Рішення № 141373791 у справі № 642/3146/26 від 09.11.2026

09 листопада 2026 року

Справа № 642/3146/26

Провадження № 2/642/3358/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Степанової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 16.10.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4069966. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору. За умовами договору кредитодавець ТОВ «Алекскредит» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 7000 грн шляхом перерахування грошових коштів у вказаній сумі на картковий рахунок відповідача, на споживчі цілі у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежу, відповідно до умов договору. 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, згідно з умовами якого до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право вимоги, зокрема за кредитним договором № 4143938 від 05.11.2020. 31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до умов якого до позивача ТОВ «Алекскредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4069966 від 16.10.2020.

Представник позивача зазначає, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на день подання позову становить 48 270 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000 грн, заборгованість за відсотками у сумі 41 270 грн.

Також представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Заочним рішенням Холодногірського районного суду міста Харкова від 10 липня 2026 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 4069966 від 16.10.2020 у загальному розмірі 41 970 (сорок одна тисяча дев`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судовий збір у розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн 69 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

05.08.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою суду від 23.09.2026 заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Матюшко Любові Іванівни про перегляд заочного рішення Холодногірського районного суду міста Харкова від 10 липня 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволена. Скасоване заочне рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 10 липня 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачеві строк на подання відзиву на позовну заяву.

13.10.2026 представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору, ним було сплачено частину відсотків за користування кредитом, у період дії договору про надання кредиту № 4069966, а саме 28.11.2020 відповідач звертався із завою ( запитом про реструктуризацію ) на ім`я Кредитодавця ТОВ Алекскредит» та навів поважні причини такого звернення, проте відповіді не отримав, чим вважає, що кредитодавцем порушені умови укладеного договору в частині неприйнятого рішення за зверненням позичальника. Також представник відповідача зазначила, що ні кредитодавець, ні інші особи, на користь яких здійснено відступлення права вимоги не надсилали письмових повідомлень позичальнику ОСОБА_1 , та будь-яких доказів на підтвердження таких повідомлень позивачем не надано, отже у позичальника не виник обов`язок щодо перерахування коштів позивачу - ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс». Окрім того, позивачем не надані докази перерахування коштів Клієнтом Фактору за надання фінансових послуг ( платіжні доручення та ін..) що може бути підставою для відмови у позові.

20.10.2026 представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що у розділі 7 Договору № 4069966 від 16.10.2020 наведено стандартні умови електронного договору, які підтверджують добровільність укладення правочину, належне інформування Позичальника та дотримання Кредитодавцем вимог законодавства при наданні фінансової послуги, також відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання ним кредитних коштів. Щодо відступлення прав вимоги, представник позивача зазначив, що при умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Позичальник не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. З огляду на викладене, саме по собі неотримання повідомлення про відступлення права вимоги, на що посилається Відповідач, не припиняє зобов`язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь Нового кредитора - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС». Доводи відповідача, що ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» не надало належних та допустимих доказів набуття права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4069966 від 16.10.2020, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач, підписавши кредитний договір, погодився з його умовами, тому відсутні підстави вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, його продовження, не були відомі Відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі ч.1 ст.1048, ст. 1054 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договору. Також варто зазначити, що реструктуризація заборгованості за загальним правилом є правом, а не обов`язком кредитора.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача просив розглядати справу за його відсутністю, представником відповідача поданий відзив на позовну заяву.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, з урахуванням поданого представником відповідача відзиву та представником позивача відповіді на відзив.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 16.10.2020 ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора PS4069966 підписав паспорт споживчого кредиту, чим засвідчив підтвердження отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до умов паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, кредитодавець - ТОВ «Алекскредит»; тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту становить 7000 грн; строк кредитування: за лояльними (покращеними) умовами кредитування - 28 днів, за загальними умовами кредитування - 208 днів, з яких базовий період - 28 днів, спеціальний період - 180 днів; мета отримання кредиту - споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань); спосіб та строк надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця, наступного за днем підписання договору; процентна ставка становить: за лояльними (покращеними) умовами до 13.11.2020 - 397,85 % річних; За Загальними умовами кредитування: 1) до 13.11.2020 - 620,50 % річних; 2) до 12.05.2021 - 1 095,00 % річних..

16.10.2020 між ТОВ «Алекскредит» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 4069966 (далі - договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п. 2.34. правил) та інші платежі у відповідності до умов договору.

Відповідно до п. п. 1.3.-1.5. договору сума кредиту становить 7 000 гривень. Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. Позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Згідно з п. 1.7.-1.8. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання Кредиту (п. 2.20. правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,45% від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту; у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме: при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 28 календарних днів з 16.10.2020 до 13.11.2020 (включно) (базовий період - п. 2.4. правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,09% (акційна ставка (п. 2.1. правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 9 136,40 грн., у тому числі основна сума кредиту - 7 000 грн, проценти за користування кредитом - 2 136,40 грн; при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки становлять: в базовий період з 16.10.2020 року до 13.11.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 14.11.2020 року до 12.05.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 10 337,40 грн. Використання базової процентної ставки у базовому періоді, нарахування процентів у спеціальному періоді за спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця. Кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

Пунктом 3.1. договору визначено, що строк дії договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9. Правил) - 16.10.2020 до кінцевої дати виконання договору - 12.05.2021 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. Якщо позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Згідно з п. 7.9. договору договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця згідно зі ст. ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним оферти (пропозиції укласти електронний договір), яка відповідно до п. 2.30. правил містить усі істотні умови договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання договору. Акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13. Правил).

Згідно з п. п. 4.1 договору Для належного виконання Зобов`язань або повного погашення Заборгованості за Договором Позичальник має сплатити Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця або іншим способом, передбаченим Договором та визначеним на Сайті Кредитодавця (п. 2.39. Правил).

У додатку № 1 до договору відображено графік платежів, в якому зазначено суму кредиту, дати платежів, їх суми, проценти за користування кредитом, процентні ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту. В залежності від умов кредитування (лояльні та загальні).

Вказаний договір та додаток до нього підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора PS4069966.

13.11.2020 сторони уклали додаткову угоду про зміну умов Договору про надання кредиту № 4069966 від 16.10.2020 р., якою погоджено таке:

Сторони дійшли згоди подовжити Базовий період за Договором про надання кредиту № 4069966 від 16.10.2020 р. (далі - Договір) до 13.12.2020 р. (включно). 2. На дату укладення цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані Проценти за користування кредитом 0,00 грн. з 16.10.2020 р. по 13.11.2020 року у розмірі 2 136,40 грн., та плату (штраф) за зміну умов Договору у розмірі встановити: 3. Відповідно Спеціальний до умов Додаткової угоди: встановити Базовий період з 16.10.2020 року до 13.12.2020 року (включно); процентною ставкою період, у якому нараховуються Проценти за користування кредитом за Спеціальною 11.06.2021 року (включно). 3%, з 14.12.2020 року до 11.06.2021 року (включно), Кінцеву дату виконання Договору - та 4. Згідно розмір з пені: умовами Акційна Додаткової угоди на період з 14.11.2020 року встановити наступні ставки нарахування процентів Базова процентна ставка ставка або Ставка за програмою лояльності за один день користування Кредитом - 1,45%; користування за один день користування Кредитом 1.7%; Спеціальна процентна ставка за один день Кредитом 3%; Пеня за один день прострочення виконання зобов`язання - 0%. - 5. доповнити Сторони домовились Графік внести наступні зміни та доповнення до Графіку платежів у Додатку № 1 до Договору: платежів за Лояльними (покращеними) умовами кредитування.

Вказана додаткова угода надала представником відповідача та містить підпис відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору ex1-4069966.

Згідно з копією довідки від 02.11.2024, виданої директором ТОВ «ФК «Елаєнс», на підставі договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Алекскредит», ТОВ «ФК «Елаєнс» підтвердило успішність платіжної операції № 52584943778957502425194579467025 від 16.10.2020 у сумі 7000 грн, яка була перерахована на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: -електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого відповідачу було надіслано за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.

Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано. Факт укладення кредитного договору не заперечується відповідачем.

Пунктом 2.1.7. Кредитодавець укладати з будь-якою третьою особою договір відступлення/купівлі-продажу права вимоги та/або інші договори, пов`язані з наданням послуг з виконання Зобов`язань/сплати Заборгованості (п. 2.14. Правил) за Договором без згоди Позичальника.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» (клієнт) та ТОВ «Секвоя Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 29/10-2025 (далі - договір факторингу № 29/10-2025), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб (п. 1.1. договору факторингу № 29/10-2025).

Згідно з п. 2.1.3. договору факторингу № 29/10-2025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимог та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний в паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умовами використання) договір, реєстр прав вимог, а також повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу № 29/10-2025 загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується у таких реєстрах.

Пунктом 10.1. договору факторингу № 29/10-2025 встановлено, що договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками (за умови їх використання) і діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання таких зобов`язань сторонами.

Згідно з копією платіжної інструкції № 339 від 30.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Алекскредит» грошові кошти у сумі 2 000 000 грн із призначенням платежу: оплата за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно з договором факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 та реєстром прав вимоги № 1 від 29.10.25р без ПДВ.

Відповідно до копії акту прийому-передачі документів за договором факторингу № ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025 ТОВ «Алекскредит» передало ТОВ «Секвоя Капітал» в електронному форматі договори із боржниками по реєстру прав вимоги № 1 від 29.10.2025.

Як вбачається з копії витягу з реєстру прав вимог № АК-29/10-2025 від 29.10.2025, ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором № 4069966 від 16.10.2020 у загальному розмірі 48 270 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000 грн, заборгованість за відсотками у сумі 41270 грн.

31.10.2025 між ТОВ «ФК «Солвентіс» (фактор) та ТОВ «Секвоя Капітал» (клієнт) укладено договір факторингу № ДФ-31102025 (далі - договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з умовами якого за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п. 1.1. договору факторингу № ДФ-31102025).

Відповідно до п. 2.1.3. договору факторингу № ДФ-31102025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимог та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний в паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умовами використання) договір, реєстр прав вимог, а також повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу № ДФ-31102025 загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується у таких реєстрах.

Пунктом 10.1. договору факторингу № ДФ-31102025 встановлено, що договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками (за умови їх використання) і діє до 31.10.2026, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання таких зобов`язань сторонами.

Згідно з копією платіжної інструкції № 1118 від 05.11.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» перерахувало на рахунок ТОВ «Секвоя Капітал» грошові кошти у сумі 2 071 261,13 грн із призначенням платежу: оплата ціни придбання (фінансування) зг. Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025р., реєстру прав вимог № 001, без ПДВ.

Відповідно до копії акту прийому-передачі документів за договором факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» передало ТОВ «ФК «Солвентіс» в електронному форматі договори із боржниками по реєстру прав вимоги № 001 від 31.10.2025.

Як вбачається з копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, ТОВ «Секвоя Капітал» відступило ТОВ «ФК «Солвентіс» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором № 4069966 від 16.10.2020 у загальному розмірі 48 270 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000 грн, заборгованість за відсотками у сумі 41270 грн.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що представником позивача доведено факт переходу права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4069966 від 16.10.2020 від первісного кредитора ТОВ «Алексредит» до позивача ТОВ «ФК «Солвентіс».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №643/4902/14-ц, від 31.10.2018 у справі №201/8548/16-ц та від 15.08.2018 у справі №190/2119/14-ц.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд встановив, що між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін, позичальник ОСОБА_1 отримав грошові кошти на погоджених ним умовах кредитування шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).

Набуття позивачем права вимоги за кредитним договором щодо ОСОБА_1 доведено, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності доказів перерахування коштів клієнтом фактору за надання фінансових послуг за договором факторингу спростовуються наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № 339 від 30.10.2025, відповідно до якої ТОВ «Секвоя Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Алекскредит» грошові кошти у сумі 2 000 000 грн із призначенням платежу: оплата за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно з договором факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 та реєстром прав вимоги № 1 від 29.10.25р без ПДВ., та № 1118 від 05.11.2025, відповідно до якої ТОВ «ФК «Солвентіс» перерахувало на рахунок ТОВ «Секвоя Капітал» грошові кошти у сумі 2 071 261,13 грн із призначенням платежу: оплата ціни придбання (фінансування) зг. Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025р., реєстру прав вимог № 001, без ПДВ.

Відповідач свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості виконав частково, однак фактично отримані та використані надані грошові кошти та відсотки за користування кредитом в добровільному порядку не повернуті, доказів про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором позивачу або первісному кредитору матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 4.1. Договору, для належного виконання Зобов`язань або повного погашення Заборгованості за Договором Позичальник має сплатити Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця або іншим способом, передбаченим Договором та визначеним на Сайті Кредитодавця (п. 2.39. Правил).

13.11.2020 відповідачем здійснено оплати відсотків на рахунок Первісного кредитора в розмірі 2 136,40.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу (відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду), що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору.

В даному випадку часткова оплата Відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов Договору.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 4069966 від 16.10.2021, здійсненого директором ТОВ «Алекскредит», ОСОБА_1 за період з 16.10.2020 по 11.06.2021 нараховано заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у загальній сумі 41 270грн.

Пунктом 3.1 передбачено, що сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 16.10.2020 до Кінцевої дати виконання Договору 12.05.2021 (включно).

Додатковою угодою, наданою представником відповідача до заяви про скасування заочного рішення встановлено, що сторони збільшили орієнтовну загальну вартість кредиту на: 3 045,00 грн, також змінено та доповнено Графік платежів за Загальними умовами кредитування: доповнити для Базового періоду: Дату платеж (дату закінченн періоду) 13.12.2020. Загальну суму платежу 10 569,00грн., основну суму кредиту 6 999,00грн, збільшення процентів за користування кредитом 3 570, збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту 3 570,00грн, збільшення орієнтовної загальної вартості кредиту 3 570,00 грн. Змінено для спеціального періоду: дату початку періоду 14.12.2020, дату платежу ( дату закінчення періоду) 11.06.2021. Для рядка виконання «Всього»: Договору, змінити Дату платежу (Дату закінчення періоду) 11.06.2021 року (співпадає з кінцевою див. п. 3. цієї Додаткової угоди); доповнити: Збільшення загальної суми платежу 3 570,00 подорожчання грн., Збільшення кредиту Процентів за користування кредитом 3 570,00 грн., Збільшення абсолютного значення 3 570,00 грн., Збільшення орієнтовної загальної вартості кредиту 3 570,00 грн.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи нарахування ТОВ «Алекскредит» ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за користування кредитним коштами за договором № 4069966 від 16.10.2020 здійснено станом на 11.06.2021 у сумі 41 270 грн., тобто в межах строку дії договору.

Заперечення представника відповідача, що 28.11.2020 відповідач звертався із завою ( запитом про реструктуризацію) на ім`я Кредитодавця ТОВ Алекскредит», в якій просив зупинити подальше нарахування процентів та можливих штрафних санкцій, списати частину нарахованих процентів, встановити графік погашення залишку заборгованості в сумі 1420,41 грн. кожні 2 тижні рівними частинами протягом 3-х місяців з можливістю дострокового погашення, посилаючись при цому на п. 4.9 Договору та навів поважні причини такого звернення, проте відповіді не отримав, чим вважає, що кредитодавцем порушені умови укладеного договору в частині неприйнятого рішення за зверненням позичальника, суд не приймає до уваги, оскільки умовами укладеного кредитного договору не передбачений обов`язок кредитодавця розглянути та прийняти позитивне рішення за заявою кредитора, реструктуризація заборгованості за загальним правилом є правом, а не обов`язком кредитора. Окрім того, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим. Натомість ОСОБА_1 погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Кредитний договір від 16.10.2020 або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання позичальником.

Крім того, у частині третій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Проте, проценти за користування кредитом не є санкцією та компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вказаної норми, а вимог щодо стягнення пені чи штрафу позивач не заявляв.

Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до умов договору та у межах строку дії договору.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 194/329/15-ц (провадження № 61-3753св22) вказано, що: «Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 4069966 від 16.10.2020 підлягають задоволенню, а саме: у загальному розмірі 48 270грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 000 грн, заборгованість за процентами у сумі 41 270 грн.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу, то суд приходить до такого висновку.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства,навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах зауважувала, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Між ТОВ «ФК «Солвентіс» в особі директора Ланового Є.М. (клієнт) та Адвокатським бюром «Сергія Пошелюзного» укладено договір про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року № 43657029/01 (далі - договір про надання правової допомоги).

Згідно п. 1.1. договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.

Пунктом 4.1. договору про надання правової допомоги передбачено, що загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно з тарифною сіткою, вказаною у п. 4.8 цього договору, а також додаткової оплати, яка зазначена у п. 4.9. цього договору.

Відповідно до п. 4.4. договору про надання правової допомоги за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість.

Згідно з п. 7.1. договору про надання правової допомоги цей договір укладений на строк до 31.12.2026 та набирає чинності з моменту його підписання.

27.03.2026 між ТОВ «ФК «Солвентіс» та Адвокатським бюром «Сергія Пошелюзного» укладено додаткову угоду № 4069966 до договору про надання правової допомоги № 43657029/01 від 02.01.2026, відповідно до умов якої сторони домовилися доповнити розділ «Предмет договору» пунктом такого змісту: виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано копію детального опису робіт, виконаних Адвокатським бюром «Сергія Пошелюзного», необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення кредитної заборгованості, а також копію акту № б/н від 27.03.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги, відповідно до яких виконавець надав клієнтові правову допомогу загальною вартістю 6000 грн, що складається з: усної консультації клієнта щодо обставин спірних правовідносин вартістю 500 грн, письмової консультації клієнта щодо спірних правовідносин вартістю 1000 грн, правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс», складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи вартістю 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) вартістю 750 грн.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені, а також ту обставину, що адвокатом подано до суду кілька аналогічних позовних заяв, які практично є ідентичними за змістом, обґрунтуванням та викладеними обставинами,; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає, що сума витрат у розмірі 6 000 грн є завищеною та дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відтак, на засадах співмірності та справедливості суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у сумі 3 000 грн.

При зверненні до суду відповідачем сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

На підставіст.ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючисьст.ст.7, 12, 13, 81, 141, 263, 265-268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 4069966 від 16.10.2020 у загальному розмірі 48 270 (сорок вісім тисяч двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.11.2026.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий - суддя В.Г. Пашнєв