Постанова № 141382005 у справі № 758/19253/25 від 10.11.2026

Справа № 758/19253/25 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.

Категорія 40 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Миколайчука П. В., Панкеєвої В. А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Кірічука М. М. у селищі Романів,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі також ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі також ОСОБА_3 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту.

2.Позов обґрунтовано тим, що 23 лютого 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_4 в електронній формі укладено договір № 628935 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 392 дні. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом за стандартною ставкою 2,2 % на день із можливістю застосування зниженої ставки 1,43 % на день за дотримання вимог, визначених пунктом 1.5.2 договору.

3.Позивач зазначав, що кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача, реквізити якої зазначені в договорі. Водночас відповідач виконала зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів лише частково, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, яка залишилася непогашеною.

4.За договором факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги, зокрема за кредитним договором № 628935 від 23 лютого 2023 року.

5.Згідно з наданим розрахунком станом на 01 лютого 2024 року заборгованість відповідача становила 80 179,98 грн, з яких 9 999,99 грн - основна сума кредиту, 70 179,99 грн - проценти за користування кредитом.

6.Посилаючись на порушення відповідачем умов договору, що призвело до утворення заборгованості, та набуття права вимоги за відповідним зобов`язанням, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 80 179,98 грн, а також відшкодувати понесені судові витрати, а саме: 2 422,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

7.Рішенням від 29 квітня 2026 року Романівський районний суд Житомирської області позов задовольнив та стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 80 179,98 грн заборгованості, 2 422,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

8.Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із доведеності факту укладення електронного кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та здійснення нею часткового погашення заборгованості. Крім того, суд установив, що на підставі договору факторингу право вимоги за відповідним зобов`язанням перейшло до позивача. Подані позивачем розрахунок заборгованості та докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд визнав достатніми для задоволення заявлених вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9. ОСОБА_1 не погодилась з рішенням суду першої інстанції та 04 серпня 2026 року подала апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду.

10.В апеляційній скарзі відповідач просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення Романівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2026 року, скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з підстав недоведеності факту укладення договору, викладених у пункті 1 апеляційної скарги.

11.Як альтернативну підставу апеляційного перегляду відповідач зазначала, що в разі визнання судом факту укладення договору рішення слід змінити в частині визначеного до стягнення розміру заборгованості, зменшивши його до суми, що не перевищує 19 999,98 грн, з огляду на доводи, наведені в пункті 2 апеляційної скарги.

12.Крім того, просила скасувати рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та відмовити в їх відшкодуванні, а судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом справи, покласти на позивача.

13.Апеляційна скарга обґрунтована недоведеністю підписання саме кредитного договору одноразовим ідентифікатором. Відповідач зазначає, що ідентифікатор Х211 відображений у паспорті споживчого кредиту, тоді як у тексті договору та графіку платежів код підпису не наведений, а інформаційне повідомлення позначене іншим ідентифікатором Р163. На її думку, ці обставини унеможливлюють висновок про погодження істотних умов договору у встановленій законом формі.

14.Також відповідач вважає договірні проценти, нараховані за стандартною процентною ставкою 2,2 % на день, непропорційними розміру кредиту та такими, що суперечать засадам добросовісності, розумності й справедливості, у зв`язку з чим просить зменшити їх до 9 999,99 грн. Крім того, зазначає, що здійснений нею 19 березня 2023 року платіж у розмірі 3 575,01 грн уже врахований кредитором, а тому не підлягає повторному відрахуванню від заявленої до стягнення суми.

15.Відповідач посилається і на відсутність доказів її письмового повідомлення про заміну кредитора та заперечує обґрунтованість стягнення 8 000 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження останнього доводу зазначає, що акт наданих послуг від 10 листопада 2025 року включає послугу з подання позову, тоді як позовну заяву було підписано КЕП 27 листопада 2025 року та зареєстровано судом 28 листопада 2025 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

16.Відзив від позивача на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини третьої статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

17.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2026 року визначено склад суду для розгляду справи № 758/19253/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Миколайчук П. В., Панкеєва В.А.

18.Ухвалою від 10 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд витребував матеріали цивільної справи № 758/19253/25 з Романівського районного суду Житомирської області для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття провадження.

19.Ухвалою від 07 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження та зупинив дію оскарженого рішення.

20.Після проведення підготовчих дій ухвалою від 22 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд призначив справу до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

21.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

22.23 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» уклало з ОСОБА_4 договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 628935 в електронній формі.

23.Згідно з пунктами 1.3 - 1.5 договору сума кредиту становить 10 000 грн, строк кредитування 392 дні, тип процентної ставки фіксований, стандартна ставка 2,2 % на день, а знижена ставка 1,43 % на день за визначених договором умов. Періодичність платежів зі сплати процентів становить 28 днів.

24.Пунктом 1.5.2 договору визначено умови застосування зниженої ставки за своєчасного виконання платіжного зобов`язання або часткового дострокового повернення кредиту, а також порядок перерахунку процентів за індивідуальною знижкою до дати часткового чи повного дострокового повернення включно.

25.Додаток № 1 «Графік платежів» до договору визначає планові платежі за кредитом та містить відомість про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 23 лютого 2023 року о 09:18:29 від імені ОСОБА_4 ; буквено-цифрове позначення ідентифікатора в цьому рядку роздруківки не наведене.

26.Паспорт споживчого кредиту до догово[приховано], сформований ТОВ «Селфі Кредит» 23 лютого 2023 року, містить відомості про суму та строк кредитування, процентну ставку, реальну річну процентну ставку й загальну вартість кредиту. Крім того, у документі біля реквізитів підпису споживача зазначено одноразовий ідентифікатор Х211.

27.Довідка про ідентифікацію, складена ТОВ «Селфі Кредит» щодо договору № 628935 від 23 лютого 2023 року, пов`язує використання ідентифікатора Х211 із прийняттям (підписанням) цього кредитного договору. Окреме інформаційне повідомлення від споживача містить одноразовий ідентифікатор Р163.

28.Пункт 2.1 кредитного договору передбачає надання кредиту в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

29.23 лютого 2023 року о 09:20:14 здійснено переказ кредитних коштів у сумі 10 000 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану на ім`я ОСОБА_4 , через сервіс переказу коштів АТ «Перший Український Міжнародний Банк». Зазначена обставина підтверджується листом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» від 17 березня 2026 року № КНО-07.8.5/4171 БТ, наданим на виконання ухвали Романівського районного суду Житомирської області від 02 березня 2026 року (а. с. 88).

30.Розрахунок заборгованості за договором № 628935, складений ТОВ «Селфі Кредит» станом на 01 лютого 2024 року, відображає платіж відповідача від 19 березня 2023 року в загальному розмірі 3 575,01 грн. Із цього платежу 3 575 грн віднесено на погашення прострочених процентів та 0,01 грн - на зменшення основної суми кредиту; надалі залишок кредиту становить 9 999,99 грн.

31.Із зазначеного розрахунку ТОВ «Селфі Кредит» встановлено, що до 19 березня 2023 року включно проценти нараховувалися з розрахунку 143 грн на день, а з 20 березня 2023 року - близько 220 грн на день за стандартною ставкою на неповернутий залишок кредиту. Станом на 01 лютого 2024 року у розрахунку відображено 73 754,99 грн нарахованих процентів, 3 575 грн сплачених процентів, 70 179,99 грн несплачених процентів та 9 999,99 грн залишку кредиту.

32.01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024, за яким ТОВ «Селфі Кредит» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_4 за кредитним договором № 628935. Передача відповідного права вимоги підтверджується витягом із реєстру боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року.

33.На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг № 118 від 10 листопада 2025 року та детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).

Позиція апеляційного суду

34.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

35.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

36.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша п`ята статті 263 ЦПК України).

37.Апеляційний суд уважає, що рішення суду зазначеним вимогам відповідає та зазначає таке.

38.Спірні правовідносини між сторонами є договірними та стосуються неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами, а саме - своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.

39.Відповідно до положень статей 205, 207, 638, 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний, зокрема, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому для встановлення факту укладення такого договору суд має з`ясувати, чи можна ідентифікувати особу, яка його уклала, чи було її волевиявлення спрямоване на прийняття пропозиції укласти договір, чи погоджено сторонами його істотні умови та чи дотримано передбачений законом і домовленістю сторін порядку акцепту.

40.Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що договір може бути укладений в електронній формі, у тому числі шляхом використання одноразового ідентифікатора. Саме тому оцінка форми правочину не зводиться до пошуку відтвореного коду на кожній паперовій сторінці.

41.Доводи відповідача про те, що одноразовий ідентифікатор Х211 зазначений у паспорті споживчого кредиту, а не безпосередньо в тексті кредитного договору чи графіку платежів, самі по собі не спростовують факту укладення договору. Визначальним у цьому випадку є встановлення взаємозв`язку між відповідними електронними документами та їх належності до єдиної процедури укладення кредитного договору.

42.У цій справі договір № 628935, додаток № 1 до нього (графік платежів), інформаційне повідомлення споживача фінансових послуг та паспорт споживчого кредиту узгоджуються між собою за змістом і хронологією їх оформлення. Кожен із цих документів містить застереження про його підписання споживачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому паспорт споживчого кредиту та договір з графіком платежів підписані 23 лютого 2023 року о 09:18:28 та 09:18:29 відповідно, тобто з різницею в одну секунду, а паспорт споживчого кредиту містить відомості про використання одноразового ідентифікатора Х211. Уже о 09:20:14 того самого дня, тобто менш ніж через дві хвилини після підписання зазначених документів, кредитні кошти в сумі 10 000 грн були перераховані на платіжну картку відповідача.

43.Крім того, зв`язок одноразового ідентифікатора Х211 із підписанням саме договору № 628935 підтверджується довідкою ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію. Зазначення ж одноразового ідентифікатора Р163 в окремому інформаційному повідомленні не свідчить про те, що ним було підписано кредитний договір замість ідентифікатора Х211, оскільки таке повідомлення є окремим електронним документом.

44.Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки сукупність наведених обставин, зокрема узгодженість змісту електронних документів, послідовність і час їх підписання, використання одноразових ідентифікаторів та подальше перерахування кредитних коштів, свідчить про взаємопов`язаність цих документів і їх оформлення в межах єдиної процедури укладення кредитного договору.

45.При цьому апеляційний суд оцінює довідку про ідентифікацію не ізольовано, а в сукупності з іншими доказами, які підтверджують волевиявлення відповідача на укладення договору та фактичне надання їй кредитних коштів.

46.Згідно зі статтями 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

47.Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

48.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину необхідно довести таким чином, щоб висновок про її існування з урахуванням поданих доказів був більш вірогідним, ніж протилежний.

49.Апеляційний суд доходить висновку, що сукупність наданих позивачем доказів є достатньою та відповідає вказаному стандарту доказування, необхідному для встановлення факту укладення між сторонами кредитного договору й виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів.

50.Водночас відповідач не надала належних і допустимих доказів на спростування достовірності зазначених у кредитному договорі та платіжних документах реквізитів, правильності її ідентифікаційних даних, факту перерахування на її користь кредитних коштів у розмірі 10 000 грн або здійснення нею платежу 19 березня 2023 року на виконання своїх зобов`язань за цим договором.

51.За таких обставин наведені в апеляційній скарзі доводи щодо розбіжностей у позначеннях одноразових ідентифікаторів не можуть оцінюватися ізольовано від інших доказів та встановлених обставин справи й самі по собі не спростовують їх сукупності, яка підтверджує укладення кредитного договору та та фактичні дії сторін на його виконання.

52.Відповідно до статей 525, 526, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання, що виникають із договору, мають виконуватися належним чином відповідно до його умов та вимог закону, а одностороння відмова від їх виконання не допускається. Позичальник зобов`язаний повернути кредит у встановлені договором строк і порядку та сплатити проценти за користування ним у розмірі й на умовах, визначених договором, у межах погодженого строку кредитування, якщо інше не передбачено законом або договором.

53.Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» недостатній платіж погашає спершу прострочені суми кредиту та проценти, потім суму кредиту й проценти за користування ним, і лише після того - неустойку та інші платежі. Тому правильність визначення залишку кредиту залежить не тільки від загальної суми платежів, а й від їх фактичного зарахування.

54.Із розрахунку заборгованості встановлено, що сплачений відповідачем 19 березня 2023 року платіж у розмірі 3 575,01 грн кредитор розподілив між погашенням процентів за користування кредитом (3 575,00 грн) та основної суми боргу (0,01 грн). При цьому жодна частина платежу не була спрямована на погашення неустойки чи інших платежів за договором, які відповідно до статті 19 зазначеного Закону підлягають погашенню в останню чергу. Отже, кредитор спрямував кошти на погашення саме тих складових кредитної заборгованості, які законом віднесені до першої та другої черг, а тому такий розподіл платежу сам по собі не свідчить про порушення встановленої законом черговості. За відсутності доказів того, що на момент здійснення платежу залишалася непогашеною прострочена сума кредиту, яка мала бути погашена першочергово, підстав вважати, що кредитор неправомірно визначив порядок зарахування коштів, немає.

55.Згідно з розрахунком ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 628935 станом на 01 лютого 2024 року нараховано процентів 73 754,99 грн, сплачено в їх погашення 3 575 грн, несплачений залишок процентів становить 70 179,99 грн. Після погашення 0,01 грн основна сума кредиту становить 9 999,99 грн. Отже, сукупний несплачений борг становить 80 179,98 грн (70 179,99 грн + 9 999,99 грн). Повторне відрахування платежу 3 575,01 грн призвело б до подвійного врахування вже здійсненого погашення.

56.Відображений у розрахунку перехід від зниженої ставки 1,43 % до стандартної ставки 2,2 % після платежу 19 березня 2023 року узгоджується з умовами пункту 1.5.2 договору про застосування індивідуальної знижки до дати часткового дострокового повернення кредиту включно. За відсутності доказів виконання умов для збереження зниженої ставки після цієї дати підстав вважати неправомірним застосування стандартної ставки з 20 березня 2023 року немає.

57.Заявлені до стягнення проценти нараховані за період до 01 лютого 2024 року, тобто в межах погодженого у пункті 1.4 договору строку кредитування 392 дні. Розрахунок не містить заявлених до стягнення штрафів, пені або процентів річних як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

58.При цьому суд апеляційної інстанції враховує постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25). Згідно з висновками Верховного Суду передбачене Законом № 3498-IX обмеження максимальної денної ставки застосовується за загальним правилом до кредитних договорів, укладених з 24 грудня 2023 року; щодо раніше укладених договорів - у разі продовження строку кредитування після зазначеної дати.

59.Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 21.04.2024.

60.У цій справі первісний кредитор здійснював нарахування процентів за стандартною ставкою 2,2 % на день до 01 лютого 2024 року, тобто в межах установленого законом строку та з дотриманням законодавчо визначеного максимального розміру денної процентної ставки. Такий порядок нарахування узгоджується як із положеннями кредитного договору, так і з вимогами законодавства, чинного для перехідного періоду.

61.Об`єднана палата Верховного Суду у вказаній справі також розмежувала правові наслідки встановлення нікчемності умови договору, яка суперечить імперативним законодавчим обмеженням процентної ставки, судового оспорювання такої умови або зміни договору, а також тлумачення неоднозначних договірних положень на користь споживача. Зокрема, вказала, що суд не наділений повноваженнями з власної ініціативи змінювати погоджений сторонами розмір процентів за користування кредитом лише з огляду на їх значний розмір. Такий перегляд можливий у межах належно заявленої вимоги споживача про оспорювання відповідної умови договору або про зміну договору. Водночас це не виключає права суду тлумачити неоднозначні умови договору з урахуванням принципу захисту прав споживача.

62.У цій справі відповідач не заявляла самостійної позовної вимоги про визнання недійсною (оспорювання) умови кредитного договору щодо розміру процентної ставки або про зміну відповідних умов договору. Натомість в апеляційній скарзі фактично просить зменшити нараховані проценти до розміру основної суми кредиту, обґрунтовуючи це виключно їх значним розміром. Однак сама по собі невідповідність нарахованих процентів сумі отриманого кредиту не є передбаченою законом підставою для їх судового зменшення. За відсутності належно заявленої вимоги про оспорювання відповідної умови договору чи його зміну, а також установлених законом підстав для нікчемності такої умови, суд не вправі підміняти волевиявлення сторони та самостійно коригувати погоджений сторонами розмір процентів.

63.При цьому апеляційний суд ураховує, що Об`єднана палата КЦС ВС у вказаній постанові відступила від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, саме у частині можливості самостійного коригування судом договірних процентів через їх несправедливість без відповідної позовної вимоги споживача. Тому наведене в апеляційній скарзі посилання на постанову від 12 лютого 2025 року не обґрунтовує запропонованого відповідачем зменшення процентів.

64.Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 стосується можливості за певних умов зменшувати проценти річних як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

65.Проценти, стягнуті у цій справі, мають іншу правову природу - це погоджена сторонами плата за правомірне користування кредитом відповідно до статтей 1048, 1054 ЦК України у межах строку кредитування. Тому наведений висновок Великої Палати не є підставою для зменшення такої плати до суми основного боргу.

66.Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене новому кредитору на підставі договору факторингу; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права, якщо інше не встановлено договором або законом.

67.Укладення договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року та включення вимоги до ОСОБА_4 за договором № 628935 до реєстру боржників підтверджують індивідуалізацію переданого права вимоги. Доводи відповідача про відсутність окремого повідомлення не спростовують факту набуття права вимоги позивачем.

68.За частиною другою статті 516 ЦК України, якщо боржника письмово не повідомлено про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик несприятливих наслідків, а виконання боржником зобов`язання первісному кредитору вважається належним виконанням. У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 1507/2772/12 зазначено, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору.

69.Відповідачка не надала доказів виконання зобов`язання перед первісним кредитором після відступлення права вимоги, а її заперечення зводяться переважно до посилання на неповідомлення про таке відступлення. Саме по собі неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє зобов`язання та не є підставою для відмови в задоволенні вимоги нового кредитора. За відсутності доказів погашення заборгованості належному кредиторові підстав для відмови в позові з наведених мотивів немає.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

70.За статтями 133, 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами вирішення справи за умови підтвердження їх зв`язку зі справою, змісту та обсягу послуг і вартості, яка сплачена або підлягає сплаті. Розмір витрат оцінюється за критеріями їх дійсності, необхідності, розумності та співмірності з предметом спору.

71.У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на застосуванні критеріїв реальності адвокатських витрат і розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин. При цьому фіксований розмір гонорару не означає, що кожна послуга обов`язково має оцінюватися за витраченими годинами, однак сам по собі договір також не звільняє сторону від доказування пов`язаності та фактичного змісту робіт.

72.Позивач заявив до компенсації 8 000 грн на підставі договору про правничу допомогу № 0107 від 01 липня 2025 року, акта № 118 від 10 листопада 2025 року та детального опису робіт. Суд першої інстанції встановив надання правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою та поданням позовної заяви, і присудив заявлену суму.

73.Довід відповідача про хронологічну невідповідність між датою акта 10 листопада 2025 року та фактичним поданням позову наприкінці листопада 2025 року не може бути залишений без оцінки. Дійсно, на дату складання акта процесуальна дія з подання саме цієї позовної заяви ще не була завершена, тому формулювання акта щодо виконаного «подання заяви» не узгоджується з календарною датою його складення.

74.Водночас із матеріалів справи встановлено, що позовна заява у цій справі була фактично підготовлена, підписана електронним підписом та надалі подана до суду. Отже, зазначена розбіжність сама по собі не доводить, що послуги з аналізу документів, підготовки позову та процесуального оформлення звернення до суду взагалі не надавалися або що їх вартість фактично не підлягала оплаті за договором правничої допомоги.

75.Твердження про фіктивність акта потребувало б оцінки всієї сукупності документів та конкретного обсягу реально виконаних робіт; сама різниця між датою підписання акта й датою реєстрації підготовленого позову не є достатнім доказом фіктивності всього договору про правничу допомогу та всіх послуг. Відповідач не навела доказів, які спростовували б факт підготовки позову або заперечували б існування договірних відносин з надання правничої допомоги.

76.Самі по собі посилання на типовий характер справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, а також співвідношення заявлених до відшкодування 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу з розміром наданого кредиту (10 000 грн) не є достатніми підставами для відмови в їх компенсації. Визначальним у цьому питанні є не формальна складність справи чи обрана судом процедура її розгляду, а фактичний обсяг наданої правничої допомоги, зміст виконаної представником роботи, її необхідність для розгляду справи та співмірність понесених витрат із предметом спору.

77.У цій справі предметом позову було стягнення заборгованості в розмірі 80 179,98 грн, а робота представника позивача охоплювала підготовку позовної заяви та документів на підтвердження укладення кредитного договору, надання кредитних коштів, розрахунку заборгованості та переходу права вимоги до позивача. Отже, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін сам по собі не свідчить про відсутність фактично наданої правничої допомоги або про необґрунтованість витрат на її оплату. Вирішуючи питання про їх відшкодування, суд має оцінити подані докази щодо обсягу та вартості виконаних робіт у сукупності з критеріями реальності, необхідності й розумності таких витрат.

78.Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені в апеляційній скарзі заперечення не спростовують установленого судом першої інстанції факту надання пов`язаної з розглядом справи правничої допомоги та не доводять необхідності повної відмови у стягненні присуджених витрат. Підстав для зміни рішення в цій частині за встановлених обставин колегія суддів не встановила.

Оцінка аргументів, викладених в апеляційній скарзі

79.Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту укладення кредитного договору, розбіжностей у позначеннях одноразових ідентифікаторів, надмірності нарахованих процентів, ненадсилання відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги та недостовірності акта наданих правничих послуг були предметом перевірки апеляційного суду та отримали оцінку в мотивувальній частині цієї постанови. Наведені аргументи охоплюються викладеними в ній мотивами та правовими висновками, а тому не потребують додаткового спростування. За результатами їх оцінки апеляційний суд дійшов висновку, що вони не спростовують установлених судом першої інстанції обставин і його висновків, які ґрунтуються на досліджених у справі доказах у їх сукупності, та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

80.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

81.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

82.Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив подані сторонами докази та надав їм оцінку відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України.

83.Висновки суду відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права.

84.Суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, правильно визначив розмір заборгованості, що підлягає стягненню.

85.Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд не встановив.

86.За таких обставин апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

87.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

88.З огляду на результат апеляційного перегляду оскарженого рішення, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

89.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

П.В. Миколайчук

В. А. Панкеєва

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.