Ухвала № 141380078 у справі № 240/6487/26 від 09.11.2026

УХВАЛА

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 240/6487/26

адміністративне провадження № К/990/47915/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Радишевської О.Р., Желєзного І.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2026

у справі № 240/6487/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням з військової служби, обчисливши її розмір за 15 (п`ятнадцять) повних років служби з урахуванням пільгової вислуги.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позов задоволено.

02.10.2026 відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026.

Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач 20.10.2026 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

За правилами частин першої та другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

За правилами статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя).

Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.

Так, звертаючись із апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 240/6487/26 скаржник пропустив строк звернення до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 08.10.2026 Сьомий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 відмовив, визнав неповажними причини пропуску військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2026 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.

На виконання вимог означеної ухвали скаржник надіслав до апеляційного суду заяву, на обґрунтування якої зазначав, що первинно подав апеляційну скаргу в межах установленого процесуального строку, а повторне звернення відбулось впродовж розумного строку після надходження бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору, що за позицією апелянта, свідчить про добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження.

Оцінюючи причини пропуску строку, наведені апелянтом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не навів достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не довів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою від 14.10.2026 Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026.

За правилами пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За усталеною практикою Верховного Суду, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору (постанови Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 1440/1822/18, від 30.11.2021 у справі № 560/6797/20, від 14.04.2022 у справі № 420/3670/20, від 05.04.2023 у справі № 300/8677/21, від 21.03.2024 у справі № 200/16530/21).

Отже, наведені відповідачем обставини, якими було обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

За такого правового врегулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2026 у справі №240/6487/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді Ж.М. Мельник-Томенко О.Р. Радишевська І.В. Желєзний