Ухвала № 141375945 у справі № 540/1060/16 від 10.11.2026

Справа № 540/1060/16-ц

Номер провадження 4-с/948/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Машівського районного суду Полтавської області скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо визначення заборгованості зі сплати аліментів, на рахунок заборгованості від 01.10.2026 та вимогу виконавця від 01.10.2026 у виконавчому провадженні №53423118,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2026 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо визначення заборгованості зі сплати аліментів, на рахунок заборгованості від 01.10.2026 та вимогу виконавця від 01.10.2026 у виконавчому провадженні №53423118.

В обґрунтування скарги заявник, боржник ОСОБА_1 зазначав, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29.09.2016 у справі N?540/1060/16-ц стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

15.02.2017 було відкрито виконавче провадження № 53423118. 11.04.2017 державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на доходи за місцем моєї офіційної роботи. У подальшому аліменти систематично утримувалися бухгалтерією із заробітної плати у розмірі 25 % та перераховувалися на виконання судового рішення. За наявними у матеріалах виконавчого провадження відомостями роботодавця, відрахування здійснювалися регулярно, а станом на звільнення 28.07.2026 за даними виконуваної постанови заборгованість була відсутня.

ОСОБА_1 зазначив, що пенсійне забезпечення, яке він отримував паралельно із заробітною платою, є офіційною державною виплатою. Воно не було неофіційним або прихованим джерелом доходу.

У зв`язку з тим, що державний виконавець у липні 2026 року направив до ГУ ПФУ в м. Києві постанову про звернення стягнення на пенсію із ретроспективним формулюванням щодо періоду з 18.08.2016, але не надав передбаченого законом помісячного розрахунку заборгованості, ним вже було подано скаргу до Машівського районного суду Полтавської області, розгляд якої був призначений на 16.10.2026.

01.10.2026 виконавець склав вимогу у ВП № 53423118, в якій зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.10.2026 загальний розмір заборгованості станом на 01.10.2026 становить 233 684,72 грн. Цією ж вимогою ГУ ПФУ в м. Києві зобов`язано проводити щомісячне утримання 50 % пенсії: 25 % поточних аліментів та 25 % у рахунок погашення боргу 233 684,72 грн - до його повного погашення.

Копію розрахунку заборгованості від 01.10.2026 ОСОБА_1 не отримав, у зв`язку з чим не має можливості його оскаржити та перевірити визначену суму 233684,72 грн: який період охоплено розрахунком; які суми пенсії взято за кожний місяць; чи відокремлено виплати, з яких законом не допускається звернення стягнення; як враховано зміни законодавчо встановленого мінімального розміру аліментів; які фактично сплачені та утримані суми відображено у розрахунку.

Скаржник посилається на порушення встановленого порядку формування та перевірки заборгованості, вказує на неправомірність негайного стягнення додаткових 25 % пенсії на підставі неповідомленого розрахунку. Також вказує на бездіяльність державного виконавця з неутримання аліментів з пенсійного забезпечення протягом тривалого періоду.

ОСОБА_1 вказує, що строк звернення до суду зі скаргою ним не пропущений, оскільки про новий розрахунок заборгованості від 01.10.2026 та вимогу виконавця від 01.10.2026 йому стало відомо 01.10.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Засобами поштового зв`язку ці документи йому не вручалися. Перебіг десятиденного строку рахує з 02.10.2026. Вказує, що десятий календарний день припадає на 11.10.2026, що є неділею, тому останнім днем строку вважає 12.10.2026, дана скарга подана ним 08.10.2026, тобто у межах процесуального строку.

У зв`язку з вказаним порушеннями просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві Кедика Богдана Ярославовича щодо визначення 01.10.2026 у ВП № 53423118 заборгованості зі сплати аліментів у сумі 233 684,72 грн без належного повідомлення скаржнику повного помісячного розрахунку та документів, на яких він ґрунтується. Визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.10.2026 у ВП № 53423118, відповідно до якого загальний розмір заборгованості визначено у сумі 233 684,72 грн. Визнати неправомірними дії державного виконавця, оформлені вимогою від 01.10.2026 № 53423118, у частині зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві утримувати додаткові 25 % пенсії ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості 233 684,72 грн, та скасувати зазначену вимогу в цій частині. У частині утримання 25 % поточних аліментів вимога не оскаржується. Зобов`язати державного виконавця здійснити новий помісячний розрахунок заборгованості у ВП № 53423118 відповідно до статті 195 СК України, частин третьої-четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4 розділу XVI Інструкції № 512/5, із відображенням за кожний місяць розміру доходу, належної суми аліментів, фактично сплачених/утриманих сум, щомісячної різниці та сукупного залишку. Зобов`язати державного виконавця при новому розрахунку врахувати всі наявні у ВП звіти роботодавців про фактично здійснені відрахування та виплати, відомості про всі джерела і склад доходів, а також інші документи, що мають значення для правильного визначення заборгованості. Зобов`язати державного виконавця невідкладно повідомити новий розрахунок скаржнику та стягувачу у встановленому законом порядку до застосування до скаржника заходів, що залежать від конкретного розміру заборгованості. Зобов`язати державного виконавця після скасування оскаржуваної вимоги невідкладно направити до ГУ ПФУ в м. Києві відповідний документ про припинення додаткового утримання 25 % пенсії в рахунок заборгованості, не припиняючи утримання поточних аліментів.

Ухвалою суду від 16.10.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено до розгляду на 26.10.2026, витребувані у ГУ ПФУ в м. Києві відомості про фактично здійснені аліменти з пенсії ОСОБА_1 , а також у Голосіївському ВДВС у м. Києві належним чином засвідчені копії повного розрахунку від 01.10.2026, документи та помісячні вихідні дані, на підставі яких він сформований, докази його направлення або вручення скаржнику та стягувачу (а.с.33).

Ухвалою суду від 26.10.2026 повторно витребувано у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вищезазначені докази (а.с.89).

10.11.2026 учасники провадження: боржник, державний виконавець у судове засідання не з`явилися.

Заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 направила заяву про проведення судового засідання 10.11.2026 без її участі. Просила в задоволенні скарги відмовити. Зазначила, що аліменти, які стягуються на її користь на утримання дитини, є власністю дитини, спрямовані на її утримання та задовольняють її базові потреби. Вказала, що розрахунок проведений правомірно і підстав для його скасування немає. (а.с.114).

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулось до суду з клопотанням про розгляд скарги у їх відсутності (а.с.73,76).

Державний виконавець Кедик Богдан Ярославович 06.11.2026 направив на адресу суду витребувані ухвалою суду документи, в тому числі і розрахунок заборгованості.

Посянив, що під час перебування виконавчого документа на виконанні за місцем роботи боржника у ПАТ «Київенерго» відрахування аліментів у розмірі 1/4 (25%) із заробітної плати боржника здійснювалися щомісячно в повному обсязі. Згідно зі звітом та документами роботодавця (ПАТ «Київенерго»), станом на день звільнення боржника (28.07.2026) заборгованість зі сплати аліментів за заробітною платою відсутня. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.10.2026 на загальну суму 233 684,72 грн сформовано державним виконавцем виключно на підставі офіційної довідки ГУ ПФУ в м. Києві від 19.08.2026 № 20759 про утримання 1/4 частки з отриманих боржником пенсійних виплат за період з 24.10.2017 по 31.08.2026. Про отримання пенсійних виплат боржник ОСОБА_1 , у порушення імперативних вимог п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», самостійно не повідомив державного виконавця, у зв`язку з чим утворилася зазначена заборгованість за цим джерелом доходу. На виконання приписів ст. 68-71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 01.10.2026 направлено до ГУ ПФУ в м. Києві Вимогу № 53423118, якою визначено чіткий порядок щомісячних відрахувань з пенсії боржника у загальному розмірі 50% (з яких 25% - поточні аліменти, 25% - у рахунок погашення заборгованості в сумі 233 684,72 грн) (а.с.99-109).

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідив матеріали провадження, суд встановив таке.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29.09.2016 у справі N?540/1060/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.29 оглянуте провадження 2/540/326/16).

18.11.2016 Машівським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 540/1060/16-ц.

15.02.20217 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).

11.04.2017 державним виконавцем винесено постанову у ВП № 53423118 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою встановлено офіційне місце роботи боржника у ПАТ «Київенерго» та направлено постанову для виконання роботодавцю (а.с.13-14).

30.07.2026 старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедиком Богданом Ярославовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП N? 53423118 та направлено її для виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с.9-10).

Листом ГУ ПФУ в м. Києві № 2600-05056-8/138864 від 19.08.2026 повідомлено державного виконавця про взяття на облік боржника та зазначено, що стягнення з нього будуть проводитись з вересня 2026. Борг нараховано з 27.10.2017 (а.с.14).

Як вбачається з копії листа від 20.08.2026 ОСОБА_1 звертався до державного виконавця з заявою про надання йому довідки про відсутність заборгованості (а.с.16).

З наданих заперечень державного виконавця та доданого розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.10.2026 державним виконавцем сформовано деталізований помісячний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 53423118, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 становить 233 684,72 грн (а.с.99-108).

На виконання приписів ст. 68-71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено до ГУ ПФУ в м. Києві Вимогу від 01.10.2026 № 53423118, де визначено порядок та загальний розмір відрахувань з пенсії (50%, з яких 25% - поточні аліменти, 25% - у рахунок погашення заборгованості в сумі 233 684,72 грн, згідно з постановою про звернення стягнення на заробітну платі, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № 53423118 від 30.07.2026) (а.с.105). Відповідно до цієї вимоги, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 01.10.2026 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про звернення стягнення на пенсію із ретроспективним формулюванням щодо періоду з 18.08.2016, за відсутності помісячного розрахунку заборгованості. Станом на 26.10.2026 постанова суду не набрала законної сили (а.с.110).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Щодо строку звернення божника до суду зі скаргою, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Перебіг цього строку починається з наступного дня після фактичної або можливої обізнаності особи саме про оскаржуване рішення чи дію. Водночас щодо бездіяльності виконавця Верховний Суд виходить із її триваючого характеру: допоки виконавець не вчинить дію, яку зобов`язаний був вчинити, порушення продовжується і може бути предметом судового контролю.

Станом на день подання скарги до суду відомості про направлення боржнику державним виконавцем нового розрахунку заборгованості від 01.10.2026 та вимоги виконавця від 01.10.2026 засобами поштового зв`язку, були відсутні. Витяг з реєстру поштових відправлень не містить відомості щодо отримання боржником та стягувачем документів. Перебіг десятиденного строку суд вважає слід рахувати з 02.10.2026. Скарга була подана 08.10.2026, тобто у межах процесуального строку. Щодо невизначення та ненадання розрахунку заборгованості порушення має триваючий характер: станом на 08.10.2026 розрахунок в АСВП був відсутній.

Отже строк зі зверненням до суду зі скаргою боржником не порушено.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку врегульовані Законом України від 02.06.2016 № 1404VІІІ.

За змістом частини першої, абзацу 1 частини другої, абзацу 1, 3, 22 третьої, п`ятої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України (частина перша статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».)

Відповідно до ч.3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) визначається виконавцем у порядку встановленому Сімейним кодексом України.

За приписами ч.3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до пункту 4 розділу XVI до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі Інструкція) виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тлумачення статей 71 Закону України «Про виконавче провадження» та 195 СК України свідчить, що у разі стягнення аліментів, присудженими у частці від заробітку (доходу), їх розмір визначається виконавцем:

1) з фактичного заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержував, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України;

2) із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості для платника аліментів, який не працював.

Як вбачається з розрахунку заборгованості від 01.10.2026 зі сплати аліментів, в частині пенсійних виплат, у ВП № 53423118, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 становить 233 684,72 грн (а.с.108-109).

У вказаному розрахунку зазначені зокрема відомості: щодо помісячних сум нарахування пенсії за період, починаючи з 27.10.2017 по 01.10.2026. Частку стягуваних аліментів та відповідно розмір заборгованості пор агентах з пенсії помісячно.

Судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам ч.3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України, пункту 4 розділу XVI до Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Як вбачається з наданих державним виконавцем доказів, розрахунок заборгованості був направлений боржнику поштовим повідомленням 07.10.2026. Згідно з трекером 067298897552 (а.с.103).

Разом з тим, не отримання розрахунку заборгованості боржником не свідчить про неправомірність дій старшого виконавця щодо визначення 01.10.2026 у ВП № 53423118 заборгованості зі сплати аліментів у сумі 233 684,72 грн, оскільки сам розрахунок відповідає вимогам законодавства та боржник не був позбавлений права його оскаржити в суді. Отже, суд дійшов висновку, що вимога про визнання неправомірним та скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.10.2026 у ВП № 53423118, відповідно до якого загальний розмір заборгованості визначено у сумі 233 684,72 грн, не підлягає задоволенню.

Судом враховано, що частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника покладено обов`язок повідомляти виконавцю про зміну відомостей щодо його доходів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Боржник ОСОБА_1 почав отримувати пенсію з 24.10.2017. Достеменно знаючи та усвідомлюючи свій обов`язок сплачувати аліменти на утримання сина з усіх видів доходів, він майже 9 років не повідомляв виконавця про зміну свого матеріального становища та отримання ним пенсії, отже не вчиняв дій щодо належного, повного та своєчасного виконання судового рішення.

Так, згідно зі статтею 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є виключно її власністю.

Суд зауважує, що несплата аліментів за рішенням суду це, в першу чергу, порушення прав особи, на користь якої ухвалене рішення, і в даному випадку права боржника при наявності в нього обов`язку виконати рішення суду не порушуються.

Суд зазначає, що обов`язок утримувати дитину закріплений судовим рішенням або нотаріальним договором, а не розрахунками виконавчої служби. Тому помилка або бездіяльність державного виконавця не є законною підставою для припинення виплат, в тому числі і заборгованості, яка виникла не лише через бездіяльність виконавця (щодо своєчасного виявлення джерела доходів ОСОБА_1 у виді пенсії), а також у зв`язку з неналежною поведінкою боржника, яка полягала зокрема в неповідомленні державного виконавця про отриманням ним пенсії з 2017 року.

Щодо визнання неправомірними дії державного виконавця, які були оформлені вимогою від 01.10.2026 № 53423118, у частині зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві утримувати додаткові 25 % пенсії ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості 233 684,72 грн, та скасування зазначеної вимоги в цій частині, суд зазначає таке.

За п.6 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими. актами.

Відповідно до п. 9 розділу 1 Інструкції вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

За приписами п. 12 розділу 1 Інструкції у вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Так, вимогою від 01.10.2026 № 53423118 державний виконавець встановив проводити щомісячне утримання з пенсії боржника ОСОБА_1 відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника N?53423118 від 30.07.2026 у загальному розмірі 50% від суми пенсії, з яких: 25% - утримання поточних аліментів; 25% - утримання в рахунок погашення заборгованості з аліментів (загальний розмір заборгованості становить 233684,72 грн). Відрахування здійснювати щомісячно та перераховувати утримані кошти на депозитний рахунок Голосіївського ВДВС у м. Києві до повного погашення заборгованості у сумі 233684,72 грн та до досягнення дитиною повноліття щодо поточних аліментів (а.с.105).

Судом встановлено, що вимога державного виконавця від 01.10.2026 відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Як вбачається з наданих державним виконавцем доказів, розрахунок заборгованості був направлений боржнику поштовим повідомленням 07.10.2026. Згідно з трекером 067298897552.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог щодо визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування розрахунку заборгованості та вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві утримувати додаткові 25 % пенсії ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості 233 684,72 грн, то наступні похідні вимоги щодо зобов`язання державного виконавця, а саме : здійснити новий помісячний розрахунок заборгованості у ВП № 53423118, врахувати всі наявні у ВП звіти роботодавців про фактично здійснені відрахування та виплати, відомості про всі джерела і склад доходів, невідкладно повідомити новий розрахунок скаржнику та сягувачу у встановленому законом порядку до застосування до скаржника заходів, що залежать від конкретного розміру заборгованості, після скасування оскаржуваної вимоги невідкладно направити до ГУ ПФУ в м. Києві відповідний документ про припинення додаткового утримання 25 % пенсії в рахунок заборгованості, не припиняючи утримання поточних аліментів, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 447-453,353-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 10.11.2026.

Суддя Г.Л.Тимофєєва