Ухвала № 141380306 у справі № 520/23203/25 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №520/23203/25

адміністративне провадження № К/990/49193/26

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, за період проходження військової служби з 29 січня 2023 року по 19 травня 2023 року з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням за період з 29 січня 2023 року по 19 травня 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження військової служби з 20 травня 2023 року по 06 червня 2025 року із застосуванням фіксованого показника в розмірі - 1762,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження військової служби з 20 травня 2023 року по 06 червня 2025 року із застосуванням з 20 травня 2023 року по 31 грудня 2023 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, з 01 січня 2025 року по 06 червня 2025 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження військової служби з 29 січня 2023 року по 19 травня 2023 року з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 29 січня 2023 року по 19 травня 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року по справі № 520/23203/25 - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження військової служби з 20 травня 2023 року по 06 червня 2025 року із застосуванням фіксованого показника в розмірі - 1762,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження військової служби з 20 травня 2023 року по 06 червня 2025 року із застосуванням з 20 травня 2023 року по 31 грудня 2023 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, з 01 січня 2025 року по 06 червня 2025 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року по справі № 520/23203/25 залишено без змін.

17 серпня 2026 року до Другого апеляційного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі № 520/23203/25.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2026 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №520/23203/25 - відмовлено.

27 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_2 , у якій скаржник просить скасувати на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2026 року.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій у цій справі застосували приписи статті 361 КАС України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у справі №320/29450/24.

На переконання скаржника, скасування судових рішень у справі №320/29450/24, автоматично утворює передбачену пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підставу перегляду судових рішень у цій справі.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд, проаналізувавши характер спірних правовідносин, зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, дійшов таких висновків.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина шоста цієї ж статті).

Отже, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, що має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, що виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Так, на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що скасування судового рішення у справі № 320/29450/24, яке, на його думку, було покладено в основу рішення суду першої інстанції у цій справі, є підставою для перегляду останнього за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.

На переконання скаржника, правова позиція судів у справі № 320/29450/24 мала визначальне значення для ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі, зокрема, у контексті застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 щодо внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Аналізуючи заявлені скаржником підстави для перегляду судових рішень у цій справі суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 3 частини другої статті 361 КАС України не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом пункту 3 частини другої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Отже, визначальним для застосування зазначеної процесуальної норми є не сам факт скасування судового рішення в іншій справі, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між таким скасуванням і судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву. При цьому, скасоване судове рішення має бути покладене в основу рішення, що переглядається, а не лише містити правові висновки щодо застосування норм права, які суд врахував під час вирішення спору.

Як установлено судами попередніх інстанцій, судове рішення у справі № 320/29450/24 не стосувалося сторін у справі № 520/23203/25 та не встановлювало обставин індивідуальних правовідносин між ними. Водночас, саме по собі посилання суду першої інстанції на правові висновки, викладені в судових рішеннях у справі № 320/29450/24, не означає, що такі рішення стали підставою для ухвалення рішення у справі № 520/23203/25 у розумінні пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, висновки суду першої інстанції у справі № 520/23203/25 ґрунтувалися на дослідженні обставин спірних правовідносин між сторонами, застосуванні відповідних положень нормативно-правових актів та врахуванні правових висновків Верховного Суду. За таких обставин, скасування судового рішення в іншій справі, на правові висновки якого посилався суд, саме по собі не зумовлює наявності передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Інше тлумачення зазначеної норми фактично означало б можливість перегляду остаточних судових рішень щоразу в разі скасування судового рішення в іншій справі, правові висновки якого були враховані судом під час вирішення спору, незалежно від того, чи було таке рішення покладено в основу судового рішення, що переглядається. Проте, таке тлумачення виходить за межі визначеної законом підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, оскільки фактично зводяться до незгоди скаржника з наданою судами оцінкою обставин справи та тлумаченням відповідної процесуальної норми.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що приведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.

Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, суди попередніх інстанцій правильно застосували частину другу статті 361 КАС України і статтю 368 КАС України в редакції, чинній на час розгляду заяви, їх правильне застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько