Рішення № 141383657 у справі № 215/6750/26 від 09.11.2026

Справа № 215/6750/26

2/215/4129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна», первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) укладено кредитний договір № 9170126.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, зазначений у договорі. За твердженням позивача, таким способом відповідач підписав договір та підтвердив свою згоду з його умовами, зокрема щодо порядку надання кредиту, строку кредитування, процентної ставки та обов`язку повернення отриманих коштів.

Підписавши кредитний договір, відповідач також підтвердив ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», розміщеними на вебсайті creditplus.ua, та погодився з їх умовами.

Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, унаслідок чого утворилася заборгованість.

28 травня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 28052026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та сплатити за них відповідну плату.

Як зазначає позивач, відповідно до витягу з реєстру боржників від 28 травня 2026 року до договору факторингу № 28052026 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9170126 на загальну суму 78 321,64 грн., з яких: 22 098,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 45 173,64 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 11 050,00 грн. - заборгованість за пенею та штрафами.

За твердженням позивача, після переходу права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ані на рахунки первісного кредитора. При цьому з 28 травня 2026 року позивачем штрафні санкції не нараховувалися.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9170126 від 20 червня 2025 року в загальному розмірі 78 321,64 грн., з яких 22 098,00 грн. - основний борг, 45 173,64 грн. - проценти за користування кредитом, 11 050,00 грн. - пеня та штрафи, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн..

Ухвалою від 15.09.2026 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 09.11.2026.

Судове засідання 14.04.2026 було відкладено на 22.06.2026 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача.

Ухвалою від 22.06.2026 призначено заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Відповідно до прохальної частини позовної заяви в разі неявки в судове засідання відповідача позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.

Згідно з положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено договір №9170126 про надання споживчого кредиту, за яким останньому надано кредит на суму 22 100,00 грн. на строк 360 днів, із стандартною процентною ставкою 1,00 % в день, з періодичністю сплати платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 101 660,00 грн. Вказаний договір разом з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживний кредит, яка є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7256.

Крім того, відповідачем також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

Згідно з офіційним листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (Вих. № 752 від 03.06.2026 р.), виданим на підставі договору на переказ коштів № ФК-20/11/2019 від 28.11.2019 р. та Ліцензії НБУ № 3 від 11.11.2013 р., операція за транзакцією № 779259006 від 20.06.2025 року о 23:17 на суму 22 100,00 грн. (здійснена через платіжного провайдера iPay з використанням картки з маскою НОМЕР_1 ) є успішною, а кошти було успішно відправлено за відповідним призначенням.

Отже, за умовами вказаного договору відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

28.05.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ" укладено Договір факторингу № 28052026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 28.05.2026 до Договору факторингу № 28052026 від 28.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 78 321,64 грн., з яких: 22 098,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 173,64 грн. - сума заборгованості за відсотками; 11 050,00 грн. - сума заборгованості за за пенею, штрафами.

Відповідачем на виконання умов кредитного договору № 9170126 від 20.06.2025 було здійснено платежі на загальну суму 29 742,38 грн., з яких 2,00 грн зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, а 29 740,38 грн. - у рахунок сплати процентів за користування кредитом.

Відповідачеві була надіслана вимога Вих. № 9170126/1 від 21.03.2026 про повернення суми кредиту.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання.

Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 28.05.2026 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 9170126 в розмірі 78 321,64 грн., з яких: 22 098,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 173,64 грн. - сума заборгованості за відсотками; 11 050,00 грн. - сума заборгованості за за пенею, штрафами. З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем електронним цифровим підписом, він був ознайомлений із умовами кредитування, сума кредиту була перерахована відповідачу, що не спростовано, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув, відсотки не сплатив.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Частиною 2 статті 615 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом Глави 73 ЦК України, ч. 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст.1079 ЦК України).

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку договори кредиту та факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та відсотків за користування ними з відповідача.

Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором, позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу та заборгованості за відсотками.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 11 050,00 грн., суд зазначає наступне.

Розділом 6 кредитного договору № 9170126 від 20.06.2025 «Відповідальність сторін» передбачено обов`язок споживача сплатити штраф у випадку невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов`язань у розмірі 2652,00 грн. на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.п.6.4.1.договору) та у розмірі 663,00 грн. починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання (п.п.6.4.2. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 11 050,00 грн., оскільки вони нараховані кредитодавцем у період дії в Україні воєнного стану.

Встановлено, що у процесі виконання кредитного договору відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, а саме 29 742,38 грн., з яких 2,00 грн. зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, а 29 740,38 грн. - у рахунок сплати процентів за користування кредитом.

Зазначені обставини підтверджують фактичне визнання відповідачем наявності кредитних зобов`язань та їх часткове виконання, однак не свідчать про належне та повне виконання умов кредитного договору № 9170126 від 20.06.2025.

З урахуванням вказаної часткової оплати, суд враховує її при визначенні розміру заборгованості та встановлює, що станом на час розгляду справи непогашеною залишається заборгованість у заявленому позивачем розмірі, яка підлягає стягненню в межах підтверджених матеріалами справи розрахунків.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору, а тому з нього слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість за ним у розмірі 67 271 грн. 64 коп. в тому числі: 22 098,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 173,64 грн. - сума заборгованості за відсотками.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 286 грн. 73 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2 662,40 грн.? 85,59%).

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, у сумі 1 664,00 грн., то в цій частині слід відмовити, оскільки доказів понесення зазначених витрат суду не надано. Відтак вони є недоведеними та не підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 9170126 від 20.06.2025 у сумі 67 271 (шістдесят сім тисяч двісті сімдесят одна) гривня 64 копійки, з яких: 22 098,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 173,64 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також 2 286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) гривень 73 копійки - судові витрати зі сплати судового збору, а разом - 69 558 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 37 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.11.2026.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя