Постанова № 141382597 у справі № 650/7515/25 від 10.11.2026

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: № 650/7515/25 Головуючий І-ї інстанціЇ:Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/1314/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач) Воронцової Л.П.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Майданіка В.В.,

секретаря Андреєвої В.В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - адвокат Хондожко Юлія Євгеніївна,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, представник Дубчак Дмитро Володимирович, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні апеляційну скаргу Міністерства оборони України, подану представником Дубчак Дмитром Володимировичем на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2026 року, ухвалене суддею Хомик І.І., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бітюра Анатолій Анатолійович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бітюра А.А., звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що з 2015 року по 2024 рік вона проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. Разом вели домашнє господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, дбали та піклувались один про одного.

ОСОБА_3 проходив службу у ВЧ НОМЕР_2 під час повномасштабного нападу рф на територію України, і 26 жовтня 2024 солдат ОСОБА_3 , водій 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 загинув під час виконання бойового завдання.

Заявник звернулася щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю чоловіка, на що їй усно було повідомлено про те, що необхідно звернутися до суду для підтвердження факту перебування на утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У зв`язку з тим, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не було укладено, на теперішній час заявниця не може в повному обсязі реалізувати свої права, зокрема, щоб отримати одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю чоловіка, їй необхідно мати підтвердження офіційного статусу проживання однією сім`єю з чоловіком, та перебування на його утриманні, у зв`язку з чим звернулася до суду з вказаною заявою.

Короткий зміст рішення суду І інстанції, і мотиви його ухвалення

Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бітюра Анатолій Анатолійович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , про встановлення факту перебування на утриманні задоволено.

Встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд вважав, що з наданих доказів вбачається, що заявник з 2015 року дійсно проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебувала на його утриманні, і заявницею надані належні, достатні та допустимі докази, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки у вказаний період, як і докази, що в період цих відносин вели спільне господарство, та були пов`язані спільним побутом, а також та обставина, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Міністерства оборони України Дубчак Д.В. подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", про що наголошено, зокрема, у пункті 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі N 308/17634/23.

Тому застосовним у питанні підтвердження факту перебування особи на утриманні для цілей отримання одноразової грошової допомоги є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1 (далі - Порядок N 3-1).

Відповідно до пункту 13 розділу II Порядку N 3-1 за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються, зокрема, рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.04.2026 у справі № 274/5542/24.

За матеріалами справи ОСОБА_1 не довела свою належність до категорії осіб, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника.

На вказані висновки Верховного Суду Міністерство оборони України звернуло увагу суду у своїй заяві від 20.05.2026, але суд залишив поза увагою такі посилання.

Також суд в порушення статей 318, 319, 263-266 ЦПК України, задовольнивши заяву, не вказав період протягом якого заявниця, нібито, перебувала на утриманні ОСОБА_3 .

Суд встановив, що ОСОБА_1 отримує пенсію, а також те, що з банківських виписок вбачається надходження їй коштів від ОСОБА_3 . Проте у банківських виписках немає ідентифікації особи, яка переказує кошти, за прізвищем, ім`ям, по-батькові.

Водночас банківські виписки про перерахування коштів заявниці після загибелі військовослужбовця не свідчать про наявність у ОСОБА_1 статусу утриманця, тобто особи, яка має право на пенсію у разі втрати годувальника.

Поза увагою суду залишилось клопотання Міністерства оборони України про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду від 23.02.2026 з підстав наявності спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо частки одноразової грошової допомоги. Позиція ОСОБА_2 з цього питання невідома.

Просив скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04.09.2026 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерства оборони України представник заявниці адвокат Хондожко Юлія Євгеніївна вважає її безпідставною, необґрунтованою такою, що підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник заявниці зазначила, що її довіритель вже офіційно набула правового статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця безпосередньо за прямою нормою абзацу 6 ч. 4 ст. 16-1 Закону № 2011-XII на підставі судового рішення у справі № 650/27/25 та у визначеному законом порядку ОСОБА_1 вже подала до ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідну заяву з пакетом документів про призначення та виплату належної їй частки ОГД.

Скаржник також стверджує, що ОСОБА_1 не довела свою належність до категорії осіб, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-XII).

Вказане твердження є завідомо неправдивим та спростовується тим фактом, що у період з 26 вересня 2025 року по 11 серпня 2026 року ОСОБА_1 уповноваженим державним органом (Головним управлінням Пенсійного фонду України) було призначено та виплачувалася військова пенсія у разі втрати годувальника - загиблого чоловіка ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_1 за власною заявою перевелася на свою пенсію за віком.

Призначення та виплата вказаної пенсії компетентним органом ПФУ беззаперечно підтверджує, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою (інвалідом), була визнана утриманцем загиблого та реалізувала своє право на пенсійне забезпечення за втратою годувальника відповідно до спеціального військового законодавства.

Факт перебування заявниці на утриманні загиблого військовослужбовця охоплює період спільного проживання однією сім`єю (з 2015 року до моменту загибелі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено сукупністю належних і допустимих доказів: судовим рішенням у справі № 650/27/25, медичними документами про інвалідність ОСОБА_1 , довідками про її доходи, а також показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Син загиблого - ОСОБА_2 був залучений до участі у справі як заінтересована особа та належним чином повідомлений про розгляд справи. Жодних заперечень, заяв чи претензій щодо наявності спору про право він не подавав. Твердження Міноборони про наявність спору про право є безпідставним.

Провадження в суді апеляційної скарги

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 29.09.2026 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи : Воронцова Л.П. (суддя-доповідач), Бездрабко В.О., Майданік В.В.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду на 10 листопада 2026 року на 13.30 год.

Встановлені судом обставини справи

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 квітня 2025 року у справі №650/27/25, яке є чинним, встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 2015 року по 2024 рік.

ОСОБА_3 із 11.07.2024 перебував на військовій службі за мобілізацією, що підтверджується сповіщенням № 499 від 05.09.2025, виданим командиром військової частини НОМЕР_1 .

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №10-12/1457-ДМ від 02 вересня 2025 року причиною смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є «Вибухова травма» на бойових позиціях.

Сповіщенням сім`ї № 142 від 05.09.2025, виданим ІНФОРМАЦІЯ_6 , та надісланого на адресу ОСОБА_1 , сповіщено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 її цивільний чоловік ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ізмаїлівка Покровського району Донецької області та роз`яснено, що воно є підставою для подання документів для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг у встановленому законодавством порядку.

ОСОБА_1 має пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 від 18.01.2007.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 16.12.2024 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності загального захворювання довічно.

Випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 від 20.11.2024 підтверджується отримання заявницею на момент виникнення спірних правовідносин пенсії у розмірі 2725 грн, державної соціальної допомоги ВПО - 2 000 грн, житлової субсидії у розмірі 253,93 грн, та отримання нею грошових переказів у період із липня по жовтень 2024 року у загальному розмірі 73 126,01 грн.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до вимог частини 1, 2, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Учасники справи, що не з`явилися в судове засідання, належним чином повідомлені про дату, місце, час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність, відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, учасників справи, що з`явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції позовних вимог колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Мотиви, якими керується апеляційний суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).

Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачає, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, у тому числі про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( далі- Закон), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону).

Згідно із статтею 16-1 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті, яка передбачає, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (частина шоста статті 16-3 Закону про соцзахист військовослужбовців).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина десята статті 16-3 Закону про соцзахист військовослужбовців).

Аналіз правових норм Закону № 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), свідчать, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Отже, одноразова грошова допомога виплачується:

1) членам сім`ї військовослужбовця;

2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Обставина, що причина смерті ОСОБА_3 пов`язана із захистом Батьківщини, скаржником не заперечується.

Питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи заявниця належить до членів сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , яка відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до матеріалів справи, змісту заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заявниця чітко сформулювала суть свого звернення до суду - встановлення факту перебування на утриманні загиблого з метою отримання одноразової грошової допомоги.

Суд відповідно до вимог ЦПК України розглядає питання встановлення конкретного факту, щодо якого звернулась заявниця, та із яким пов`язує право на отримання нею одноразової допомоги, передбаченої Законом про соцзахист військовослужбовців.

Відповідно до частини 1 статті 16-1 Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належить, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Отже, за змістом норми Закону заявниця є членом сім`ї загиблого військовослужбовця, що підтверджено чинним рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04.04.2025 , справа № 650/27/25, тобто суб`єктом отримання одноразової грошової допомоги, що не потребує доведення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого ОСОБА_3 .

Заявниця не обґрунтовувала іншу мету встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, крім отримання одноразової грошової допомоги, тому у суду були відсутні підстави встановлення даного факту.

При цьому суд апеляційної інстанції констатує, що за принципом диспозитивності (стаття 13 ЦПК України), суд апеляційної інстанції переглядає справу у межах заявлених у суді першої інстанції вимог.

Крім того, колегія суддів констатує, що заявниця вже реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги та пенсії загиблого військовослужбовця як непрацездатний член сім`ї без встановлення рішенням суду факту перебування на утриманні загиблого ОСОБА_3 , про що зазначено у відзиві на апеляційну скаргу.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України щодо не доведення заявницею факту перебування її на утриманні загиблого військовослужбовця та спору із ОСОБА_2 не має правового значення і підлягають відхиленню, однак є підставою скасування рішення суду , як такого, що ухвалено за неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог заяви, в порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України слід стягнути судові витрати, понесені на оплату судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 726,72 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України Дубчака Дмитра Володимировича задовольнити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бітюра Анатолій Анатолійович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України судові витрати на оплату судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 726 грн 72 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Дата складення повної постанови 10.11.2026.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.О. Бездрабко

В.В. Майданік