УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №283/850/26 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.
Категорія 66 Доповідач Павицька Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №283/850/26 за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2026 року, постановлену під головуванням судді Тимошенка А.О. в м. Малин Житомирської області,
в с т а н о в и в :
У серпні 2026 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив скасувати судовий наказ Малинського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2026 року у справі №283/850/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1654,78 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн.
В обґрунтування заяви зазначав, що Малинським районним судом Житомирської області 13.04.2026 видано наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» суму заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу. Вимоги ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вважає необґрунтованими, оскільки заявник просить стягнути неіснуючий борг, адже ОСОБА_1 не укладав ніяких договорів із заявником, а газом не користується орієнтовно з 2016 року. Вказує, що судовий наказ ОСОБА_1 не отримував взагалі. Про існування судового наказу ОСОБА_1 дізнався, коли 05.08.2026 отримав від приватного виконавця Волкової Є.О. лист із постановою про відкриття виконавчого провадження. У подальшому ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги і адвокатом було подано до суду заяву про надання доступу до матеріалів справи, у межах якої видано судовий наказ. Проте, станом на сьогодні доступ до справи не надано. Отже, строк подачі заяви про скасування судового наказу не пропущено, адже її подано в межах 15-денного строку з моменту, коли скаржник дізнався про сам факт існування такого наказу, не отримавши його фізично. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити заяву в повному обсязі.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 від 19.08.2026 про скасування судового наказу Малинського районного суду Житомирської області від 13.04.2026 у справі №283/850/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1654,78 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн повернуто ОСОБА_1 без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що судовий наказ ОСОБА_1 не отримував взагалі. Про існування судового наказу ОСОБА_1 дізнався, коли 05.08.2026 отримав від приватного виконавця Волкової Є.О. лист із постановою про відкриття виконавчого провадження. У подальшому, Науменко В.О. уклав договір про надання правничої допомоги і адвокатом було подано до суду заяву про надання доступу до матеріалів справи, у межах якої видано судовий наказ. Вказівка суду першої інстанції в ухвалі від 27 серпня 2026 року про наче б то своєчасне отримання ОСОБА_1 оскаржуваного судового наказу ще 14.04.2026 не відповідає дійсності. Стверджує, що оскільки судовий наказ ОСОБА_1 не надходив взагалі, то і надати роздруківку даних про рух (доставку) наказу в електронний кабінет він не може. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
29 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІКС, та згідно картки руху документа 14.04.2026 отримав копію судового наказу та доданих до нього документів. Дана обставина нівелює твердження апелянта щодо неотримання ним судового наказу, та підтверджує правомірність вирішення судом першої інстанції постановити ухвалу про повернення заяви без розгляду. Водночас, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, та не долучив до заяви про скасування судового наказу клопотання про поновлення пропущеного строку.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду повинно бути ефективним.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» («Де Геоффре де ла Праделл проти Франції»)).
Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія-97 проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, і що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Частиною третьою статті 19 ЦПК визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом розділу ІІ ЦПК України наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Статтею 170 ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додаються клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У справі, що переглядається встановлено, що 09 квітня 2026 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1654,78 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн.
Відповідно до квитанції №6647599 заява про видачу судового наказу доставлена ОСОБА_1 - 09.04.2026 о 15:44.
13 квітня 2026 року Малинським районним судом Житомирської області видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надання послуг з розподілу природного газу за період з 01.09.2023 по 31.03.2026 у розмірі 1654,78 грн. Стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» 302,80 грн судового збору.
13 квітня 2026 року ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_1 направлено копію судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу. Проте, судова кореспонденція повернулася на адресу суду без вручення.
Разом з тим встановлено, що відповідно до відповіді №39208185 ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації - 25.04.2024 15:11.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, заява про видачу судового наказу з додатками була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 - 11.04.2026 3:00:11.
Згідно довідки про доставку електронного документу, судовий наказ від 13.04.2026 доставлений до електронного кабінету ОСОБА_1 - 14.04.2026 5:34:34.
Окрім того, 10 червня 2026 року Малинським районним судом Житомирської області на офіційному сайті судової влади розміщено повідомлення стосовно видачі судового наказу щодо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Роз`яснено право боржника щодо подання заяви про скасування судового наказу з дня оголошення протягом 15-ти днів.
19 серпня 2026 року Рудик В.Р. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу Малинського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2026 року у справі №283/850/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1654,78 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн.
Таким чином, при поданні заяви про скасування судового наказу заявником пропущено встановлений законом строк подання такої заяви. Однак до заяви не було долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу з наведенням поважності причин його пропуску.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Таким чином встановивши, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу подана без додержання вимог ч. 1 ст. 170 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення цієї заяви без розгляду на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України з вищенаведених обставин.
Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що повернення заяви без розгляду не порушує право заявника на судовий захист, оскільки не перешкоджає повторному зверненню ОСОБА_1 до суду з належно оформленою заявою про скасування судового наказу.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10 листопада 2026 року.
Головуючий Павицька Т. М.
Судді Бондар О. О.
Шевчук А. М.