Ухвала № 141386603 у справі № 286/2832/23 від 11.11.2026

Справа № 286/2832/23

Провадження № 2-ві/279/5/26

У Х В А Л А

11 листопада 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Івашкевич О.Г. по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі №286/2832/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи Овруцька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває справа заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі №286/2832/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи Овруцька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка згідно повторного автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Івашкевич О.Г.

09.11.2026 року через електронний суд від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід судді Івашкевич О.Г. на обгрунтування якої зазначено, що заявник має сумнів в неупередженості та об`єктивності судді з посиланням на незгоду з викладеними в ухвалі суду недоліками поданої ним заяви та раніше прийнятими судовими рішеннями, які містять посилання на рішення, ухвалене іншим складом суду, яке вважає незаконним.

Ухвалою від 09.11.2026 головуючою у справі №286/2832/23 суддею Івашкевич О.Г. заявлений відвід визнано необґрунтованим.

Оцінивши вказані в заяві ОСОБА_1 про відвід доводи, суддя виходить з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами другою та третьою статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Крім того, частиною четвертою статті 36 ЦПК України прямо визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначив, що наявність безсторонності суду повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 49 рішення).

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть викликати сумнів у безсторонності судді. При цьому позиція особи, яка висловлює сумніви щодо неупередженості судді, є важливою, однак не вирішальною. Вирішальним є те, чи можуть такі побоювання вважатися об`єктивно виправданими (пункт 52 рішення).

Аналогічний підхід до оцінки безсторонності суду викладено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» (заява № 16695/04) від 15 липня 2010 року.

Згідно з частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо ж заява про відвід надійшла пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу. Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені у заяві про відвід обґрунтування, суд доходить висновку про відсутність передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу судді.

Зокрема, заява про відвід не містить належних доказів, які б свідчили про необ`єктивність чи упередженість судді або наявність інших обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його безсторонності. Наведені заявником доводи фактично ґрунтуються на його власному суб`єктивному сприйнятті процесуальних дій судді та незгоді з прийнятим ним процесуальним рішенням.

Так, доводи заявника про наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, які фактично зводяться до незгоди з викладеними в ухвалі суду недоліками поданої ним заяви, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для відводу судді.

Вирішення питання щодо відповідності заяви вимогам процесуального закону, наявності підстав для залишення її без руху та визначення переліку недоліків, які підлягають усуненню, належить до компетенції суду. Саме суд наділений повноваженнями надавати правову оцінку поданим процесуальним документам та вирішувати питання щодо дотримання встановлених законом вимог до їх форми, змісту та порядку подання.

При цьому незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді, їх мотивами чи наданою судом оцінкою сама по собі не свідчить про упередженість судді, його особисту заінтересованість у результатах розгляду справи або наявність інших обставин, які об`єктивно можуть викликати сумнів у його безсторонності.

Інше тлумачення фактично означало б, що будь-яка незгода учасника справи з процесуальним рішенням судді може стати підставою для сумнівів у його неупередженості. Однак інститут відводу призначений для усунення судді за наявності обґрунтованих сумнівів у його безсторонності, а не для оскарження процесуальних рішень, з якими не погоджується учасник справи, чи впливу на подальший розгляд справи.

Крім того, незгода заявника з ухвалою про залишення заяви без руху не може бути підставою для відводу судді, оскільки постановлення такої ухвали є реалізацією суддею наданих йому процесуальним законом повноважень щодо перевірки відповідності заяви вимогам процесуального законодавства.

Отже, наведені заявником обставини фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями судді та постановленою ним ухвалою, однак не містять жодних об`єктивних даних, які б свідчили про особисту упередженість судді, його заінтересованість у результатах розгляду справи або наявність інших обставин, що могли б викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.

При цьому сам факт незгоди учасника справи з процесуальним рішенням судді не може розцінюватися як доказ його упередженості, оскільки така незгода відображає лише суб`єктивне ставлення заявника до прийнятого рішення, а не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які ставлять під сумнів безсторонність судді.

Таким чином, наведені у заяві про відвід доводи не підтверджують наявності передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу судді.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Івашкевич О.Г. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом