Постанова № 141385927 у справі № 345/3463/26 від 10.11.2026

Справа № 345/3463/26

Провадження № 22-ц/4808/2108/26

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,

суддів: Василишин Л.В., Луганської В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 12 серпня 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 19 вересня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1603-0451, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 23000,00 грн на строк 365 днів з базовим періодом 28 днів зі зниженою відсотковою ставкою 1,00% в день та стандартною процентною ставкою 1,00% в день та 0,74% в день у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору, комісією за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Кредитодавець умови договору виконав та перерахував 23 000,00 грн на платіжну картку позичальника.

Натомість ОСОБА_1 всупереч умов кредитного договору належним чином не виконав своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, внаслідок цього утворилась заборгованість, яка станом на 10 квітня 2026 року становить 80264,60 грн, з яких: 23 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 42314,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 11500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК, 3450,00 грн - заборгованість по комісії.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 12 серпня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1603-0451 від 19.09.2025 року в розмірі 65314,60 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 42314,60 гривень.

Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції взагалі не дослідив докази та не звернув уваги на відсутність доказів зарахування кредитних коштів на карту ОСОБА_1 . На підтвердження факту перерахування кредитних коштів, позивач надав до суду довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1603-0451 від 19.09.2025 року та довідку ТОВ «ФК «Контрактовий Дім». Проте, з вказаних доументів неможливо встановити ані власника рахунку/картки, ані даних по здійсненій операції, за яким здійснювався переказ. Натомість позивач не звертався до суду з клопотанням про витребування доказів належності картки відповідача та доказів зарахування кредитних коштів на вказану картку.

Звертає увагу, що розрахунок заборгованості не містить даних про осіб, повноважних на його видання із зазначенням прізвища та посади, відповідальних за здійснення бухгалтерської операції і правильність її оформлення. Такий розрахунок заборгованості є текстовою роздруківкою даних у виді таблиці, повинен бути оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, можуть бути первинні документи, що оформлюються відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 254 від 18.06.2003, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 75 від 04.07.2018.

Також позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

Звертає увагу на те, що умови укладеного між сторонами кредитного договору містять неоднозначні положення щодо строку кредитування та періоду, протягом якого здійснюється нарахування процентів. Так, у кредитному договорі одночасно зазначено строк кредитування 365 календарних днів та визначено базовий період тривалістю 28 календарних днів, з яким безпосередньо пов`язано порядок та розмір нарахування процентів за користування кредитними коштами. Наявність у договорі зазначених положень вимагала від суду першої інстанції встановлення їх дійсного змісту та співвідношення між собою, зокрема з`ясування того, протягом якого саме періоду та на яких умовах кредитодавець мав право здійснювати нарахування процентів. Посилається на норму частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Вважає, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 29440,00 грн (23000,00 грн - тіло кредиту, 6440,00 грн - відсотки за кредитом) та 28 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Зазначив, що згідно з розрахунком заборгованості, який було долучено позивачем до матеріалів справи, відповідачем було внесено кошти у розмірі 3000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, розмір заборгованості повинен становити 26440,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.

Вказує, що на підтвердження укладання кредитного договору № 1603-0451 від 19.09.2025 року відповідачем з ТОВ «Укр Кредит Фіаннс» було надано до суду електронний доказ (роздруківка тексту кредитного договору) , підписаний одноразовим ідентифікатором «A2902». Вказане свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі. При укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з його боку, а саме створення за допомогою веб-сайту заявки, укладення договору було б неможливе і кредитні кошти не були би перераховані відповідачу. Відповідач з метою отримання послуг з онлайн-кредитування вирішив скористатись ідентифікацією особи через BankID. Враховуючи викладене, ним було передано позивачу персональні дані, що містяться в кредитному договорі (паспортні дані, ідентифікаційний код, місце проживання), як належної ідентифікації ОСОБА_1 з метою укладення договору.

Звертає увагу, що первинні бухгалтерські документи, в тому числі виписка по рахунку ОСОБА_1 , належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом. Оскільки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку відповідача є неможливим. Виконання позивачем обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 23000,00 грн відповідачеві підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та Довідкою про перерахування суми кредиту № 1603-0451 від 19.09.2025.

Вказує, що позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 10561 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) відповідачу. Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Зауважує, що з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору № 1603-0451 від 19.09.2025, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору. Тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 23000,00 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 42314,60 грн, а всього у сумі 65314,60 грн необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, враховуючи наступне.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 19 вересня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1281-6400 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розмір кредиту - 23 000,00 грн; дата надання/видачі кредиту 19 вересня 2025 року.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п. 4.6 Договору).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою.- 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (п. 4.10 договору).

Згідно з пунктів 4.14 кредитного договору 4. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 18.09.2026 року.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1603-0451 від 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 перераховано на масковану платіжну картку НОМЕР_1 23000,00 грн.

Факт надання позивачем кредитних коштів відповідачу підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.04.2026 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на платіжну карту ОСОБА_1 транзакція № [номер приховано].

Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 80264,60 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 23000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 42314,60 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 11500,00 гривень; заборгованість по комісії - 3450,00 гривень. Відсотки було нараховано за період з 19.09.2025 по 09.04.2025 за відсотковою ставкою 1% в день. Комісію в сумі 3450,00 грн нараховано в день видачі кредиту 19.09.2025. Проценти річних на підставі ст. 625 ЦК було нараховано з 17.10.2025 по 10.11.2025. Крім того, в квітні 28.10.2025 року відповідачем здійснено часткову оплату 3000,00 грн, яку зараховано як погашення відсотків по кредиту.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд вважає, що між сторонами 19 вересня 2025 року договір про відкриття кредитної лінії №1603-0451 був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статей 6 , 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало відповідачу грошові кошти у розмірі 23 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи зміст кредитного договору слід дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Стороною відповідача не надано належних доказів не надходження кредитних коштів на свій рахунок та доказів на спростування обставин, на які посилається позивач у позовній заяві. Більше того, як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 погашав кредитну заборгованість 28.10.2025 на суму 3000,00 грн. Вказане також підтвердив скаржник в апеляційній скарзі.

Відтак, доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем належних та допустимих доказів укладення договору є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, позивачем надано документи, сформовані та підписані кваліфікованим електронним підписом, які підтверджують факт укладення кредитного договору. Зокрема, до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту, кредитний договір з додатками, які підтверджують порядок та факт підписання кредитного договору відповідачем.

Суму заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано, так само не спростовано розрахунок заборгованості, який надано позивачем. Заборгованість розрахована відповідно до умов та строку договору.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зокрема, 22 листопада 2023 року прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Отже, з огляду на те, що кредитний договір укладено 19 вересня 2025 року, тобто після набрання чинності відповідними змінами до Закону України «Про споживче кредитування», нарахування процентів за користування кредитом має здійснюватися з дотриманням установленого законом обмеження денної процентної ставки у розмірі 1 %. Оскільки погоджена сторонами у пункті 4.10 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % та відповідає зазначеному законодавчому обмеженню, загальна сума процентів за строк користування кредитом, нарахована відповідно до умов договору та вимог закону, становить 42314,00 грн.

Саме по собі істотне перевищення розміру нарахованих процентів над сумою основного боргу не свідчить про їх явно обтяжливий характер та не є достатньою підставою для їх зменшення. Скаржник не навів належного обґрунтування необхідності такого зменшення та не встановив обставин, які б свідчили про порушення внаслідок їх стягнення справедливого балансу інтересів сторін.

У п. 12.1 договору зазначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Таким чином, зі змісту кредитного договору вбачається, що при його укладенні сторони погодили розмір процентної ставки, можливість її перегляду, графік погашення кредиту та кінцевий термін повернення кредиту, з якими позичальник погодився, засвідчивши це електронним підписом.

Позивачу була надана необхідна переддоговірна інформація, передбачена Законом України «Про захист прав споживачів». Позичальник не звертався до кредитора із заявами про надання додаткової інформації або роз`яснення положень договору, не скористався правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 12 серпня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Луганська