Рішення № 141384412 у справі № 349/1410/26 від 10.11.2026

Справа № 349/1410/26

Провадження № 2/349/987/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» ( далі - ТОВ «ФК «Смарт Пей» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001773591001 від 22 грудня 2020 року в розмірі 52 451,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ( далі - АТ «ПУМБ» ) щодо отримання банківських послуг та 22 грудня 2020 року підписав заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001773591001, на підставі якої йому надано кредит в розмірі 10 000,00 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 47,88 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В подальшому кредитний ліміт збільшувався та з 03 березня 2022 року становив 31 688,00 грн. ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого АТ «ПУМБ» передало позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором № 2001773591001.

Відповідно до Реєстру боржників №3 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 2001773591001 від 22 грудня 2020 року на загальну суму 52 451,71 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Представник відповідача адвокат Падучак І.І. подала відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що відповідач не заперечує укладення 22 грудня 2020 року з АТ "ПУМБ" кредитного договору в межах кредитного ліміту 10 000,00 грн та користування вказанами кредитними коштами, однак не погоджується щодо подальшого неодноразового збільшення банком кредитного ліміту, оскільки йому про це не було відомо.

Також представник відповідача зазначає, що оскільки відповідачем здійснювалися платежі за кредитним договором, тому суд повинен перевірити правильність зарахування цих платежів та фактичний розмір заборгованості в розрізі тіла кредиту та відсотків .

Окрім того, сторона відповідача просила суд при визначенні судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката врахувати матеріальне становище відповідача, який є особою з другою групою інвалідності, окрім того заявлена позивачем сума в розмірі 10 000,00 грн є неспівмірною з наданим об`ємом адвокатських послуг.

Також у відзиві зазначено, що на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України " Про судовий збір " особи з інвалідністю другої групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи, тому представник відповідача просила застосувати вказану норму закону при розподілі судових витрат між сторонами.

Представник позивача адвокат Рудзей Ю.В. подав відповідь на відзив, де зазначив, що позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вважає їх необгрунтованими, а також такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустими доказами.

Зокрема, зазначив, що умовами Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.

Окрім того , згода відповідача зі встановленим кредитним лімітом та розміром процентної ставки також підтверджується тим, що він регулярно використовував кредитні кошти та поповнював рахунок для погашення заборгованості.

У разі незгоди з розміром кредитного ліміту, відповідач не позбавлений був права звернутися до Банку із заявою про зменшення чи скасування кредитного ліміту, або відмовитися від використання карткового рахунку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2026 року прийнято відзив адвоката Падучак І.І., який поданий в інтересах відповідача ОСОБА_1 .

Представник позивача адвокат Рудзей Ю.В. у судове засідання не з`явився, просив справу розглянути за його відсутності, про що зазначив у заяві від 08 вересня 2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Падучак І.І. у судове засідання не з`явилися.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

22 грудня 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви №2001773591001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 8).

Згідно вказаної заяви відповідач просив видати кредитку картку з кредитним лімітом в сумі 10 000,00 грн, розрахунковий день - 30 число місяця, платіжна дата - 30 число місяця, загальна річна процентна ставка - 47,88 %. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін.

Також в заяві зазначено, що підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладеня договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ( надалі - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов наданих всіх послуг, як обраних при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №2001773591001 кредитний ліміт збільшувався та з 03 березня 2022 року становив 31 688,00 грн ( а.с. 9).

З виписки по особовому рахунку за період з 22 грудня 2020 року до 25 червня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, зокрема і після збільшення банком кредитного ліміту (а.с. 10-12).

Згідно розрахунку заборгованості, проведеного АТ «ПУМБ», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2001773591001 від 22 грудня 2020 року станом на 25 червня 2026 року становила 52 451,71 грн, з яких: 31 661,82 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 789,89 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 13-14).

26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого АТ «ПУМБ» передало ТОВ «ФК «Смарт Пей» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 26-28).

Відповідно до Реєстру боржників №3 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором №2001773591001 від 22 грудня 2020 року становила 52 451,71 грн (а.с. 15).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем умов кредитного договору та стягнення заборгованості.

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Умови договорів приєднання розробляються фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» з метою отримання послуги - отримання в кредит коштів, у зв`язку з чим підписав заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001773591001.

Після підписання документів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у АТ «ПУМБ» виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням 22 грудня 2020 року кредитного договору №2001773591001, надання кредитних коштів відповідачу та наявності з його сторони невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Отже відповідно до договору факторингу №1 від 26 червня 2026 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до статтей 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки в матеріалах справи наявні належні та достатні докази користування ОСОБА_1 кредитними коштами в період встановлення та збільшення кредитного ліміту, обґрунтований розрахунок заборгованості, не надання стороною відповідача в силу вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України іншого розрахунку, тому суд дійшов висновку, що позивач довів свої вимоги про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором №2001773591001 від 22 грудня 2020 року на загальну суму 52 451,71 грн, з яких: 31 661,82 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 789,89 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо розстрочення виконання рішення

Частиною 1 статті 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, не є вичерпним.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідач є особою з інвалідністю другої групи ( а.с.55-56), що свідчить про наявність обставин, які об`єктивно впливають на його матеріальне становище та можливість одноразового виконання судового рішення в повному обсязі.

Водночас розстрочення виконання рішення на визначений судом строк не звільняє відповідача від виконання покладеного на нього обов`язку, а лише забезпечує реальну можливість виконання рішення без надмірного порушення його прав та інтересів, не позбавляючи при цьому позивача права на отримання присуджених коштів.

На підставі наведеного, керуючись засадами справедливості та розумності, з метою забезпечення балансу інтересів сторін та реального виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення щодо стягнутої суми заборгованості в розмірі 52 451,71 грн, встановивши її сплату дванадцятьма щомісячними платежами в розмірі 4 370,97 грн, починаючи з листопада 2026 року, зі строком сплати кожного платежу до 1 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється платіж.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №CF-2001773591001 від 08 вересня 2026 року (а.с. 34).

Відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, та згідно п.9 ч.1 ст. 5 Закону України " Про судовий збір " звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

Водночас судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, акт надання послуг правничої допомоги від 30 червня 2026 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвоката складає 10 000,00 грн ( а.с. 31-32).

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, визначаючи суми судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21).

Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, заперечення сторони відповідача щодо такого розміру витрат, керуючись критерієм розумності розміру судових витрат, суд зменшує витрати позивача на правничу допомогу адвоката до суми 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором №2001773591001 від 22 грудня 2020 року в розмірі 52 451,71 гривень, з яких: 31 661,82 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 20 789,89 гривень - заборгованість за відсотками.

На підставі ч.1 ст.267 ЦПК України розстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості в розмірі 52 451,71 гривень на 12 ( дванадцять ) місяців рівними платежами по 4 370,97 гривень, починаючи з листопада 2026 року, зі строком сплати кожного платежу до 1 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється платіж.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» судові витрати в розмірі 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корп. А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила