Ухвала № 141381393 у справі № 335/4405/26 від 10.11.2026

Дата документу 10.11.2026 Справа № 335/4405/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/4405/26 Головуючий у суді І інстанції: Соболєва І. П.

Провадження № 22-ц/807/2595/26

У Х В А Л А

10 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кухаря С.В.,

Подліянової Г.С.,

під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням від 03 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя частково задовольнив позов.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4023130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.09.2023 у розмірі 16320 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, 28 жовтня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до суду першої інстанції, що містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначає, що вперше подала апеляційну скаргу в електронній формі вчасно, однак ухвалою від 16.10.2026 Запорізький апеляційний суд повернув її з вказівкою подати її через Вознесенський районний суд. На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 подала скаргу через районний суд, проте ухвалою від 23.10.2026 Запорізький апеляційний суд знов повернув скаргу з протилежним обґрунтуванням - у зв`язку з тим, що її слід було подавати напряму до суду апеляційної інстанції. Оскільки ОСОБА_1 діє добросовісно та виключно на виконання ухвали суду від 23.10.2026, усуваючи суперечливі технічні вимоги різних колегій суддів, строк на оскарження пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 ст. 358 ЦПК України.

Так, апеляційний суд встановив, що 21 вересня 2026 року у підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_1 сформувала апеляційну скаргу на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2026 року та подала її до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя (т. 1 а.с. 198).

Ухвалою від 16 жовтня 2026 року Запорізький апеляційний суд повернув вищезазначену апеляційну скаргу на підставі п. 3 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 подала її не до апеляційного суду (т. 1 а.с. 239-240).

ОСОБА_1 отримала вищезазначену ухвалу суду 19 жовтня 2026 року в її електронний кабінет (т. 1 а.с. 242).

19 жовтня 2026 року ОСОБА_1 повторно сформувала апеляційну скаргу на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2026 року та подала її знов до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя (т. 1 а.с. 244).

Ухвалою від 23 жовтня 2026 року Запорізький апеляційний суд повернув вищезазначену апеляційну скаргу на підставі п. 3 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 подала її не до апеляційного суду (т. 1 а.с. 255).

ОСОБА_1 отримала вищезазначену ухвалу суду 27 жовтня 2026 року в її електронний кабінет (т. 1 а.с. 256).

28 жовтня 2026 року ОСОБА_1 втретє сформувала апеляційну скаргу на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2026 року та подала її знов до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя (т. 2 а.с. 1).

Апеляційний суд зауважує, що у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження від 28 жовтня 2026 року ОСОБА_1 не наводить жодних причин подання апеляційної скарги саме до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, а не до апеляційного суду, що враховуючи дворазове повернення скарги саме з цієї підстави, позбавляє колегію суддів вирішити питання про поновлення такого строку.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».

Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (див., зокрема, пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20).

Положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

Таким чином, необхідно роз`яснити ОСОБА_1 право подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2026 року із обґрунтуванням причин подання апеляційної скарги саме до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, а не безпосередньо до апеляційного суду, як їй було роз`яснено ухвалами Запорізького апеляційного суду від 16 жовтня 2026 року та від 23 жовтня 2026 року.

Крім того, апеляційне провадження не може бути відкрите, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 грн.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апеляційна скарга подана до суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», судовий збір за її подання складає 3993,60 грн (3328 грн х 150% х 0,8)

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): [рахунок приховано];

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Відомча ознака: «80» Апеляційні суди

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не може бути відкрито, оскільки вона не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, відповідно до якого в апеляційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

А саме в апеляційній скарзі не зазначено адреси місцезнаходження позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Також пунктом 2 частини 4 статті 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

З апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_1 подала її через електронний кабінет, проте в порушення зазначеного положення, заявниця не додала до апеляційної скарги доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Належним усуненням наведених порушень є подання апеляційної скарги у новій редакції із зазначенням усіх учасників справи, їх місцезнаходження, та копіями апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (у разі подання оновленої апеляційної скарги у паперовому вигляді), а також у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет - з доданням доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

На підставі ст. 185, чч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і апелянту надати строк для усунення недоліків скарги.

Керуючись ст.ст. 185, 354, ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати заявниці строк, що не може перевищувати десять днів з дня вручення копії ухвали суду для надання до Запорізького апеляційного суду:

- оновленої апеляційної скарги, яка оформлена відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України із зазначенням всіх учасників справи, а також у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет - з доданням доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи;

- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з викладенням причин подання апеляційної скарги саме до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, а не безпосередньо до апеляційного суду, як їй було роз`яснено ухвалами Запорізького апеляційного суду від 16 жовтня 2026 року та від 23 жовтня 2026 року;

- документа, що підтверджує сплату судового збору в сумі 3993,60 грн на вказані реквізити або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 4 ст. 357, ст. 358 ЦПК України.

Головуючий

Судді