Ухвала № 141380140 у справі № 440/11919/25 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №440/11919/25

адміністративне провадження № К/990/46890/26

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Білоуса О.В., Шишова О.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі №440/11919/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №334 від 13.08.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07020314202300029 терміном дії з 28.12.2023 року по 28.12.2028, виданої ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Данила Галицького, 100.

Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

14.10.2024 до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі №440/11919/25.

Верховний Суд ухвалою від 16.10.2026 залишив касаційну скаргу без руху, установив скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідач подав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та уточнену касаційну скаргу.

Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Клопотання відповідача про поновлення строку касаційного оскарження, подане на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги, знову обґрунтоване посиланням на вчасне подання первісної касаційної скарги та на право повторного звернення з касаційною скаргою після повернення попередньої суди.

Цим доводам Верховний Суд уже дав оцінку в ухвалі від 16.10.2026, визнавши їх неповажними.

Право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги.

Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Також Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, тобто, саме проявлений контролюючим органом підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення.

Крім того, однією з підстав для залишення без руху повторно поданої касаційної скарги знову став висновок Суду про неналежне викладення скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

В ухвалі від 16.10.2026 про залишення касаційної скарги без руху Верховний Суд детально наголосив на виявлених недоліках щодо викладення підстав касаційного оскарження, однак, уточнена касаційна скарга є подібною до попередньої та стосується більшою мірою оспорювання оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі. Тоді як підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України (яка заявлена відповідачем), презюмує, що у касаційній скарзі не оспорюється правильність встановлених судом обставин у справі, а касаційна скарга стосується тільки висновку суду щодо юридичної оцінки обставин у справі.

При цьому скаржник не вказує підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, яка б могла відповідати мотивам касаційної скарги.

Слід врахувати, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини першою, третьою статті 341 КАС України).

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі №440/11919/25.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі №440/11919/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

О.В. Білоус

О.О. Шишов ,

Судді Верховного Суду