Ухвала № 141377924 у справі № 240/33201/23 від 09.11.2026

У Х В А Л А

Справа № 240/33201/23

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №240/33201/23 з поданням відповідачем звіту у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та не виплати доплат передбачених статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-ХІІ зі змінами від 29.06.2021р. № 1584-ІХ ;

- зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити, як людині що має другу групу інвалідності щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою та маю статус потерпілої від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, донарахування та виплату щомісячних доплат в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій, розмір мінімальних пенсій визначається відповідними Законами України про бюджет на відповідний рік, з 01.11.2023 року відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-ХІІ в редакції від 6 червня 1996 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є потерпілою особою від наслідків Чорнобильської катастрофи і інвалідом 2 групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що з набуттям чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №-р(II)/2021 відповідач повинен був нарахувати та виплачувати пенсійні кошти у розмірі, що дорівнює 8 мінімальним пенсіям за віком щомісячно згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у зв`язку з чим звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату пенсії у такому розмірі, проте відповідач листом повідомив позивачу про відсутність підстав для таких виплат. Позивач вважає такі дії протиправними, а тому за захистом порушених прав звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю:

-рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року скасовано.

-прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 листопада 2023 пенсії по інвалідності, яка пов`язана з аварією на ЧАЕС, у розмірі, визначеному ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, яка пов`язана з аварією на ЧАЕС, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 листопада 2023 року.

03 листопада 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №240/33201/23 з поданням відповідачем звіту у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Дослідивши зміст поданої заяви, колегія суддів дійшла висновку, що така підлягає поверненню без розгляду з урахуванням наступного.

Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до п.12, 29, 30 ст.294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

12) залишення позову (заяви) без розгляду;

29) відмови у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення;

30) прийняття або відмови у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення.

Відповідно до ст.315 КАСУ за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.1-3 статті 22 КАС України:

1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

2. Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи:

1) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії (крім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб;

2) про заборону політичної партії, передбачені статтею 289-3 цього Кодексу;

3) щодо оскарження рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про відмову у наданні державного фінансування статутної діяльності політичної партії або про зупинення (припинення) державного фінансування статутної діяльності політичної партії;

4) про припинення релігійної організації, передбачені статтею 289-9 цього Кодексу.

3. Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні адміністративні справи:

1) у спорах за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені;

2) у спорах за участю суб`єктів владних повноважень щодо проведення аналізу концептуальної записки щодо здійснення публічно-приватного партнерства, проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства;

3) у спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору;

4) у спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера.

Отже, наведені положення процесуального закону чітко визначають суд, до повноважень якого належить вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а саме суд, який розглянув відповідну адміністративну справу як суд першої інстанції.

Як встановлено з матеріалів справи № 240/33201/23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було розглянуто Житомирським окружним адміністративним судом як судом першої інстанції, за результатами чого 25 квітня 2024 року ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову.

Надалі, за наслідками апеляційного перегляду зазначеного судового рішення, Сьомим апеляційним адміністративним судом 03 квітня 2025 року ухвалено постанову, якою рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Водночас колегія суддів зазначає, що прийняття судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду справи нового судового рішення не змінює процесуального статусу суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, та не наділяє суд апеляційної інстанції повноваженнями суду першої інстанції щодо здійснення судового контролю за виконанням такого рішення.

Сам по собі факт скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом нового судового рішення не є підставою для зміни визначеної КАС України компетенції судів щодо здійснення судового контролю.

При цьому колегія суддів зазначає, що КАС України передбачає окремі категорії адміністративних справ, розгляд яких як судом першої інстанції віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції.

Однак у цій справі Сьомий апеляційний адміністративний суд здійснював перегляд судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду в межах апеляційного провадження, а не розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції.

Таким чином, оскільки судовий контроль за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 240/33201/23 відповідно до положень статей 381-1, 382 КАС України належить до повноважень суду першої інстанції, а саме Житомирського окружного адміністративного суду, Сьомий апеляційний адміністративний суд не наділений процесуальними повноваженнями щодо розгляду поданої ОСОБА_1 заяви.

Статтею 167 КАСУ визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання чи заперечення повинні містити найменування суду, до якого вона подається.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду, який не є судом, уповноваженим відповідно до положень КАС України розглядати питання про встановлення судового контролю в цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що заява подана з недотриманням вимог пункту 2 частини першої статті 167 КАС України, що унеможливлює її розгляд цим судом.

Керуючись ст.ст. 22, 167, 294, 315, 381-1, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

повернути заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №240/33201/23 з поданням відповідачем звіту без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.325 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.