Ухвала № 141380293 у справі № 380/10606/26 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №380/10606/26

адміністративне провадження № К/990/49671/26

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампен» звернулось в суд з позовом до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору по ВП НОМЕР_1 від 06 квітня 2026 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору у ВП НОМЕР_1 від 06 квітня 2026 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 3328,00 грн. сплаченого судового збору.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задоволено частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року в адміністративній справі №380/10606/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - скасовано.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без розгляду.

29 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року.

Дослідивши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів прийшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведе ним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду цієї справи є правомірність винесення постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження №67811152.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Так, скаржником у касаційній скарзі не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Отже, завдання Верховного Суду є не тільки і навіть не стільки вирішення конкретного спору. Суд повинен у передбачений процесуальним законом спосіб (шляхом розгляду конкретного спору та перевірки окремого процесуального судового рішення) витлумачити, як правильно застосувати норму матеріального права, що була не однаково застосована судами з тією метою, щоб надалі спрямовувати судову практику в єдино правильне русло.

Водночас, за змістом касаційної скарги, доводи про неправильне застосування указаних правових норм ґрунтуються на самій лише незгоді з позицією суду апеляційної інстанції, який ухвалив судове рішення не на користь позивача, та переслідують мету надання інакшої оцінки доказам у справі, яка б узгоджувалася з позицією позивача та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, у тому числі й стосовно наданих доказів, мають загальний характер та висновків судів не спростовують.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зауважує, що об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судового рішення та постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ і скаржник таких принципів не наводить, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 287, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику у спосіб направлення її до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов