Ухвала № 141385340 у справі № 522/20068/26 від 10.11.2026

Справа № 522/20068/26-Е

Провадження № 2-з/521/193/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

10 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

в с т а н о в и в :

До Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а саме:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816700651101;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 18 травня 2020 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яка діяла нібито від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко Світланою Леонідівною і зареєстрований в реєстрі за № 159.

- зазначити в рішенні суду, що воно є підставою для припинення (скасування) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 36526481 від 18 травня 2020 року за ОСОБА_2 та для проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 .

- стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Предметом спору є витребування з чужого незаконного володіння та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Приморського району міста Одеси та поширюються норми ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 19 жовтня 2026 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, передано на розгляд Хаджибейського районного суду міста Одеси.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2026 року справу передано до розгляду судді Гуревському В.К.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 10 листопада 2026 року прийнято цивільну справу №522/20068/26-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, про визнання недійсним договору купівлі-продажу - до провадження, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову по цій справі, в якій просив:

- заяву про забезпечення позову розглянути у строк, встановлений ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без учасників справи;

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816700651101, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі запису про право власності № 36526481 18 травня 2020 року;

- вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам відчужувати, передавати в іпотеку, заставу, найм, вносити до статутного юридичних осіб або в інший спосіб розпоряджатися вказаною квартирою;

- вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири, у тому числі проводити державну реєстрацію переходу прав власності, інших речових прав, іпотеки та обтяжень;

- зазначити в ухвалі суду, що вона є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідних записів про арешт та заборону відчуження.

Обґрунтовуючи свою заяву тим, що предметом спору є конкретний, індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816700651101, право власності на яку зареєстроване за відповідачем - ОСОБА_2 (запис про право власності № 36526481 від 18 травня 2020 року).

Позивач стверджує і доводить у позовній заяві, що зазначена квартира вибула з її володіння поза її волею - на підставі підробленої довіреності від 26 березня 2020 року за реєстровим № 83, якої позивач ніколи не видавала, та укладеного на її підставі договору купівлі-продажу від 18 травня 2020 року за реєстровим № 159. За цим фактом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025163470000576, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, у якому позивач має статус потерпілої.

У цій справі підстави для забезпечення позову є не гіпотетичними, а очевидними та невідкладними.

По-перше, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4110005 07 від 02 лютого 2025 року щодо спірної квартири відсутні відомості про державну реєстрацію іпотеки, відсутні відомості про державну реєстрацію обтяжень і відсутні відомості в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Іншими словами, на цей момент не існує жодного правового механізму, який перешкоджав би ОСОБА_2 у будь-який день перепродати, подарувати, обміняти кварт пру, передати її в іпотеку або внести до статутного капіталу юридичної особи.

По-друге, ОСОБА_2 обізнаний або неминуче стане обізнаним про пред`явлення до нього позову, а також про кримінальне провадження щодо обставин набуття ним квартири. Саме отримання позовної заяви створює для недобросовісного володільця найсильніший стимул негайно відчужити спірне майно. Кожне наступне відчуження створює нову ланку в ланцюзі переходу права власності та формує нового «добросовісного набувача», а після кількох послідовних відчужень доведення недобросовісності кінцевого набувача перетворюється на практично нездійсненне завдання. Заборона відчуження, внесена до реєстру на підставі ухвали суду, є єдиним реальним механізмом зупинити цей процес.

По-третє, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025163470000576 арешт на квартиру не накладено - попри те, що вимога про арешт заявлялася стороною потерпілої у процесуальній формі клопотання щонайменше двічі (14 серпня 2025 року та 01 жовтня 2025 року) і ще неодноразово у формі адвокатських запитів та скарг, у зв`язку з чим 30 липня 2026 року подано скаргу на бездіяльність слідчого та прокурорів. Таким чином, механізм забезпечення, передбачений кримінальним процесуальним законом, у цій ситуації не спрацював, і захід забезпечення позову в порядку цивільного судочинства залишається єдиним доступним позивачу засобом збереження предмета спору.

По-четверте, спірна квартира є єдиним житлом позивача, а отже наслідки її остаточної втрати є непоправними і не можуть бути компенсовані виключно грошовим стягненням, тим більше з осіб, майновий стан яких невідомий.

Заходи забезпечення, про вжиття яких просить позивач, є співмірними із заявленими позовними вимогами. Предметом позову є витребування саме цієї квартири; арешт і заборона реєстраційних дій стосуються саме цього об`єкта і жодного іншого майна відповідачів не обмежують. Такі заходи не позбавляють ОСОБА_2 права володіти та користуватися квартирою і не завдають йому майнових втрат - вони лише тимчасово унеможливлюють її відчуження до вирішення спору но суті, тобто зберігають існуючий стан речей.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заявника на предмет їх обґрунтованості та співмірності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої, частиною другою статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, предметом спору у цій справі є витребування з чужого незаконного володіння та визнання недійсним договору купівлі-продажу щодо індивідуально визначеного об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816700651101, право власності на яку зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 на підставі запису про право власності № 36526481 від 18 травня 2020 року.

У спорах про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння подальше відчуження спірного об`єкта відповідачем на користь третіх осіб, передача його в іпотеку, заставу, внесення до статутного капіталу юридичних осіб або зміна його технічних та реєстраційних характеристик (поділ, виділ, реконструкція) об`єктивно призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, або змусить позивача звертатися з новими позовами до наступних набувачів майна, що суперечить принципу ефективного судового захисту.

Суд також враховує, що застосування виключно одного виду забезпечення позову - накладення арешту - без одночасної заборони відповідачу та суб`єктам державної реєстрації вчиняти дії щодо зміни правового статусу чи реєстраційних даних об`єкта нерухомості може виявитися недостатнім для збереження спірного майна у незмінному стані до вирішення спору по суті.

Обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну квартиру, заборони відповідачу та іншим особам розпоряджатися нею, а також заборони суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об`єкта є повністю співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки стосуються виключно спірного нерухомого майна, спрямовані на збереження його існуючого правового становища до набрання рішенням суду законної сили, не перешкоджають відповідачу володіти та користуватися квартирою і не порушують прав інших осіб.

Задоволення заяви про забезпечення позову забезпечить виконання рішення у справі у випадку задоволення позовних вимог, такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 154, 157 ЦПК України, СУД -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816700651101, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі запису про право власності № 36526481 18 травня 2020 року, заборонивши її відчуження до набрання рішенням суду законної сили.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м.

Заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам відчужувати, передавати в іпотеку, заставу, вносити до статутного капіталу юридичних осіб або в інший спосіб розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816700651101).

Заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816700651101), у тому числі проводити державну реєстрацію переходу права власності, інших речових прав, іпотеки та інших обтяжень, крім державної реєстрації арешту та заборони, накладених цією ухвалою.

Ухвалу для виконання направити Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

СУДДЯ В.К.Гуревський