Ухвала № 141386208 у справі № 161/26785/25 від 04.11.2026

Справа № 161/26785/25

Провадження № 6/161/416/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 листопада 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Корнійчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2026 року,-

в с т а н о в и в:

Відповідач ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про розстрочення виконання рішення від 02.06.2026 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2026 року позов АТ «Універсал банк» задоволено повністю. Постановою Волинського апеляційного суду від 24.09.2026 року, ухвалено рішення Луцького міськрайонного суду від 02.06.2026 року змінити, позов АТ «Універсал банк» задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.05.2019 року у розмірі 45000 грн. та стягнути з АТ «Універсал банк» на користь ОСОБА_1 сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 749 грн. 19 коп. Відтак, зазначає, що з врахуванням взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог, залишок заборгованості, що підлягає виконанню становить 44250,81 грн.

Вказує, що має намір сплатити всю суму боргу згідно з рішенням суду, однак, на даний час об`єктивної можливості здійснити сплату боргу одноразово.

Зокрема, зазначає, що вона самостійно утримує та виховує неповнолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між заявником та батьком дитини розірвано. Згідно з судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2021, з батька дитини стягуються аліменти у мінімальному розмірі - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Будь-яких інших витрат на розвиток, навчання, сезонний одяг, взуття, харчування чи лікування дитини батько не здійснює. Весь фінансовий тягар щодо забезпечення доньки покладено виключно на заявника. Крім того, єдиним джерелом доходу сім`ї є її підприємницька діяльність (ФОП ОСОБА_1 , виписка з ЄДР від 18.11.2025, КВЕД 46.19 - основний, КВЕД 73.20), відповідно до якої остання здійснює представницькі послуги зі збуту товарів на території торговельних маршрутів. Вказує, що її середній щомісячний дохід складає близько 25 000 - 30 000 грн. Із цих коштів забезпечуються всі базові життєві потреби сім`ї: оренда житла, комунальні платежі, продукти харчування, сезонні витрати та навчання неповнолітньої доньки. Одноразове списання суми 44 250,81 грн або арешт рахунків підприємця призведе до зупинки роботи через неможливість закупівлі пального та залишить дитину без засобів до існування.

На підставі наведеного, просить суд, розстрочити виконання рішення луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2026 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 44250,81 грн. рівними частинами на 11 місяців, затвердивши наступний графік виконання судового рішення до: до 25 листопада 2026 - 4000 грн.; 25 грудня 2026 року - 4000 грн., 25 січня 2027 року - 4000 грн., 25 лютого 2027 року - 4000 грн., 25 березня 2027 року - 4000 грн., 25 квітня 2027 року - 4000 грн., 25 травня 2027 року - 4000 грн., 25 червня 2027 року - 4000 грн., 25 липня 2027 року - 4000 грн., 25 серпня 2027 року - 4000 грн., 25 вересня 2027 року - 4250,81 грн.

До судового засідання заявник подав заяву про розгляд заяви без її участі. Просить заяву задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом про день, час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників справи, по наявним матеріалам справи.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Виходячи з вимог ст. 129-1 Конституції України у взаємозв`язку із нормами ст.18 ЦПК України, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2026 року, набрало законної сили 24.09.2026 року і є обов`язковими до виконання для відповідача.

Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного стану, запровадженого та продовженого указами Президента України, діючим законодавством не передбачено.

Натомість, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, тобто будь-яких обмежень у здійсненні правосуддя не встановлено.

Обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання судового рішення, заявник посилається на те, що вона є фізичною особою-підприємцем, отримує щомісячний дохід у розмірі 25 000-30 000 грн., а одноразова сплата заборгованості в розмірі 45 000 грн є для неї фінансово обтяжливою. Крім того, зазначає, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а батько дитини сплачує на її користь аліменти у мінімальному розмірі.

Однак, суд критично оцінює наведені доводи, оскільки заявником не надано належних доказів фактичного розміру її щомісячних доходів. Зокрема, до заяви не долучено податкової звітності, довідок про доходи, чи інших офіційних документів, які б об`єктивно підтверджували розмір та регулярність отримуваних нею доходів.

Надані заявником фото таблиць, сформованих у програмі "Excel", самі по собі не можуть бути достатнім підтвердженням зазначених обставин, оскільки з їх змісту неможливо встановити походження відображених у них відомостей, достовірність зазначених сум, а також те, чи дійсно такі кошти були отримані заявником як дохід. Відтак, суд позбавлений можливості об`єктивно оцінити реальний майновий стан заявника, її платоспроможність та наявність обставин, які б істотно ускладнювали виконання судового рішення шляхом одноразової сплати суми в розмірі 45000 грн.

Крім того, сам по собі факт наявності у заявника на утриманні неповнолітньої дитини та отримання аліментів у невеликому розмірі не свідчить про наявність виняткових обставин, які унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання судового рішення.

Таким чином, судом не встановлено наявності виняткових обставин, передбачених ст.435 ЦПК України, які можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, пов`язаного із стягненням з боржника суми заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з огляду на вимоги ст. 435 ЦПК України, не має правових підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 10-13, 18, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 435 ЦПК України, на підставі ст. 129-1 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2026 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 05 листопада 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.