Ухвала № 141379895 у справі № 160/31457/24 від 06.11.2026

УХВАЛА

06 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 160/31457/24

адміністративне провадження № К/990/19521/26, № К/990/21455/26, К/990/23167/26

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. в порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом керівника Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Марганецької міської ради, третя особа Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, Біленьківська сільська рада Запорізького району Запорізької області, Благовіщенська сільська рада Василівського району Запорізької області про визнання протиправним та нечинним нормативно - правового акту,

у с т а н о в и в:

Ухвалою від 12 травня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на ухвалену в цій справі постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року й витребував матеріали справи в паперовому вигляді від суду першої інстанції, які надійшли до Верховного Суду 18 травня 2026 року.

Надалі, ухвалами від 20 травня 2026 року та від 28 травня 2026 року, Верховний Суд відкрив касаційні провадження у цій же справі за касаційними скаргами Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури відповідно, які подані на вищевказане судове рішення суду апеляційної інстанції.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд установив, що у касаційних скаргах містяться клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за обов`язкової участі представника Мирівської сільської ради та Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, а також представника Офісу Генерального прокурора.

Вирішуючи зазначені клопотання, Верховний Суд виходить з того, що за змістом частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд касаційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - також ЄСПЛ), який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).

За викладеною у цьому ж рішенні практикою ЄСПЛ, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Подібний підхід до вирішення питання стосовно слухання справи у суді касаційної інстанції за участі сторін продемонстровано в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц, від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц та інших, є усталеним й послідовно підтримується у судовому правозастосуванні Верховного Суду.

Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, її учасникам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема подати доповнення до касаційної скарги та відзив на неї, й такі права фактично були реалізовані.

Враховуючи вищевикладене й беручи до уваги обсяг повноважень суду касаційної інстанції, встановлений статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на предмет касаційного оскарження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суб`єктний склад її учасників, а також наявний обсяг матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, Верховний Суд не бачить необхідності проведення судового засідання у суді касаційної інстанції з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з наведеним Суд не знаходить підстав для задоволення поданих скаржниками клопотань про розгляд цієї справи за участю їх представників та представника Офісу Генерального прокурора.

У зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішенням письмово заявлених клопотань учасників справи, та відповідно до частини третьої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає призначенню до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Керуючись статтями 12, 262, 340, 344 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прпро розгляд справи в судовому засіданні за обов`язкової участі представника Мирівської сільської ради та Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, а також представника Офісу Генерального прокурора - відмовити.

Закінчити підготовку справи до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й не оскаржується.

Суддя Н.В. Коваленко