Ухвала № 141386150 у справі № 161/18878/26 від 09.11.2026

Справа № 161/18878/26

Провадження № 2/161/8883/26

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Гриня О.М.

за участю секретаря судового засідання Шолом С.І.

представника позивача Любчича В.С.

представника відповідача

ПАТ «НАСК «Оранта»

(в режимі відеоконференції) Атаманчук А.О.

представника відповідача ОСОБА_1 Бакаєвича А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпромпроект» до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді від 08.09.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі.

25.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача про відмову від позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та стягнення судових витрат. Заява обґрунтована тим, що 08.09.2026 відповідач ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» добровільно сплатило позивачу грошові кошти в розмірі 69 405,56 грн. Сплата вказаних грошових коштів відбулася після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору на підставі ч.3 ст.142 ЦПК Українив розмірі 1 041,08 грн.

Представник відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» подала до суду письмові заперечення на заяву сторони позивача. Запереченн обґрунтовані тим, що 03.08.2026 до страхової компанії надійшла претензія від представника ТОВ «Машпромпроект» В. Любчича про доплату страхового відшкодування в межах ліміту страхової суми. В межах граничного строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, страховиком було прийнято рішення про доплату страхового відшкодування ТОВ «Машпромпроект» в розмірі 69 405,56 грн., про що було повідомлено представника позивача листом від 01.09.2026 № 09-01-04/14820. 08.09.2026 на підставі рішення страховика було сплачено страхове відшкодування потерпілому в розмірі 69 405,56 грн. Вважає, що позивач завчасно пред`явив позовну вимогу до суду, не дочекався належного строку для прийняття рішення страховиком за претензією, не переконався у відмові страховика у виплаті страхового відшкодування. Таким чином, задовольнивши вимоги потерпілого за претензією, страхова компанія не порушила право потерпілого на отримання страхового відшкодування. А тому, твердження представника позивача про те, що страховою компанією було сплачено страхове відшкодування після пред`явлення позову є необгрунтованим. Крім цього, до розподілу судових витрат при закритті провадження у справі не застосовані спеціальні умови ч. 3 ст. 142 ЦПК України, натомість понесені позивачем судові витрати відшкодуванню відповідачем не підлягають.

В судовому засіданні представником позивача подану ним заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» не заперечувала щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача, проте просила суд відмовити у стягнені зі страхової компанії витрат понесених позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору.

Представник відповідача Никитюка В.В. щодо вирішення заяви позивача покладався розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи та надані докази на підтвердження обґрунтованості заявленої заяви та заперечень на неї, суд установив таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Вивчивши заяву представника позивача про відмову від позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе прийняти відмову представника позивача від позовних вимог в частині позовних вимог до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі.

Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову представнику позивача зрозумілі.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Машпромпроект» до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в частині позовних вимог до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у зв`язку із відмовою позивача від позовних вимог в цій частині .

Щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 03.09.2026, а виплата страхового відшкодування відбулася 08.09.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 57110, вже після відкриття провадження у справі.

Суд не приймає до уваги посилання представника ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на те, що виплата страхового відшкодування відбулася за наслідками звернення позивача із претензією від 31.07.2026 та про прийняте рішення було повідомлено позивача листом № 09-01-04/14820 від 01.09.2026, оскільки доказів надсилання такого листа суду не надано, як і не підтверджену фату його отримання стороною позивача.

З урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

Верховний Суд наголошує, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2026 року у справі № № 345/5838/25 сформовано правовий висновок «якщо позивач відмовляється від позову у зв`язку з добровільним задоволенням відповідачем заявлених вимог після відкриття провадження у справі, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі. Поєднання різних механізмів відшкодування судового збору (часткове повернення з бюджету та часткове стягнення з відповідача) є процесуально неприпустимим, оскільки ці підстави є взаємовиключними».

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 3 367,46 грн. та заявлено про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 224 497,14 грн., з яких сума яка підлягала стягненню з відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» становить 69 405,56 грн., що є 30,95 % від ціни позиву. Відтак, розмір витрат понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, які підлягають стягненню з відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» становить 1 041,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 142, 255, 260, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Прийняти відмову представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпромпроект», адвоката - Любчича Василя Станіславовича від частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпромпроект» витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 1 041 (одна тисяча сорок одна) гривня 22 копійки.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпромпроект» до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - закрити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 10 листопада 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь