Справа №464/2576/15-ц
пр.№ 2-п/464/51/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2026 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Борачка М.В.,
секретар судового засідання Бугера Р.Р.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11 червня 2015 року у справі №464/2576/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
в с т а н о в и в :
відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про перегляд заочного рішення, у якій він просить скасувати заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11.06.2015 та призначити справу до судового розгляду.
В обґрунтування заяви відповідач покликається на те, що він категорично заперечує факт написання та підписання розписок від 01.06.2012 та 31.08.2012. Зміст даних розписок викликає обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності. Крім того зазначає, що лише у липні 2026 року йому стало відомо про існування даної справи та рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2015. Вказане рішення ухвалене без його участі, за відсутності належного повідомлення про розгляд справи та без дослідження обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Вважає рішення суду необґрунтованим, таким, що ухвалене на підставі недопустимих та недостовірних доказів, а тому воно підлягає скасуванню. Просить заяву задоволити.
Ухвалою судді від 12 жовтня 2026 року прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення.
26.10.2026 від представника позивача надійшли письмові пояснення у яких він зазначає, що твердження відповідача вказані у заяві про перегляд заочного рішення є голослівними та нічим не підтвердженими. Просить відмовити в задоволенні заяви.
У судовому засіданні відповідач подану заяву підтримав та просив задоволити. Додатково зазначив, що він справді позичав у позивача кошти, однак яку саме суму він не пам`ятає. Жодної розписки він не писав.
Позивач у судовому засіданні проти заяви заперечив, просив відмовити в задоволенні такої. Додатково зазначив, що відповідач двічі у нього позичав кошти, пояснював, що вони йому потрібні на лікування дружини. Кожного разу відповідач писав розписку. В подальшому він став уникати розмов та зустрічей. Кошти так і не повернув.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 11.06.2015 позов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 01.06.2012 та від 31.08.2012 в розмірі 992,98 доларів США, з яких 900 доларів США - сума основного боргу та 92,98 доларів США - проценти за користування грошовими коштами; а також вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 261,81грн. судового збору.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. З огляду на вказане положення підставою скасування заочного рішення є сукупність цих зазначених умов, а не кожна обставина окремо.
Так, на підставу скасування заочного рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11.06.2015 відповідач зокрема покликається на те, що він не був повідомлений про судове засідання, та не знав про існування даної справи, а докази подані позивачем є недопустимими.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання, та був повідомлений зокрема про судове засідання призначене на 11.06.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відпрвлення, згідно якого ОСОБА_2 розписався про отримання повістки (т.1 а.с.26).
З врахуванням наведеного, відповідач ОСОБА_2 вважався таким, що повідомлений належним чином. Поважних причин його неявки в судові засідання судом не встановлено, а відтак його покликання про неналежне повідомлення та виклики на судові засідання не заслуговують на увагу.
Крім того, ним не реалізовано своїх процесуальних прав шляхом подачі письмових пояснень, заперечень, а також особистої участі особи у розгляді чи через представника. Будь-яких доказів, які б свідчили про незадовільний стан здоров`я відповідача суду не надано.
Доводи відповідача, зокрема про недопустимість поданих позивачем доказів, наведені в заяві про перегляд заочного рішення не можуть бути підставою для скасування заочного рішення. Ним не надано документально підтверджених доказів, які мали б істотне значення для правильного вирішення даної справи.
Фактично відповідач ОСОБА_2 лише висловлює припущення щодо можливого невірного вирішення спору, проте будь-які фактичні докази в обґрунтування таких доводів суду не надано.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутня передбачена законом сукупність підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідача ОСОБА_2 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.
Керуючись ст.ст.259-261, 287, 288 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11 червня 2015 року у справі №464/2576/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без задоволення.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду складена 10 листопада 2026 року.
Головуючий Микола БОРАЧОК