Ухвала № 141379401 у справі № 140/5305/26 від 10.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

10 листопада 2026 року м. Львів справа № 140/5305/26 провадження № А/857/57345/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Ільницького О. В.,

суддів: Онишкевича Т. В.,

Качмара В. Я.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року у справі № 140/5305/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИВ:

І. Рух апеляційної скарги

27 жовтня 2026 року у Восьмому апеляційному адміністративному суді зареєстрована апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року у справі № 140/5305/26, яка подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2026 року визначена колегія суддів для розгляду справи у складі головуючого судді Ільницького О. В., суддів Онишкевича Т. В., Качмара В. Я.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 30 жовтня 2026 року в Електронному кабінеті користувача підсистеми «Електронний суд» , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Відповідно до підпунктів 15.3 та 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України та пункту 128 розділу VII «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.

ІІ. Нормативні підстави судового рішення

Неодноразово повторюваною правозастосовною позицією щодо тлумачення змісту права на справедливий суд є те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) «не примушує Держав-учасників створювати апеляційні або касаційні суди. Однак, якщо такі суди існують, то гарантії, передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені, зокрема щодо права осіб на ефективний доступ до суду з рішень, що стосуються «спорів про права та обов`язки цивільного характеру» (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Garcнa Manibardo проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року, заява № 38695/97, пункт 39).

Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Разом із тим це право не є абсолютним. Воно може бути піддане законним обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, гарантуючи сторонам це право, пункт перший статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ у справах «Airey проти Ірландії» від 09 жовтня 1979 року, заява № 6289/73, пункт 26; «Z. та інші проти Об`єднаного Королівства» від 10 травня 2001 року, заява № 29392/95, пункт 93).

Наведені положення також не передбачають надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ «Kreuz проти Польщі» від 19 червня 2001 року, заява № 28249/95, пункт 59). Більше того, можливість, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, ніколи не виключалася Судом (наприклад, у рішенні ЄСПЛ у справі «Tolstoy Miloslavsky проти Об`єднаного Королівства», заява № 18139/91, пункти 61- 67).

Відповідні процесуальні норми визначають нормативний порядок реалізації судом повноважень, які полягають у перевірці звернення особи до суду на предмет його прийнятності для застосування судового захисту, якими для апеляційного оскарження у адміністративному судочинстві є статті 292- 297 КАС України.

Стаття 296 КАС України визначає, що до апеляційних скарг додаються документи про сплату судового збору, у порядку та розмірах, визначених законом, або ж якщо вони подаються особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору та відповідні документи.

Обов`язок щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги також передбачений статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги та вчиняти всі можливі й залежні від неї дії для вчасної сплати судового збору, з урахуванням вимог додержання учасниками процесуальних обов`язків за статтею 44 КАС України.

ІІІ. Висновки

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, яка передбачає процесуальний наслідок у формі залишення без розгляду звернення до суду, поданого із недоліками та надання строку для їх виправлення особі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що у визначений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки, вказані в ухвалі про залишення без руху для забезпечення виконання статті 296 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення скаржнику апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року у справі № 140/5305/26 - повернути скаржнику.

2. Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. В. Ільницький

Судді: Т. В. Онишкевич

В. Я. Качмар