Рішення № 141386696 у справі № 288/889/26 від 11.11.2026

Справа № 288/889/26

Провадження № 2-др/288/15/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №288/889/ за позовом ОСОБА_1 , який подає представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів. Заява обумовлена тим, що 29 жовтня 2026 року Попільнянським районним судом Житомирської області ухвалено рішення у цивільній справі № 288/889/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яким позов задоволено. Зокрема, судом стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів. Також судом вирішено питання про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 1 331 грн 20 коп. на користь держави. Разом із тим у зазначеному судовому рішенні не вирішено питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 Договору про надання правової допомоги № 3112023 від 03.11.2023 року за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі та строки, встановлені додатковою угодою. Згідно з Додатковою угодою № 1 від 29.10.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 3112023 від 03.11.2023 року за надання правничої (правової) допомоги у цивільній справі № 288/889/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 6000 грн під час підписання зазначеної угоди. Факт сплати гонорару підтверджується квитанцією від 29.10.2026 року, відповідно до якої позивачем сплачено адвокату 6000 грн. Отже, витрати на професійну правничу допомогу є фактично понесеними, документально підтвердженими та безпосередньо пов`язаними з розглядом цієї цивільної справи.

Разом із тим позивачем пропущено встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденний строк для подання доказів понесення судових витрат. Причини пропуску зазначеного процесуального строку є поважними та зумовлені об`єктивними обставинами, які не залежали від волі позивача та його представника. Зокрема, на території України продовжується дія воєнного стану, що супроводжується постійними загрозами ракетних та дронових атак, пошкодженням об`єктів енергетичної інфраструктури, систематичними відключеннями електроенергії та перебоями у роботі засобів зв`язку, особливо останній тиждень, що є загально відомим фактом. Зазначені обставини істотно ускладнювали можливість належної організації роботи, підготовки процесуальних документів, їх оформлення та своєчасного направлення до суду. Зокрема, перебої з електропостачанням унеможливлювали стабільну роботу комп`ютерної техніки, доступ до мережі Інтернет та використання засобів електронного зв`язку, необхідних для підготовки і направлення процесуальних документів. Таким чином, пропуск процесуального строку був зумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними з воєнним станом та нестабільною роботою енергетичної інфраструктури України, а не недобросовісною процесуальною поведінкою позивача чи його представника.

При цьому позивачем ще у позовній заяві було завчасно повідомлено суд про очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн та про намір надати відповідні докази. Позивач не мав наміру відмовлятися від відшкодування понесених витрат, а пропуск строку незначний та становить один день.

В поданій заяві представник позивача просить поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 288/889/26. Визнати поважними причини пропуску зазначеного процесуального строку з огляду на обставини, пов`язані з дією воєнного стану, систематичними відключеннями електроенергії та перебоями у роботі засобів зв`язку. Прийняти та долучити до матеріалів цивільної справи № 288/889/26 докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000.00 гривень. Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 288/889/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000.00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином відповідно до Довідки про доставку електронного листа.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином відповідно до Довідки про доставку електронного листа.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Суд, вивчивши подане клопотання та матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами другою - п`ятою статті 270 ЦПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За положеннями ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подано заяву, скаргу, документи тощо, щодо якої пропущено строк.

Оцінивши наведені заявником обставини, зокрема незначний період пропуску, ведення в Україні воєнного стану, нестабільну роботу енергосистеми та засобів зв`язку, а також враховуючи, що у позовній заяві позивач завчасно повідомляв про очікуваний розмір витрат на правничу допомогу, суд вважає причини пропуску процесуального строку поважними, а пропущений строк - таким, що підлягає поновленню.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2026 року в справі №288/889/26-2/288/848/26, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

З матеріалів цивільної справи та рішення суду, вбачається, що питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката не вирішувалось, представник позивача заявив, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу, докази про понесені судові витрати подані до суду в порядку частини 8 статті 141 ЦПК України.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

На підтвердження фактичного понесення та розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000.00 гривень позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази, а саме Договір про надання правової допомоги №3112023 від 03 листопада 2023 року, укладений між адвокатом Вотінцевим Єгором Геннадійовичем (дії якого підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4291 від 21.12.2010 року та ордером) та Величком Василем Васильовичем. Згідно з пунктами 1 та 4 даного Договору, адвокат приймає на себе зобов`язання щодо здійснення представництва інтересів клієнта в судових органах та складання юридичних документів, а клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі та строки, визначені додатковою угодою; Додаткову угоду №1 від 29 жовтня 2026 року до Договору про надання правової допомоги №3112023 від 03.11.2023 року. Пунктом 1 цієї Угоди сторони чітко визначили та узгодили предмет та розмір винагороди адвоката: за надання правничої (правової) допомоги у цивільній справі № 288/889/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 6000.00 гривень безпосередньо під час підписання даної угоди; Квитанцію до прибуткового касового ордера від 29 жовтня 2026 року, видану адвокатом Вотінцевим Є.Г., яка підтверджує факт реального розрахунку та передачі коштів. Відповідно до змісту вказаної квитанції, адвокатом прийнято від ОСОБА_1 гонорар за надання правничої допомоги у справі №288/889/26 згідно з Договором №3112023 від 03.11.2023 року та Додатковою угодою №1 від 29.10.2026 року в сумі 6000.00 гривень.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, враховується судова практика і рекомендації Європейського суду з прав людини.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що "заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду".

Щодо гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.

Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі "Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану" (заява № 37083/03, пункт 106).

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, враховуючи принцип співмірності розміру витрат із складністю справи, очікуваним результатом та виконаним обсягом робіт, суд вважає заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000.00 гривень підтвердженою належними та допустимими письмовими доказами, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі відповідно до вимог частини другої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Доповнити рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2026 року в цивільній справі №288/889/26 за позовом ОСОБА_1 , який подає представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, абзацом четвертим наступного змісту:

«Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на надання правничої (правової) допомоги адвоката в розмірі 6000.00 гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко