Рішення № 141374738 у справі № 479/1316/26 від 05.11.2026

Справа № 479/1316/26

Провадження № 2-о/474/27/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

заявниці ОСОБА_1

представниці заявниці ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянув матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -

встановив:

Представниця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою у якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування) та інших місць частого відвідування (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На обґрунтування заяви представниця ОСОБА_2 вказує наступне.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є колишньою дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15.11.2022 (справа № 479/368/22) шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований 06.12.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кривоозерського районного управління юстиції в Миколаївській області, актовий запис № 67 - розірвано.

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з матір`ю.

Рішенням виконавчого комітету Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області № 222 від 24.06.2024 визначено порядок побачень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з малолітніми дітьми - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступним чином: кожну суботу з 09:00 до 20:00 год. неділі у літній період та кожну суботу з 09:00 год. до 18:00 год. неділі у зимовий період, за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 з ночівлею.

03.10.2026 (субота), близько 09:00 год., ОСОБА_3 прибув до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , щоб забрати до себе дітей на вихідні. Під час розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт, так як ОСОБА_3 не сподобалось, що діти не виконали домашні завдання на наступний тиждень в п`ятницю і йому доведеться робити домашні завдання з дітьми в суботу та неділю, після словесних образ з боку ОСОБА_3 в бік ОСОБА_1 , ОСОБА_3 руками спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканей лівої кінцівки та спини. При цьому конфлікт відбувався у присутності дітей, на вимогу ОСОБА_1 забрати дітей до будинку та вирішити конфлікт без них, ОСОБА_3 відмовився і утримував дітей в автомобілі, які були свідком чинення у відношенні ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 психологічного та фізичного насильства. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 остання вимушена була викликати поліцію. На її вимогу, щодо видачі з боку поліції заборонного припису, ОСОБА_1 було відмовлено, так як це на думку працівників поліції не входило до їх компетенції.

Того ж дня ОСОБА_1 звернулася до КНП "Кривоозерська багатопрофільна лікарня" Кривоозерської селищної ради, де їй встановлено діагноз: забій м`яких тканей лівої кінцівки та спини, що підтверджується довідкою чергового лікаря хірурга КНА "Кривоозерської БЛ" від 03.10.2026.

За вказаним фактом за заявою ОСОБА_1 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України зареєстровано кримінальне провадження №12026153290000044 від 03.10.2026.

05.10.2026 ОСОБА_1 пройшла судово-медичну експертизу в приміщенні Первомайського міжрайонного відділення ДСУ "Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи", якою підтверджено, що тілесні ушкодження могли утворитися 03.10.2026 від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) (руки, ноги і т.п.) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (Висновок експерта № 244 від 05.10.2026).

Крім того, 27.03.2024 поліцейським СРПП ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Таранюк О.Ф. було складено тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 доби (серія АА № 336426 від 27.03.2024), що підтверджує той факт, що ОСОБА_3 не вперше вчиняє домашнє насильство по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 є особою, яка зазнала домашнього насильства з боку колишнього чоловіка ОСОБА_3 , тому змушена звернутись до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_8 та чотирма малолітніми дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому чоловік працює водієм дальнобійником, а тому дуже часто відсутній вдома і фактично заявниця позбавлена захисту від неправомірних дій ОСОБА_3 , який є людиною запальною і спілкування з ним завжди супроводжується психологічним (лайка, образи), а іноді і фізичним насильством. ОСОБА_1 не може і не хоче позбавляти дітей спілкування з батьком, але переживає про безпеку свого життя і здоров`я, а тому вважає доцільним встановити обмежувальний припис ОСОБА_3 із забороною наближення до неї.

Ураховуючи наведене і те, що наявні обґрунтовані ризики подальшого вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 домашнього насильства у формі психологічного і фізичного насильства щодо заявника, котра потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", заявниця та її представниця ОСОБА_2 вважають за необхідне видати обмежувальний припис стосовно кривдника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.11.2026 ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення в якій просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.

В письмових поясненнях ОСОБА_3 вказує наступне .

Протягом чотирьох років після розірвання шлюбу заявницю взагалі не цікавило, з ким і де перебувають діти на вихідних, поки вона влаштовувала особисте життя та народжувала дітей. У цей період діти тижнями були із заінтересованою особою і його теперішньою дружиною. Наразі у заявниці є ще двоє дітей від другого шлюбу, і вона бажає, щоб старші діти доглядали за молодшими, зокрема й у вихідні дні. Прагнучи використовувати дітей заінтересованої особи як няньок, вона почала чинити заінтересованій особі перешкоди у спілкуванні з ними та забороняти забирати їх у дні, коли заінтересована особа перебуває на роботі.

Заінтересована особа працюю на двох роботах (основою професійної діяльності є робота електромонтером у ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ". Окрім цього, заінтересована особа також займаюся підробітком як майстер з ремонту та будівництва, задля своєчасної сплати аліментів, забезпечення дітей та забезпечення теперішньої сім`ї), тому його зміни іноді припадають на вихідні. У такі дні діти перебувають під наглядом його теперішньої дружини.

Так, 03.10.2026, о 08:30 год. заінтересованій особі зателефонувала донька дізнатися, чи буду він сьогодні вдома. На задньому плані він чув голос заявниці та попросив доньку передати матері, щоб вона припинила його контролювати, оскільки вона вже не є його дружиною.

Коли він приїхав, заявниця чекала на вулиці з цигаркою та вже була налаштована на конфлікт (до цього часу вони уникали зустрічей із заявницею, діти з будинку виходили самі). Донька йшла до його машини з портфелем. Побачивши це, він запитав, чому знову не виконані шкільні завдання, оскільки йому регулярно доводиться надолужувати з ними програму за кілька днів, а він не маю на це часу, у нього і так обмежений час, щоб побути з дітьми. У відповідь заявниця в грубій формі заявила: "Не твоє діло", та спровокувала сварку.

Заінтересована особа не заходив на територію її домоволодіння та не наближався до неї. Заявниця сама підбігла до його автомобіля, відчинила дверцята і криком намагалася забрати дитину з салону автомобіля. Дитина відмовлялася йти до будинку та розплакалася. Він неодноразово просив заявницю відійти від автомобіля та залишити дитину у спокої, ОСОБА_1 не реагувала. Тому, захищаючи дитину від психологічного насильства з боку матері та захищаючи своє майно, він взяв її за руку та відвів у бік. Після цього вона почала завдавати йому ударів кулаками в грудну клітку, потім по спині (близько трьох ударів у груди та чотирьох у спину). Крім цього, вона висловлювалася нецензурною лайкою на його адресу. Після цього ОСОБА_1 знову направилася до автомобіля, щоб забрати доньку, яка почала ще сильніше плакати. Тоді він підійшов, обійняв ззаду, підняв на руки та відніс від машини, повернувся до машини й почав заспокоювати доньку, а ОСОБА_1 пішла до будинку й сказала, що викличе поліцію. Він також викликав працівників поліції. Згодом з будинку вийшов його ОСОБА_11 і вони сіли з ним в автомобіль.

До приїзду поліції прибули її мати та батько. У цей момент заінтересована особа сидів в автомобілі. Його колишня теща - ОСОБА_12 , відчинивши дверцята автомобіля, почала ображати його, висловлювалася нецензурною лайкою та завдала йому декількох ударів долонею по обличчю (приблизно 4 рази). У цей момент його син ОСОБА_11 був притулений до нього, і вона вдарила також і дитину.

Дочка ОСОБА_13 сиділа на задньому сидінні автомобіля та плакала. Коли він вийшов із машини, колишній тесть - ОСОБА_14 , почав висловлювати на його адресу погрози фізичною розправою та намагався вчинити щодо нього активні протиправні дії, однак колишня теща стримувала його.

Після приїзду працівників поліції, ОСОБА_12 почала говорити їм: "Коли ми приїхали, він тягав мою доньку по всьому подвір`ю". Це неправда: коли вони приїхали, заінтересована особа сидів у своєму автомобілі. Навіть у присутності працівників поліції вони весь час ображали його нецензурною лайкою та погрожували фізичною розправою. Колишня дружина демонструвала поліцейським синець на своїй руці, хоча він впевнений, що за кілька хвилин такий синець з`явитися не міг. Це його припущення, але, на його думку, синець на той момент у неї вже був. Стверджує, що жодних тілесних ушкоджень зазначеним особам він не завдавав, лише перешкоджав колишній дружині, яка поводилася агресивно, забрати дітей. Даний факт він пояснював і працівникам поліції.

ОСОБА_3 стверджує, що вищевказані його дії були актом захисту дитини та самозахисту (оскільки вона шарпала за ручку автомобіля). Вони були спрямовані виключно на припинення насильницьких дій щодо малолітньої доньки та перешкоджання порушенню його законного права на побачення згідно з розпорядженням селищної ради, а ніяк не на умисне спричинення тілесних ушкоджень. Навіть після того, як колишня дружина та колишня теща завдали йому тілесних ушкоджень, він поводився врівноважено, не відповідаючи ударом на удар. Цілком правомірно вважає свої дії станом крайньої необхідності (ст. 39 КК України), оскільки вжиті заходи були спрямовані на усунення реальної небезпеки дитині та цілісності майна, і цю небезпеку неможливо було усунути іншими засобами.

Щодо подій дворічної давнини (з приводу обмежувального припису на 3 дні) ОСОБА_3 зазначив, що 27.03.2024 він приїхав до колишньої дружини, щоб побачитися зі своїми неповнолітніми дітьми, які проживають разом із нею.

Оскільки ОСОБА_1 на його телефонні дзвінки не відповідала, він постукав у вікно, аби вона вийшла та надала можливість поспілкуватися з дітьми. У відповідь остання показала у вікні середній палець і викликала поліцію. Жодних протиправних дій з його боку вчинено не було: він не висловлювався нецензурною лайкою та не погрожував фізичною розправою. Згодом на місце прибула мати ОСОБА_1 . У присутності працівників поліції ОСОБА_1 та її мати висловлювалися на його адресу нецензурною лайкою та ображали його. Він не реагував, поводився стримано, у відповідь не ображав і нецензурною лайкою не виражався.

Під час судового засідання він надав суду ці ж пояснення, після чого судом було винесено постанову про закриття провадження за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

ОСОБА_3 стверджує, що дійсним ініціатором конфліктів та реальної загрози є сама заявниця. Насправді саме він мав усі підстави звертатися із заявою про обмежувальний припис. Зокрема, коли теперішній чоловік його колишньої дружини перебував на військовій службі, через заявницю на його адресу неодноразово лунали прямі погрози вбивством. Ці небезпечні погрози припинилися лише після того, як він чітко попередив, що звернеться до Військової прокуратури.

В судовому засіданні ОСОБА_15 підтримала вимоги заяви в повному обсязі з підстав зазначених у заяві та пояснила, що між нею та ОСОБА_3 03.10.2026 виник словесний конфлікт під час якого, останній спричинив їй тілесні ушкодження. ОСОБА_3 також вчиняв домашнє насильство стовно неї у 2024 році.

Представниця ОСОБА_2 підтримала вимоги в частині заборони ОСОБА_3 , наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_15 .

ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви з підстав вказаних у письмових поясненнях та пояснив, що між ним та ОСОБА_1 03.10.2026 виник словесний конфлікт під час якого він лише підняв ОСОБА_1 , обнявши руками, та відніс від автомобіля.

Розглянувши матеріали заяви, заслухав пояснення учасників судового розгляду, суд вважає встановленим наступне.

ОСОБА_16 та ОСОБА_3 є колишнім подружжям, шлюб між якими розірваний рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15.11.2022 у справі № 479/368/22.

ОСОБА_16 та ОСОБА_3 є спільні малолітні діти, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане 23.03.2016) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане 02.10.2019).

Рішенням виконавчого комітету Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області № 222 від 24.06.2024, визначено порядок побачення ОСОБА_3 з малолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , наступним чином: кожну суботу з 09:00 год. до 20:00 год. неділі у літній період та кожну суботу з 09:00 год. до 18:00 год. неділі у зимовий період, за місцем проживання батька, за адресою: АДРЕСА_2 , з ночівлею.

Згідно копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1468818-2023 від 07.09.2023, місцем проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

10.08.2023 між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюбу, актовий запис № 959. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінене з " ОСОБА_17 " на " ОСОБА_18 " (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 10.08.2023).

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026153290000044 вбачається, що 03.10.2026 за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР внесено відомості з первинною правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України, з наступним викладом обставин: 03.10.2026 до ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 03.10.2026 близько 09:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , її колишній чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , руками спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканей лівої кінцівки та спини.

Відповідно до довідки чергового лікаря-хірурга від 03.10.2026, остання видана " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 жителька с. Луканівка. Звернулась до Кривоозерської БЛ 03.10.26р. об 11:00. Оглянута головним хірургом. Діагноз: забій м`яких тканин лівої кінцівки та спини».

Згідно з висновком експерта Первомайського міжрайонного відділення ДСУ "Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи" Смереки В.З. № 244 від 05.10.2026, у ОСОБА_1 виявлено синці лівого плеча. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 03.10.2026 від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) (руки, ноги і т.п.) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження при падінні з висоти сласного зросту утворитися не могли. Достовірно становити кількість нанесених ударів не можливо.

Водночас, з повідомлення про розгляд заяви № 182549-2026 від 04.11.2026, за підписом дізнавача у кримінальному провадженні - начальника СД ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції В. Захарченка, вбачається, кримінальне провадження внесене 03.10.2026 до ЄРДР за № 12026153290000044, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Судом також встановлено, що згідно довідки-характеристики № 03-01/24-1507 від 09.10.2026, наданої виконувачем функції і повноважень Кривоозерського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів А. Підвисоцьким, характеристики № 17-09/35/378 від 16.10.2026, наданої старостою Луканівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради В. Ткачуком, характеристика наданої старшим майстром Кривоозерської дільниці Північного РЕМу АТ "Миколаївобленерго" С. Солтаном, ОСОБА_3 за місцем роботи, за теперішнім та колишнім місцями проживання характеризується виключно з позитивної сторони.

Суд не бере до уваги копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 336426, яка була додана до заяви, оскільки через якість даної копії, окрім серії та номеру припису, не можливо встановити: коли, щодо якої особи та на який термін він був виданий; що стало підставою його видачі.

Суд також не бере до уваги надану ОСОБА_3 копію постанови Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07.05.2024 у справі № 479/519/24 про притягнення особи 1, інформація 1, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якою закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, оскільки з надої копії не можливо Встановити щодо якої особа вона стосується.

Встановивши вищевказані обставини, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3502 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законм України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Пунктом 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 3504 ЦПК України визначено, що у заяві про видачу обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.

Відповідно ст. 3506 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.

Обмежувальний припис, виданий судом стосовно особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи у місці свого постійного проживання (перебування).

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття "сварка", "суперечка", "конфлікт", "насильство".

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Згідно п. 1 ч. 1, 2-4 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Згідно приписів ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

В свою чергу, ст. ст. 76-89 ЦПК України визначено поняття доказів, їх належності, допустимості, достовірності та достатності, обов`язок доказування і подачі доказів, а також підстави звільнення від доказування, порядок подачі доказів, витребування доказів та оцінки доказів.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 будь-коли вчиняв домашнє насильство стосовно ОСОБА_1 , та як наслідок, був притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності за такі діяння.

Під час судового розгляду судом встановлено, що між 03.10.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбувся конфлікт, однак суд вважає, що такий конфлікт не є достатньою підставою для видачі стосовно ОСОБА_3 обмежувального припису, з огляду на наступне.

Обставини вказаного конфлікту були предметом досудового дізнання в межах кримінального провадження, за результатами проведення якого, кримінальне провадження закрите у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення. При цьому, матеріали справи не містять жодних даних про те, що закриваючи кримінальне провадження орган дізнання встанови в діях ОСОБА_3 ознаки складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, як вбачається з матеріалів судової справи, обставини покладенні в основу заяви про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , фактично ґрунтуються виключно на твердженнях ОСОБА_1 та не підтверджуються жодними доказами, які б відповідали критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності.

Також слід зазначити, що вимога заяви щодо заборони ОСОБА_3 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 не відповідає приписам ч. 2 ст. 3506 ЦПК України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", оскільки не входить до переліку заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків.

Пункт 1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачає захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків - заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою. Водночас, як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають в різних місцях.

Окрім цього, слід зазначити, що вимога заяви щодо заборони ОСОБА_3 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , по своїй суті фактично є складовою заходу тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, який передбачений п. 4 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а саме: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою.

Вимога заяви щодо заборони ОСОБА_3 наближатися на відстань ближче 100 метрів до інших місць частого відвідування (перебування) ОСОБА_1 , є не конкретизованою, оскільки не містить зазначення жодних інших місць частого відвідування (перебування) ОСОБА_1 та їх адреси.

Також слід зазначити, що вказуючи адресу місця проживання (перебування) ОСОБА_1 як: АДРЕСА_1 , представниця ОСОБА_2 не врахувала, що відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807-IX, Кривоозерський район Миколаївської області ліквідований, а натомість утворений Первомайський район Миколаївської області (з адміністративним центром у місті Первомайськ) у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, з сукупності вищевикладеного вбачається, що заява про видачу обмежувального припису безпідставна, необґрунтована та в частині своїх вимог не відповідає приписам чинного законодавства, а відтак не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 3505 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 258-268, 273, 350-1-350-8 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Заінтересована особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складений та підписаний "11" листопада 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол