Рішення № 141373194 у справі № 627/1001/26 від 10.11.2026

Справа № 627/1001/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Каліберди В. А.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно

в с т а н о в и в:

До Краснокутського районного суду Харківської області 03 вересня 2026 року надійшла вказана позовна заява, в якій позивачі просять суд поновити строк звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право приватної власності по 1/3 частці кожному в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований про АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично успадкував майно свого батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак юридично його не оформив.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько та чоловік - ОСОБА_4 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями належав його батькові ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , який він згідно заповіту, складеного 20 травня 2005 року, заповідав своєму синові - ОСОБА_4 та який, у свою чергу, фактично прийняв спадщину свого батька, будучи зареєстрованим з ним в одному помешканні на час його смерті, але юридично не оформив. Дружина ОСОБА_5 також померла у 2004 році.

Оскільки позивачі являються спадкоємцями першої черги за законом, тому з метою оформлення спадкового майна померлого ОСОБА_4 звернулися до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області, де за їхньою заявою було заведено спадкову справу №318/2016.

16 листопада 2016 року позивачі успадкували частину спадкового майна, а саме кожен по 1/3 частці згідно договору розподілу спадкового майна від 16.11.2016 на земельні ділянки та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріусом 12 серпня 2026 року позивачам було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу та рекомендовано звернутися до суду.

Вказали, що прийняли спадщину після смерті батька, оскільки постійно проживали зі спадкодавцем в одному помешканні, своєчасно подали заяву до нотаріальних органів, належним чином успадкували частину спадкового майна, отримали свідоцтва про право на спадщину та вважали, що мають право в будь-який час на успадкування майна, однак не передбачали, що відсутність правовстановлюючого документу на будинок стане перешкодою в оформленні спадщини, тому просять пропущений строк вважати поважним та поновити його.

Оскільки позивачі являються спадкоємцями за законом, бажають оформити спадщину, яку іншим позасудовим шляхом оформити не має можливості, тому за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів звернулися до суду з позовом та просять визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 13.10.2026 підготовче провадження у справі закрите, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті. Витребувано у Краснокутської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ОСОБА_4

30 жовтня 2026 року на виконання ухвали суду від 13.10.2026, в.о. завідувачем Краснокутської держаної нотаріальної контори Руденко В.О. надано копію спадкової справи № 318/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до судового засідання подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області через систему «Електронний суд» надала клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника селищної ради за наявними в матеріалах справи документами. Проти задоволення позовної заяви не заперечують.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мурафа Краснокутського району Харківської області.

Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Мурафським сільським ЗАГС Краснокутського району Харківської області 11.01.1960 року.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 10 жовтня 1987 року уклав шлюб з ОСОБА_7 .

Від цього шлюбу народилися діти - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік та батько позивачів ОСОБА_4 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 01 березня 2016 року виконавчим комітетом Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Згідно довідки, виданої старостою Мурафського старостинського округу апарату Краснокутської селищної ради від 06.08.2026 за № 11-20/Д-196, ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , вибув у зв`язку зі смертю. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований з дружиною ОСОБА_1 , сином ОСОБА_2 , донькою ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на його майно.

Позивачі звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті чоловіка та батька до державного нотаріуса, де була заведена спадкова справа №318/2016.

Краснокутською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду від 13.10.2026 про витребування доказів надано копію спадкової справи №318/2016 ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийняли спадщину, оскільки постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подали 16 листопада 2016 року до нотаріальної контори письмову заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом. 16 листопада 2016 року державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючої обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області було посвідчено Договір про поділ спадкового майна, відповідно до якого позивачі розділили спадкове майно, що залишилося після смерті батька, у виді земельних ділянок та їм були видані свідоцтва про право на спадщину за законом.

Матеріалами спадкової справи підтверджено, що позивачі в установлений законом строк та порядок набули права на спадкування майна ОСОБА_4 за законом.

Проте, державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області виконуючий обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Руденко В.О. постановою від 12.08.2026 №411/01-16 відмовила позивачам у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю на вказане нерухоме майно правовстановлюючих документів.

Згідно довідки, виданої старостою Мурафського старостинського округу апарату Краснокутської селищної ради від 06.08.2026 за №27-01-09/178 встановлено, шо житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги №12 особовий рахунок № НОМЕР_4 облікується за ОСОБА_5 .

Батько спадкодавця - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 10.03.2015 року.

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Мурафської сільської ради 20 травня 2005 року, зареєстрований в реєстрі за № 129, згідно якого все належне йому майно заповів синові ОСОБА_4 .

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради від 06.08.2026 за № 11-20/Д-196, ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , вибув у зв`язку зі смертю. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований з сином ОСОБА_4 , невісткою ОСОБА_1 , онуком ОСОБА_2 , онукою ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки КП «Краснокутське БТІ» від 25.08.2026, №491, згідно даних технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , загальна площа будинку 61,30 кв. м, житлова площа 38,00 кв. м, матеріал стін - черепашник. При будинку є господарські будівлі та споруди. Інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 20.08.2026 становить 195082,00 грн. На зазначений об`єкт нерухомого майна станом на 31.12.2012 року право власності не зареєстроване. КП «Краснокутське БТІ» на вказаний об`єкт нерухомого майна 20 серпня 2026 року виготовлений технічний паспорт.

З виписки з погосподарської книги від 06.08.2026 №11-20/Д-197 встановлено, що в даному будинку зареєстровані позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч.1 ст.1270 ЦК України)

У відповідності до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування), та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом МЮУ №296/5 від 22.02.2012, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, та саме такий спосіб захисту права, як визнання права власності у порядку спадкування, буде ефективним та належним.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 є його дружина та діти, які на час смерті спадкодавця проживали з ним та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , звернулися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, проте нотаріус відмовила їм у видачі свідоцтва, оскільки позивачами не надано правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти позову, згідно з матеріалами справи та даних нотаріальної контори позивачі являються спадкоємцями, які прийняли спадщину, однак через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно не мають можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, тому суд задовольняє позовні вимоги позивачів у повному обсязі.

Крім того, у позовній заяві позивачі просять поновити строк для звернення з позовною заявою до суду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судовим розглядом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вважаються такими, що прийняли спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З долученої до матеріалів справи постанови державного нотаріуса №411/01-16 про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно 12 серпня 2026 року, тому строк звернення до суду рахується саме з моменту відмови нотаріуса - 12 серпня 2026 року, а тому суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачами не пропущений.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1217-1218, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 76-79, 81, 89, 247, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право приватної власності по 1/3 частці кожному в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично успадкував майно свого батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак юридично його не оформив.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Відповідач: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04397359.

Суддя Каліберда В. А.