позивач ( ОСОБА_1 ) перебував разом зі своїми знайомими (серед яких був ОСОБА_2 ) у сквері по Соборному Узвозу в м. Харкові. Напередодні ОСОБА_1 придбав для власного особистого споживання безалкогольний напій «SHAKE Zero» (пляшка об`ємом 0,33 л). На момент появи працівників поліції дана пляшка стояла відкритою поруч із ними. Жодна особа з присутніх напою не вживала, факту розпивання чи передачі напою іншим особам (у тому числі ОСОБА_2 ) зафіксовано не було. Жодних інших напоїв чи речовин у Позивача та його друзів не було. Підійшовши до молодих людей, працівники поліції побачили відкриту пляшку з яскравим та відомим логотипом бренду «SHAKE». Поверхнево оцінивши ситуацію та побачивши знайому назву торговельної марки, поліцейські не звернули уваги на маркування «Zero» (що вказує на безалкогольний склад напою), не перевірили вміст рідини, не вилучили відкриту пляшку та не склали жодного процесуального документа про вилучення речових доказів чи проведення огляду. Замість належного з`ясування обставин та перевірки складу напою, працівники поліції одразу почали поводитися агресивно, висувати безпідставні звинувачення та погрожувати складанням протоколів за «розпивання алкоголю у громадському місці». З`ясувавши під час перевірки документів, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, поліцейські вирішили скористатися юридичною необізнаністю та переляком молодих людей для штучного формування показників службової діяльності. Поліцейські заявили, що складатимуть на ОСОБА_2 протокол за розпивання, а на ОСОБА_1 - за ст. 180 КУпАП («доведення неповнолітнього до стану алкогольного сп`яніння»). Залякавши 18-річного ОСОБА_1 «серйозними проблемами з навчанням та правоохоронними органами», поліцейські запевнили його, що єдиним способом «вирішити питання без наслідків» є написання фрази про те, що «у подальшому він зобов`язується не купувати неповнолітнім слабоалкогольні напої». У матеріалах справи повністю відсутній висновок (акт) медичного огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння у спеціалізованій медичній установі, а також результати тестування за допомогою приладу «Drager» із відповідним роздрукованим чеком. Суб`єктивні припущення працівників поліції у рапортах або усні фрази підлітка не є належними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП. Більш того, сама Адміністративна комісія у своїй постанові № 14/60 від 09.09.2026 офіційно констатувала відсутність у матеріалах справи будь-яких документів чи відеозаписів щодо підтвердження перебування неповнолітнього у стані сп`яніння. Працівники поліції не склали протокол огляду та вилучення речей, не вилучили відкриту пляшку з-під напою «SHAKE Zero» та не провели хімічну експертизу її вмісту. Опитування та відібрання пояснень у неповнолітнього ОСОБА_2 проводилося без залучення його батьків (законних представників) або педагога, що робить такі пояснення процесуально недопустимим доказом.

27.10.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Здоровко С.С. подав заперечення на клопотання Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради, в якому просив залишити без розгляду клопотання відповідача, яке надійшло до суду 23.10.2026.

09.11.2026 поштовим зв`язком від представниці відповідача Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області Щегельської Н.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця просить суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Також вказує, що Адміністративна комісія Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради заперечує проти вимог, викладених у позовній заяві, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягаються задоволенню. Вказала, що захисниками ОСОБА_1 - адвокатами Рязанцевою О.В. та Здоровком С.С. під час розгляду справи не подано до адміністративної комісії будь-яких заперечень, письмових пояснень із вкладенням власної правової позиції. Пояснень ОСОБА_1 також не надходило. Беручи до уваги фабулу протоколу, подія, яка мтала підставою для початку провадження, датована 03.07.2026. Отже, двомісячний строк сплив до дати розгляду справи комісією 09.09.2026. На цю дату адміністративна комісія вже не мала правової можливості накласти адміністративне стягнення, а за наявності обставини, визначеної п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, була зобов`язана закрити провадження.

09.11.2026 на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.09.2026, представницею відповідача до відзиву додані матеріали, що стали підставою притягнення позивача до відповідальності, а саме: копію протоколу серії ВБа № 162124 від 03.07.2026; копію реєстрації ЄО 23369 від 03.07.2026; копію паспорта ОСОБА_1 ; копію пояснень ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Здоровко С.С. в судовому засіданні пітримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представниця відповідача Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради Щегельська Н.П. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши доводи представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Здоровко С.С., представниці відповідача Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради Щегельської Н.П., дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, а адміністративні суди, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 162124 від 03.07.2026, складеного інспектором СЮП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області сержантом поліції Ващук Т.П. про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.07.2026 приблизно о 19:20 за адресою: м. Харків, Соборний Узвіз, а саме у Соборному сквері пригостив неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слабоалкогольним напоєм, а саме «Шейком», внаслідок вживання якого неповнолітній ОСОБА_2 сп`янів. Також повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом у адміністративній комісії Шевченківського району м. Харкова (а.с. 28).

Постановою № 17/60 від 09 вересня 2026 року Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 22-25).

Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки вона є необґрунтованою, винесена безпідставно з грубим порушенням КУпАП.

Відповідно до статті 180 КУпАП, доведення неповнолітнього до стану сп`яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами, - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 180 КУпАП, є доведення неповнолітнього до стану сп`яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами. Доведення неповнолітнього до стану сп`яніння - це активні дії чи бездіяльність сторонніх осіб, наслідком яких стало сп`яніння неповнолітнього.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 180 КУпАП, характеризується наявність вини у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 254 КУпАП).

Абзацами 2-4 статті 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до пп. 1, 3, 5 та 9 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те, посадові особи: органи національної поліції (178-181-1); власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (стаття 179); працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій (стаття 179), член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 179).

Суд встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 162124 від 03.07.2026, складеного інспектором СЮП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області сержантом поліції Ващук Т.П. про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.07.2026 приблизно о 19:20 за адресою: м. Харків, Соборний Узвіз, а саме у Соборному сквері пригостив неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слабоалкогольним напоєм, а саме «Шейком», внаслідок вживання якого неповнолітній ОСОБА_2 сп`янів, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 180 КУпАП.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Згідно із частиною першою статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Адміністративна комісія Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради утворена рішенням №481 від 08.12.2010 виконавчого комітету Харківської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 № 104 внесені зміни до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.12.2010 №481 та утворено адміністративну комісію Київського району у новому складі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Верховним судом в постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення органом (посадовою) особою дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Так, постановою № 17/60 від 09 вересня 2026 року Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Разом з тим, суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що в оскаржуваній постанові Адміністративною комісією зроблено висновок про те, що до адміністративного протоколу серії ВБА № 162124 від 03.07.2026 відносно ОСОБА_1 не надано будь-яких документів чи відомостей щодо підтвердження об`єктивної сторони правопорушення, а саме перебування неповнолітньої особи, зазначеної в протоколі, у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, Адміністративною комісією надано оцінку доказів при дослідженні всіх обставин адміністративної справи.

На сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 визначено, що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного та повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.

У подальшому 07.11.2017 Науково-консультативною радою при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийнято Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Зроблено висновок, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Верховним судом в постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Верховним судом зазначено, що логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення

ВП ВС в Постанові від 02 лютого 2023 року у справі №735/1121/20 (провадження №13-26кс22) розглянула питання тлумачення змісту ч. 2 ст. 49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності). ВП ВС зауважила, що раніше застосований підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку.

Так зазначила, що друге речення ч. 2 ст. 49 КК України не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч. 2 ст. 49 КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання як саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1) як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч. 1 ст. 49 КК України диференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з`явлення її із зізнанням чи затримання; 2) як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.

На думку ВП ВС, реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

Як встановлено судом, постановою № 17/60 від 09 вересня 2026 року Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з матеріалами адміністративної справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 162124 від 03.07.2026 за ст. 180 КУпАП із доданими матеріалами (рапорт, пояснення ОСОБА_1 , копія паспорту, копія протоколу В[приховано] від 03.07.2026) щодо ОСОБА_1 надійшов на розгляд Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради 06 серпня 2026 року. Справа адміністративною комісією призначалась до розгляду на засіданні комісії на 12.08.2026, 26.08.2026, 09.09.2026.

07 вересня 2026 року на адресу Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Здоровка С.С. про витребування доказів, в якому просить комісію витребувати у Відділі поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області відеозаписи з портативних відео регістраторів (бодікамер), на яких зафіксовано фактичні обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 162124 від 03.07.2026 від моменту виявлення працівниками поліції Зуба М.В. до моменту складання та вручення адміністративного протоколу серії ВБА № 162124 від 03.07.2026 ОСОБА_1 , відкласти розгляд адміністративного матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до моменту надходження витребуваних відеозаписів та надання можливості захиснику ознайомитись з ними.

Як слідує із матеріалів адміністративної справи, починаючи із 26 серпня 2026 року засідання комісії щодо розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП неодноразово відкладались у зв`язку з невизнанням ним вини та необхідності витребувати у Відділі поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що в оскаржуваній постанові Адміністративною комісією зроблено висновок про те, що до адміністративного протоколу серії ВБА № 162124 від 03.07.2026 відносно ОСОБА_1 не надано будь-яких документів чи відомостей щодо підтвердження об`єктивної сторони правопорушення, а саме перебування неповнолітньої особи, зазначеної в протоколі, у стані алкогольного сп`яніння.

Так, в оскаржуваній постанові Адміністративною комісією встановлено, що не підтверджено об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 180 КУпАП, надана оцінка доказам у справі про адміністративне правопорушення, проте констатовано факт закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 247 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і нереабілітуючих підстав.

Так, п. 1 ст. 247 КУпАП, зокрема, передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, що є реабілітуючою підставою для закриття провадження. Закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідно, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.

Положеннями ч..1 ст. 38 КУпАП регламентовано, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення адміністративного правопорушення та сплив встановленого законом строку. Тобто, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ст. 247 КУпАП.

Питання щодо встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинно вирішуватись у кожній конкретній справі в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст. 247 КУпАП, що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, щодо підстав для закриття провадження у справі.

Зокрема, якщо особа заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та доводить свою невинуватість, то закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з урахуванням вимог ст.280 КУпАП, без з`ясування питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення є процесуально неприпустимим.

Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.

Натомість, при винесенні оскаржуваної постанови Адміністративною комісією при розгляді справи про адміністративне правопорушення зроблено висновок про те, що до адміністративного протоколу серії ВБА № 162124 від 03.07.2026 відносно ОСОБА_1 не надано будь-яких документів чи відомостей щодо підтвердження об`єктивної сторони правопорушення, а саме перебування неповнолітньої особи, зазначеної в протоколі, у стані алкогольного сп`яніння. Так, в оскаржуваній постанові Адміністративною комісією встановлено, що не підтверджено об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 180 КУпАП, надана оцінка доказам у справі про адміністративне правопорушення, проте констатовано факт закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Отже, оскаржувана постанова прийнята без урахування ст. 280 КУпАП та з`ясування усіх обставин, що мають значення для що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку Адміністративною комісією) при прийнятті та складанні постанови зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.

Згідно з п. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача та підтверджували б обґрунтованість та правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

При розгляді справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 . Адміністративною комісією встановлено відсутність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 180 КУпАП, разом з тим провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з частинами 1-4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради від 09 вересня 2026 року про закриття справи № 17/60 щодо ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Здоровко С.С. просив поновити строк на подачу адміністративного позову, позивач отримав оскаржувану постанову від 09.09.2026 лише 14 вересня 2026 року.

Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Здоровко С.С. зазначає, що оскаржувана постанова ним отримана під розписку лише 14.09.2026 (а.с. 20).

Зазначені доводи свідчать про поважність пропуску строку позивачем для звернення до суду з цим позовом, а тому суд вважає можливим пропущений строк поновити.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції про сплату № R124-228Y-KQBE від 23 вересня 2026 року позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 665, 60 грн (а.с. 1).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку що дії відповідача є неправомірними, на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241-247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду, визнавши причини його пропуску поважними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Здоровка Сергія Сергійовича до Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову № 17/60 від 09 вересня 2026 року Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 180 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Адміністративна комісія Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради, місцезнаходження за адресою: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ