Ухвала № 141379969 у справі № 560/21734/25 від 09.11.2026

УХВАЛА

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа №560/21734/25

адміністративне провадження № К/990/34739/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Радишевської О.Р., Жука А.В.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі № 560/21734/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 ,у якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 03.06.2021 по 15.06.2023 із застосуванням заниженої розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату належного грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій та інших видів грошового забезпечення) за період з 03.06.2021 по 15.06.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (на 01.01.2021 - 2270 грн, на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн), з проведенням перерахунку індексації, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на суми донарахованого грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування грошового забезпечення за період з 16.06.2023 по 27.08.2025 із застосуванням прожиткового мінімуму 1762 грн, а також щодо невключення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до складу грошового забезпечення для обчислення компенсації за невикористані дні відпусток;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату грошового забезпечення за період з 16.06.2023 по 27.08.2025, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 - 3028 грн, на 01.01.2025 - 3028 грн), з проведенням перерахунку індексації;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, нарахованої при звільненні згідно з наказом № 127 від 27.08.2025, шляхом: застосування посадових окладів, визначених із прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного року; включення до розрахунку середньоденного грошового забезпечення виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на суми донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичної виплати.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (а також всіх нарахованих та виплачених за цей період щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 03.06.2021 по 15.06.2023 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (а також всіх нарахованих та виплачених за цей період щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 03.06.2021 по 15.06.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (а також всіх нарахованих та виплачених за цей період щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 16.06.2023 по 27.08.2025 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», станом на 01.01.2025.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (а також всіх нарахованих та виплачених за цей період щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 16.06.2023 по 27.08.2025 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористані ним дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, 24.07.2026 військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2026 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

У межах строку, наданого для усунення недоліків, 21.09.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку, яке мотивовано відсутністю коштів для фінансування витрат на сплату судового збору.

Ухвалою від 08.10.2026 Верховний Суд клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку задовольнив, продовжив військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09.09.2026, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання цієї ухвали 19.10.2026 скаржник направив до Суду заяву про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, яка фактично мотивована аналогічними підставами, наведеними у заяві від 21.09.2026.

Проаналізувавши заяву скаржника, Суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків касаційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.

У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.

Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків касаційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у заяві про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Наведені доводи не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.

Принагідно, Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що судом вже було продовжено відповідачу строк для усунення недоліків, підстави для задоволення заяви про продовження процесуального строку відсутні.

Таким чином, недоліки касаційної скарги у межах наданого строку не усунуто, а тому така касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволені заяви про продовження процесуального строку.

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі № 560/21734/25 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

Судді Ж.М. Мельник-Томенко

О.Р. Радишевська А.В. Жук