ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
09 листопада 2026 року Справа 160/36011/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через представника звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач):
№0886954-2414-0423-UA1210011[телефон приховано] від 10.11.2023 року про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання у розмірі 81' 152,50грн;
№0[телефон приховано]-0423-UA1210011[телефон приховано] від 06.03.2024 року про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання у розмірі 83' 649,50грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вказаній нормі у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти позивача, оскільки це обов`язковий реквізит позовної заяви. Крім того, до суду не надано доказів неможливості створення позивачем такої адреси.
Всупереч п.3 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено ціни позову.
Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення №0886954-2414-0423-UA1210011[телефон приховано] від 10.11.2023 та №0[телефон приховано]-0423-UA1210011[телефон приховано] від 06.03.2024, що може привести до зміни руху активів позивача, а тому позовні вимоги є майновими.
Крім того, всупереч приписам ст.49 КАС України в позовній заяві не визначено статусу третьої особи та на чиїй вона стороні.
При цьому, третю особу зазначено як фізичну особу, проте з матеріалів позовної зави та доданих до неї документів вбачається третя особа діє як фізична особа-підприємець.
З урахуванням наведеного, необхідно визначити правильне найменування сторони відповідно до приписів ст.49 та п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Згідно ч.2 ст.161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Проте, матеріали позовної заяви не містять доказів надіслання третій особі копії позову з додатками.
Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду.
Так, пунктом 56.1 ст.56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів (постанова Великої Палати Верховного суду від 4 жовтня 2018 року у справі №800/304/17.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення (ППР) або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали позовної заяви з додатками не містять доказів, коли позивач дізналася про порушення свої прав та інтересів.
Відповідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов`язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу та його представнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська