Рішення № 141385464 у справі № 619/4444/26 від 10.11.2026

справа № 619/4444/26

провадження № 2/619/2527/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради, третя особа - Харківська товарна біржа про визнання правочину дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить: визнати дійсним правочин Договір №Н5-59 від 04.02.1998 року купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між, ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу продавець, яка діяла через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , за договором покупець, яка діяла через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_4 , підписаний та зареєстрований на Харківській товарній біржі та зареєстрований Слатинським малим госпрозрахунковим державним підприємством «Інвентаризатор» 04 лютого 1998 року та записаний у реєстрову книгу №6 за реєстровим № 1467; визнати за, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 : літ. «А-1», загальною площею 87,2 кв.м., житловою площею 60,9 кв.м.

В процесі розгляду справи представником позивача подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимоги про визнання за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 : літ. «А-1», загальною площею 87,2 кв.м., житловою площею 60,9 кв.м.

Ухвалою від 10.11.2026 позовну заяву в частині вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу Продавець, яка діяла через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , за договором Покупець, діючи через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_4 , уклали дійсний договір купівлі-продажу Н5-59 на Харківській товарній біржі, 04 лютого 1998 році та придбала житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу № Н5-59 від 04 лютого 1998 року між Продавцем та Покупцем був підписаний та зареєстрований на Харківській Товарній Біржі. Відповідно до п.п.1.1, 1.2,1.3,4,5 вказаного Договору, предметом договору є житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який складається з житлового будинку літ. А-1, загальною площею 87,2 кв. м., житловою площею 60,9 кв. м., з прилеглими надвірними будівлями та спорудами. За домовленістю сторін продаж здійснено за 23 834,00 грн., які Покупець сплачує Продавцю до підписання Договору. Право власності зареєстроване Слатинським Малим госпрозрахунковим державним підприємством «Інвентаризатор» 04 лютого 1998 року та записаний у реєстрову книгу №6 за реєстровим № 1467. Позивач вказує, що вона, як покупець, сплатила продавцю належну за договором ціну, а остання отримала від неї гроші та було передано у її розпорядження житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Після чого позивач разом з родиною вселилися до нього, зазначене нерухоме майно перейшло у її повне володіння та розпорядження, саме позивач підтримує житловий будинок з надвірними будівлями, а саме здійснює необхідний ремонт, сплачує необхідні комунальні послуги, користується усім будинком та надвірними будівлями, проте нею даний договір купівлі-продажу не був зареєстрований в нотаріальній конторі. Також позивач вказує, що на протязі багатьох років вони мешкали у зазначеному житловому будинку, не звертаючи уваги на деталі правовстановлюючого документу, проте в червні 2026 року виникла необхідність надання документів про реєстрацію права власності. В червні 2026 року позивач звернулася до державного реєстратора, де отримала консультацію щодо невідповідності вимогам діючого на теперішній час законодавства мого правовстановлюючого документу, а саме Договору купівлі-продажу № Н5-59 від 04 лютого 1998 року, та необхідності визнання цього правочину дійсним в судовому порядку. В теперішній зазначені обставини перешкоджають позивачу скористатись своїм правом на державну реєстрацію права власності на належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у ньому. Розгляд справи просила провести без її участі та без участі позивачки.

Представник відповідача Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, Шенькарук С.М. надала заяву, відповідно до якої просила провести судове засідання без її участі.

Представник третьої особи - Харківської товарної біржі в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши доводи позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу, як продавець, яка діяла через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , за договором, як покупець, діючи через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_4 , уклали договір купівлі-продажу Н5-59 на Харківській товарній біржі, 04 лютого 1998 р.

04 лютого 1998 р. ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Договір купівлі-продажу Н5-59 посвідчений Харківською товарною біржею.

Договір купівлі-продажу 04 лютого 1998 року зареєстрований в цілому за ОСОБА_1 у Слатинському МП ТІ «Інвентаризатор» та записано в реєстрову книгу №6 за реєстровим №1467.

Позивачка зазначила, що вона сплатила продавцю належну за договором ціну. Так, за домовленістю сторін продаж здійснено за 23 834,00 грн., які покупець сплатив продавцю до підписання Договору, а остання отримала гроші та передала у розпорядження житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, позивач зі всією родиною заселились до вищевказаного будинку, робили ремонт, сплачували комунальні платежі.

Таким чином були виконані всі суттєві вимоги угоди, викладені в договорі № Н5-59 від 04 лютого 1998 р.

Тобто між сторонами була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов договору та відбулося його виконання.

Згідно пунктів 10,11 договору №Н5-59 купівлі-продажи від 04 лютого 1998 р. передбачено, на підставі ст.15 ЗУ «Про товарну біржу», угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. Цей договір підлягає реєстрації в органах технічної інвентаризації.

Право власності зареєстровано за ОСОБА_1 у Слатинському МП ТІ «Інвентаризатор» та записано в реєстрову книгу №6 за реєстровим №1467 04 лютого1998 р.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли 04 лютого 1998 р., а тому при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР 1963 року (надалі - ЦК УРСР).

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із частиною першою статті 128 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти. Відповідно до статті 4 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод. Згідно зі статтею 41 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Зі змісту статті 227 ЦК УРСР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.

Згідно з приписами частини 1 статті 47 ЦК УРСР, недотримання вимог, передбачених статтею 227 ЦК УРСР тягне за собою недійсність договору.

Відповідно до частини 2 статті 47 ЦК УРСР суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

При укладенні вищевказаного договору сторонами досягнуто всіх істотних умов, договір виконано сторонами у повному обсязі, тому покупець в силу статті 145 ЦК УРСР є добросовісним набувачем.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про власність», який діяв на час укладення сторонами спірної угоди, громадянин набуває права власності внаслідок укладення угод, не заборонених законом. Оскільки покупцем укладена угода, яка не суперечить закону, він вважається власником придбаного майна.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Суд приходить до висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу домоволодіння. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволеній чинним законодавством України на момент його вчинення. Сторони узгодили усі істотні умови договору купівлі-продажу, зокрема щодо об`єкту продажу нерухомості.

Як встановлено судом вище, сторони домовились щодо всіх важливих умов договору купівлі-продажу, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне виконання цього договору, продавцям було передано кошти за спірне майно, а покупець з часу укладення вказаного правочину користувався цим майном.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконані в повному обсязі, договір зареєстрований в Слатинському малому госпрозрахунковому державному підприємстві «Інвентаризатор» 04 лютого 1998 р. та записаний у реєстрову книгу №6 за реєстровим №1467 тому ОСОБА_1 на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набула право власності на будинок і правомірно володіє ним.

В червні 2026 року позивач звернулася до державного реєстратора, де отримала консультацію щодо невідповідності вимогам діючого на теперішній час законодавства правовстановлюючого документу, а саме Договору купівлі-продажу № Н5-59 від 04 лютого 1998 р., та необхідності визнання цього правочину дійсним. В теперішній зазначені обставини перешкоджають ОСОБА_1 скористатись своїм правом на державну реєстрацію права власності на належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

За правилами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини 5, 6 статті 81 ЦПК визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачкою доведені належними та допустимими доказами обставини, які підлягають встановленню, а саме: факт повного виконання угоди купівлі-продажу сторонами договору, неможливість оформлення угоди належним чином на сьогоднішній день. Таким чином вимога про визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягає задоволенню.

Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачкою докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 81, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради, третя особа - Харківська товарна біржа про визнання правочину дійсним задовольнити.

Визнати дійсним правочин Договір №Н5-59 від 04.02.1998 року купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між, ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу продавець, яка діяла через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , за договором покупець, яка діяла через брокера брокерської контори №277, ОСОБА_4 , підписаний та зареєстрований на Харківській товарній біржі та зареєстрований Слатинським малим госпрозрахунковим державним підприємством «Інвентаризатор» 04 лютого 1998 року та записаний у реєстрову книгу №6 за реєстровим № 1467.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Дергачівська міська рада, адреса: Харківська обл., Харківський р-н, м. Дергачі, пл. Перемоги, 5, код ЄДРПОУ04059496;

відповідач: Харківська Товарна Біржа, код ЄДРПОУ 32867233, адреса: місто Харків, вул. Полтавський Шлях, буд.22.

Суддя Л. В. Калиновська