Ухвала № 141380185 у справі № 380/23865/24 від 10.11.2026

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №380/23865/24

адміністративне провадження №К/990/49497/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО»

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року

у справі №380/23865/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО»

до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України,

про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» (далі - ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО», позивач, скаржник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України, у якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській обл. (Львівський рибоохоронний патруль), викладене у формі листа №2-3-16/561-24 від 12 серпня 2024 року, яким припинено розгляд поданого позивачем на погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта: Завадівське (Грушівське) водосховище, розташоване у с. Грушів Яворівського району Львівської області;

- зобов`язати Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській обл. (Львівський рибоохоронний патруль) повторно розглянути заяву ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» від 05 серпня 2024 року про погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта: Завадівське (Грушівське) водосховище, розташоване у с. Грушів Яворівського району Львівської області, відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15 січня 2008 року (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), з врахуванням викладених судом висновків.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» 22 жовтня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України); відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини першої статті 58 Конституції України, статей 6, 9, 10, 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08 липня 2011 року №3677-VI (далі - Закон №3677-VI), підпункту 44 пункту 4 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №895 (далі - Положення №895), Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4 (далі - Інструкція №4).

На обґрунтування касаційної скарги ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про правомірність припинення відповідачем розгляду заяви про погодження Режиму рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища.

Скаржник вказує, що 13 грудня 2023 року Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України затвердив науково-біологічне обґрунтування Режиму рибогосподарської експлуатації зазначеного водосховища, на підставі якого було розроблено відповідний Режим. З метою його погодження позивач неодноразово звертався до відповідача, зокрема 21 грудня 2023 року, 23 січня 2024 року та 05 серпня 2024 року. Проте відповідач листами від 12 січня 2024 року №1-3-16/53-24, від 07 лютого 2024 року №1-3-16/106-24 та від 12 серпня 2024 року №2-3-16/561-24 залишав подані документи без розгляду, не прийнявши рішення щодо погодження Режиму по суті.

На переконання скаржника, на момент подання заяви від 05 серпня 2024 року порядок погодження Режиму регулювався Інструкцією №4, яка втратила чинність лише 12 серпня 2024 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09 липня 2024 року №2012.

Скаржник стверджує, що спірні правовідносини виникли до втрати чинності Інструкцією №4 та мали триваючий характер, оскільки розпочата за зверненням позивача процедура погодження Режиму не була завершена прийняттям відповідного рішення. За таких обставин, на думку скаржника, подальша зміна нормативно-правового регулювання не повинна позбавляти його можливості завершити розпочату процедуру відповідно до правових норм, чинних на момент звернення до суб`єкта владних повноважень.

У цьому контексті скаржник посилається на положення статей 6, 9, 10, 31 Закону №3677-VI, підпункту 44 пункту 4 Положення №895, а також положення Інструкції №4, якими регулювалися повноваження органів рибного господарства та порядок погодження режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів.

Крім того, скаржник наголошує, що в листі від 12 серпня 2024 року №2-3-16/561-24 відповідач не навів конкретних зауважень до поданого Режиму та супровідних документів, обмежившись посиланням на повторність звернення і положення Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР). На думку скаржника, попереднє залишення документів без розгляду не свідчить про вирішення питання погодження Режиму по суті, а тому не могло бути належною підставою для припинення розгляду заяви від 5 серпня 2024 року.

На підтвердження своєї правової позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 19 червня 2018 року у справі №820/5348/17 та від 13 лютого 2023 року у справі №813/8042/14, щодо необхідності врахування нормативно-правового регулювання, чинного на момент початку реалізації особою відповідного права. Водночас скаржник зазначає, що наведені постанови ухвалено за інших фактичних обставин та у правовідносинах, відмінних від спірних, у зв`язку із чим вважає, що висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України саме у подібних правовідносинах відсутній.

Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини першої статті 58 Конституції України у правовідносинах, пов`язаних із розглядом суб`єктом владних повноважень заяви про погодження режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, поданої під час чинності нормативно-правового акта, який регулював відповідну процедуру, але втратив чинність до прийняття рішення за результатами її розгляду. На переконання скаржника, правовий висновок Верховного Суду необхідний для вирішення питання про те, чи підлягає завершенню адміністративна процедура відповідно до нормативно-правового регулювання, чинного на момент звернення особи до суб`єкта владних повноважень, якщо під час розгляду її заяви відповідний нормативно-правовий акт утратив чинність.

У касаційній скарзі ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» просить Верховний Суд скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Таким чином, проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені на обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, яким передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року з метою з`ясування правильності застосування судами положень частини першої статті 58 Конституції України, статей 6, 9, 10, 31 Закону №3677-VI, підпункту 44 пункту 4 Положення №895, Інструкції №4, з метою перевірки доводів скаржника про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 червня 2018 року у справі №820/5348/17 та від 13 лютого 2023 року у справі №813/8042/14 та формування відповідного правового висновку Верховним Судом.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики у подібних правовідносинах.

Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу учасників справи на обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та належно виконувати процесуальні обов`язки відповідно до статей 44, 45 КАС України.

Верховний Суд уже звертав увагу на особливості використання технологій штучного інтелекту під час підготовки процесуальних документів, зокрема в ухвалах від 15 січня 2026 року у справі №240/14153/24 та від 03 лютого 2026 року у справі №340/2365/25.

Застосування сучасних цифрових технологій, зокрема інструментів генеративного штучного інтелекту, під час підготовки процесуальних документів саме по собі не суперечить вимогам процесуального закону та може використовуватися як допоміжний засіб. Водночас таке використання передбачає збереження фахового людського контролю (human-in-the-loop) і не звільняє учасника справи та його представника від відповідальності за зміст поданого документа, достовірність наведених у ньому відомостей та коректність посилань на законодавство, судові рішення й інші джерела.

Інформація, отримана за допомогою технологій штучного інтелекту, зокрема відомості про зміст нормативно-правових актів і судових рішень, підлягає перевірці за офіційними джерелами. Подання неперевірених чи недостовірних відомостей, зокрема посилань на неіснуючі судові рішення або правові висновки, яких такі рішення не містять, незалежно від способу підготовки відповідного документа, може бути оцінене Судом як недобросовісне користування процесуальними правами, а за наявності передбачених законом підстав - як зловживання процесуальними правами відповідно до статті 45 КАС України із застосуванням установлених процесуальним законом наслідків.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року у справі №380/23865/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №380/23865/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Звернути увагу учасників справи на необхідність перевірки за офіційними джерелами достовірності наведених у процесуальних документах відомостей про нормативно-правові акти, судові рішення та правові висновки Верховного Суду незалежно від способу підготовки таких документів.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статей 144, 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа