Рішення № 141381160 у справі № 609/957/26 від 10.11.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/957/26

2/609/830/2026

10 листопада 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участі секретаря судового засідання: Сандулович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»

до

відповідача: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи - не з`явилися, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 31 серпня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (далі позивач) через систему «Електронний суд» подав до суду позов до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов обґрунтований тим, що 15.04.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір № 5462385 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір).

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов?язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 15000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 15.04.2025 по 10.04.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера- ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

У період з 15.04.2025 по 31.03.2026 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 21966,11 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 168,6 грн., оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 20296,99 грн., оплату штрафних санкцій у розмірі 0,52 грн., оплату комісії за надання кредиту у розмірі 1500 грн.

В даному випадку часткова оплата Відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов Договору, серед іншого, зазначених п. 4.2 та п. 5.4.1. Договору.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 31.03.2026 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 02-31/03/2026 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу №02 31/03/2026 від 31.03.2026 року: За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги , настав або виникне в майбутньому строк виконання зобов`язань за якою до третіх осіб - Боржників , включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 5462385 строк кредиту 360 днів: з 15.04.2025 року по 10.04.2026 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2026 №02-31/03/2026, строк дії Договору № 5462385 від 15.04.2025 не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2026 по 10.04.2026 (10 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 1 409,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 14831,4 грн * 0,95% = 140,9 грн*10 календарних дні = 1 409,00 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строк у надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5462385 від 15.04.2025 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 30 445,48 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 29036,48 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 1 409,00 грн.).

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 45 276,88 грн. (Сорок п`ять тисяч двiстi сiмдесят шiсть гривень 88 копiйок), з яких сума кредиту 14831,4 грн. (Чотирнадцять тисяч вiсiмсот тридцять одна гривня 40 копiйок), сума процентів за користування кредитом 29036,48 грн. (Двадцять дев`ять тисяч тридцять шiсть гривень 48 копiйок), нараховані Позивачем проценти за 10 календарних днів 1 409,00 грн. (Одна тисяча чотириста дев`ять гривень 00 копiйок), а також сплачений судовий збір 2662,40 грн. (Дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. (Десять тисяч гривень 00 копійок).

3. 12 жовтня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання вказує, що ознайомившись з позовними вимогами вона визнаю їх частково в межах отриманого тіла кредиту в розмірі 15000 грн та законно нарахованих відсотків в межах договору. В іншій частині позовних вимог (решти нарахованих відсотків, штрафних санкцій та витрат на правничу допомогу) заперечую з огляду на таке: Згідно закону України v3498- IX максимальна ставка не може перевищувати 1% на день від тіла кредиту, а в наведених розрахунках різні суми нарахувань. Просить суд провести перерахунок ,а також врахувати внесені кошти. Відповідно до Закону України v2120- IX з 24 лютого 2022 року і до завершення воєнного стану Позичальник звільняється від відповідальності за прострочення. Нарахування будь -яких штрафів, неустойок, пені і прихованих нарахувань є незаконними. Позивач просить стягнути з неї 10000 грн на оплату послуг адвоката. Відповідно до ч 4 ст 141 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом та ціною позову. Дана справа є типовою, мало значною та розглядається в спрощеному провадженні. Також не було доведено що перераховані адвокатом послуги були оплачені позивачем, лише виставлений рахунок для оплати на шаблоні. Також і ордері наданому у справі вказано дату видачі 10 грудня 2024 року,а справа була подана лише і цьому році ,на той момент ще навіть договору по кредиту не було укладено. Вимога стягнути 10000 грн правничої допомоги при тілі кредиту в 15000 грн є очевидним зловживанням процесуальними правами з метою безпідставного збагачення. Враховуючи наведене, просить суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтраст Капітал, задовольнити частково, стягнувши на користь Позивача тіло кредиту 15000 грн та законно нараховані відсотки, з урахуванням платежів. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення роздутих відсотків, штрафів та прихованих нарахувань - відмовити. В задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити. Дати можливість частково сплачувати призначену судом суму на термін 6 місяців, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей і знаходиться у важкому фінансовому становищі.

4. 15 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що з доводами Відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, Позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав. Необхідно наголосити, що вимоги Позивача, викладені в позовній заяві, Відповідачем визнаються частково. У відзиві відповідач просить надати можливість частково сплачувати присуджену судом суму протягом шести місяців, посилаючись на наявність двох неповнолітніх дітей та складне матеріальне становище. Позивач не погоджується з таким проханням, оскільки відповідно до статті 435 ЦПК України розстрочення виконання рішення допускається за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Водночас відповідач не надав жодних належних доказів свого скрутного матеріального становища, зокрема щодо розміру доходів, майнового стану, обов`язкових витрат чи інших обставин, які об`єктивно перешкоджають виконанню рішення. Сам по собі факт наявності на утриманні двох неповнолітніх дітей не свідчить про неможливість виконання судового рішення. Крім того, відповідач не обґрунтував, чому саме шестимісячний строк є необхідним, та не надав розрахунку запропонованих платежів. Таким чином, відповідачем не доведено наявності обставин, передбачених статтею 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду. У зв`язку з викладеним позивач просить суд відмовити у задоволенні прохання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на шість місяців. Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості Товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному Договору, який оформлений належним чином як документ Товариства, що підписаний Директором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та скріплений печаткою Товариства. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Також зазначає, що за умовами п. 6.4. Договору Первісним кредитором було нараховано штрафні санкції 7 499,48 грн. Проте, враховуючи норми чинного законодавства, Позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з Відповідача штрафні санкції 7 499,48 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5462385 від 15.04.2025 року загальною сумою 45 276,88 грн., яка складається з тіла кредиту - 14 831,40 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 29 036,48 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 10 календарних днів - 1 409,00 грн. Враховуючи наведене, просить суд відмовити у задоволенні прохання Відповідача рішення суду строком на шість місяців; про розстрочення виконання; Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання по справі призначено на 13 жовтня 2026 року на 09 год. 40 хв.

6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2026 року поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив на позовну заяву до розгляду, судове засідання по справі відкладено на 10 листопада 2026 року на 10 год. 00 хв.

7. Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте як вбачається із позовної заяви розгляд справи просить проводити за відсутності представника.

8. Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. 15 квітня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5462385 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір), за умовами якого відповідачці надано кредит в національній валюті у розмірі 15000,00 грн, на умовах, передбачених кредитним договором, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати Комісії (якщо передбачена Договором), процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (по тексту - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% (показник округлений до десятитисячних). Знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2639,6200% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2545,7431% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 67800,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 67586,25 грн.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Пунктом 9.7. Договору визначено порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін.

Так, цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в особистий кабінет/мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Зі змісту Договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 27570, 15.04.2025 09:22:57.

11. Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта представлена в якості додатку №1 до договору.

12. Крім того, 15 квітня 2025 року о 09:21:52 год. ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11654 Паспорт споживчого кредиту.

13. 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 заповнила анкету - опитування клієнта - фізичної особи, яка містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема: індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також реквізити її банківської платіжної картки. Вказана анкета підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 27570.

14. Також до позову було додано Правила надання коштів у позику, в тому числі та на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Водночас вказані Правила не містять підпису відповідачки.

15. 15 квітня 2025 року ТОВ «ПЕЙТЕК» за дорученням ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» здійснило переказ коштів в розмірі 15000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі i.Pay.ua - 711710660, призначення платежу: зарахування 15000 грн. на картку НОМЕР_1 , що підтверджується листом-повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» за № 1-0204 від 02.04.2026.

16. Також судом було оглянуто та досліджено Виписку по особовому рахунку за період з 15.04.2025 по 24.04.2025, наданою АТ «Райффайзен Банк», з якої слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк» було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та відкрито поточний рахунок на який: 15.04.2025 зараховано кошти в сумі: 15000 грн.

17. Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за Договором № 5462385 від 15.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2026 у позичальник ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 51367,36 грн., з яких: тіло кредиту - 14831,40,00 грн.; проценти - 29036,48 грн.; штрафні санкції - 7499,48 грн.

18. 31 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 02-31/03/2026, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги за договорами кредиту.

19. Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 02-31/03/2026 від 31 березня 2026 року, «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору факторингу № 02-31/03/2026 від 31 березня 2026 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2103. Після цього, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

20. Відповідно до Витягу з реєстру заборгованостей до Договору факторингу № 02-31/03/2026 від 31 березня 2026 року, «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5462385 у розмірі 51367,36 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 14831,40 грн., заборгованості за відсотками 29036,48 грн., штрафні санкції - 7499,48 грн.

21. З копії платіжної інструкції № 3145 від 31.03.2026 вбачається, що ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» отримало від ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» кошти як оплату за договором факторингу №02-31/03/2026 від 31.03.2026.

22. Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором Договором № 5462385 від 15.04.2025 за період з 01 квітня 2026 року по 10 квітня 2026 року, заборгованість відповідача за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 14831,40 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 1409 грн.

ІV. Оцінка Суду.

23. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

24. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

26. В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

27. Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

28. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

29. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

30. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

31. Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

32. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

33. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

34. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

35. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

36. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

37. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

38. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

39. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

40. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

41. Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

42. У судовому засіданні встановлено, що 15 квітня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5462385 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір), за умовами якого відповідачці надано кредит в національній валюті у розмірі 15000,00 грн, на умовах, передбачених кредитним договором, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати Комісії (якщо передбачена Договором), процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (по тексту - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Договір підписано ОСОБА_1 15.04.2025 о 09:22 год. одноразовим ідентифікатором 27570.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

43. Факт перерахування відповідачу коштів в розмірі 15000 грн. підтверджується листом-повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» за № 1-0204 від 02.04.2026.

44. Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку оспорювався чи визнавався недійсними, а тому погоджується із заявленими вимогами в частині стягнення основного боргу.

45. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

46. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

47. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

48. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

49. 31 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 02-31/03/2026, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5462385, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

50. Так, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

51. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

52. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

53. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

54. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

55. За змістом правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

56. Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу від 31.03.2026 № 02-31/03/2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», заборгованості за кредитним договором № 5462385 від 15.04.2025.

57. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором № 5462385 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.04.2025, належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 45276,88 грн, з яких: 14831,40 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29036,48 грн - сума заборгованості за процентами; 1409 грн - сума заборгованості за процентами, що нараховані позивачем за 10 календарних днів.

58. Разом з тим, як слідує із розрахунку заборгованості за Договором № 5462385 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.04.2025, первісним кредитором ОСОБА_1 нараховано комісію за надання кредиту у сумі 1500,00 грн., які відповідач сплатила, що підтверджується даним розрахунком і які суд вважає за необхідне зараховати на сплату заборгованості за процентами, виходячи із наступного.

59. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).

60. Таким чином, розмір заборгованості за Договором №5462385 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.04.2025, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 43776,88 грн, з яких: 14831,40 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27536,48 грн - сума заборгованості за процентами; 1409 грн - сума заборгованості за процентами, що нараховані позивачем за 10 календарних днів.

61. Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

62. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

63. З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов слід задоволити частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №5462385 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.04.2025 в розмірі 43776,88 грн.

64. Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

65. Так, відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

66. Відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

67. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

68. Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

69. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018.

70. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому, рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

71. Відповідно до поданого клопотання відповідач просила розстрочити виконання судового рішення у зв`язку із скрутним фінансовим становищем та перебуванням на утриманні двох неповнолітніх дітей.

72. Враховуючи положення ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд вважає за можливе розстрочити стягнуту суму боргу за кредитним договором на 6 місяців, по 7296,15 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

73. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

74. Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

75. Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

76. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

77. Суд враховує, що представником позивача даної справи долучено докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; вартість послуг (прейскурант); акт № 23203 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.08.2026 згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.

78. Разом з тим, суд звертає увагу на відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

79. При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

80. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

81. Так, суд вважає, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу заявлені позивачем, оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім цього, зважаючи на складність справи, обсяг наданої правової допомоги, суд вважає, що вони не вимагали від адвоката значних зусиль та часу.

З врахування наведеного та вимог ч. 2 ст. 141, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, а також те, що позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задоволено частково, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

82. Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2574,20 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (43776,88 / 45276,88 *2 662,40 = 2574,20).

З цих підстав,

На підставі ст.ст.2, 15, 509, 526, 530, 536, 610-612, 625, 634, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 , 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279-284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ одержувача 44559822, р/р IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») суму заборгованості за кредитним договором № 5462385 від 15.04.2025 в розмірі 43776,88 грн, з яких: 14831 грн. 40 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27536 грн. 48 коп. - сума заборгованості за процентами; 1409 грн. 00 коп. - сума заборгованості за процентами, що нараховані позивачем за 10 календарних днів.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - задоволити.

5. Розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 5462385 від 15.04.2025 на шість місяців із щомісячною виплатою ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ одержувача 44559822, р/р IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») - 7296 грн. 15 коп., починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ одержувача 44559822, р/р IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2574 грн. 20 коп.

7. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ одержувача 44559822, р/р IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 10 листопада 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», місце знаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ