Ухвала № 141387003 у справі № 363/5711/26 від 10.11.2026

"10" листопада 2026 р. Справа № 363/5711/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: судді - Баличевої М.Б., секретаря Темченок В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,-

встановив:

07.09.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. в якій просила:

визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича щодо винесення постанови, про відкриття виконавчого провадження №81675838 від 06.08.2026 року незаконними (протиправними);

скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №81675838 від 06.08.2026 року, що винесена приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем;

визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2026 року ВП №81675838 незаконними (протиправними);

скасувати постанову про арешт коштів боржника від 06.08.2026 року ВП №81675838, що винесена приватним виконавцем виконавчого, округу Київської області Сидорчуком А.А.;

визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. щодо надіслання платіжної інструкції №16497 від 14.08.2026 року до банківської установи «Райффайзенбанк Банк») незаконними (протиправними);

визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №81675838 від 17.08.2026, року незаконними (протиправними);

скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №81675838 від 17.08.2026 року, що винесена приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А.;

визнати неправомірною (протиправною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. в частині не передачі до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменку Олексію Степановичу виконавчого провадження №81675838 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. передати до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменку О.С. виконавче провадження №81675838 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

Скарга обґрунтована тим, що 21.08.2026 року скаржниця отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.08.2026 року дізналась, що відносно неї відкрите виконавче провадження №81675838, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. на підставі виконавчого листа №363/7418/25, який видано 04.08.2026 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення зі скаржниці заборгованості у розмірі 28 103,005 грн. Разом з цим, відносно скаржниці вже існувало виконавче провадження №79832165, що відкрито 16.12.2025 року приватним виконавцем Кузьменком О.С. При цьому, у відповідності до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/25) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук А.А. повинен був передати виконавчий лист №363/7418/25, який видано 04.08.2026 року Вишгородським районним судом Київської області на виконання до приватного виконавця Кузьменка О.С., який відкрив перше виконавче провадження для приєднання його до зведеного виконавчого провадження. Крім того, постанова про арешт коштів боржника ВП №81675838 від 06.08.2026 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки арешт було накладено на рахунок, який передбачено для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, на який арешт накладено бути не може. Водночас, на думку скаржника, постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.08.2026 року теж підлягає скасуванню з підстав протиправності винесення постанови про арешт коштів боржника.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.09.2026 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Скаржниця в судове засідання не з`явилась, при цьому надала до суду заяву в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, скаргу підтримує та просить задовольнити.

Приватний виконавець та стягувач в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, поважності причин неявки не повідомили, правом надати пояснення щодо скарги не скористались.

Згідно зі ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наявні докази, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст. 477-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Із наведеного слідує, що у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, може бути розглянута скарга на дії державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. від 06.08.2026 року відкрито виконавче провадження №81675838 з примусового виконання виконавчого листа №363/7418/25 виданого 04.08.2026 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості за кредитним договором в розмірі 25 680,65 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. від 06.08.2026 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

З платіжної інструкції №16497 від 14.08.2026 року вбачається, що з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , було стягнуто грошові кошти у розмірі 31 361,65 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадження №81675838.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. від 17.08.2026 року закінчено виконавче провадження №81675838 з примусового виконання виконавчого листа №363/7418/25 виданого 04.08.2026 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості за кредитним договором в розмірі 25 680,65 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., у зв`язку зі сплатою заборгованості та припинено чинність арешту майна боржника, а також скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду.

З витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень від 04.09.2026 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 є ще відкриті виконавчі провадження, зокрема №80324648 від 24.02.2026 року.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Статтею 10 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до п. п. 6, 7, 22 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, що знаходяться у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на цінні папери, що існують в електронній формі та обліковуються на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Так, п. 13 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).

Відповідно до п. 14 Розділу ІІІ Інструкції у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито/поновлено кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття/поновлення виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття / поновлення виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито/поновлено у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об`єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи при відкритті/поновленні виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито/поновлено перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Так, з витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що виконавче провадження №80304648 було відкрито 24.02.2026 року, тоді як виконавче провадження №81675838 відкрито 06.08.2026 року, тобто значно пізніше за часом.

За таких обставин державний виконавець, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження №81675838, зобов`язаний був перевірити наявність інших відкритих виконавчих проваджень щодо відповідного боржника та діяти з урахуванням установленого законом порядку організації примусового виконання рішень.

Зокрема, у разі встановлення факту перебування на виконанні в іншого органу державної виконавчої служби раніше відкритого виконавчого провадження щодо того самого боржника, державний виконавець мав забезпечити дотримання передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень порядку взаємодії органів державної виконавчої служби, а саме направити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби, у якому відкрито (поновлено) раніше розпочате виконавче провадження.

Отже, відкриття виконавчого провадження №81675838 без урахування факту наявності раніше відкритого виконавчого провадження №80304648 свідчить про недотримання державним виконавцем установленого порядку організації примусового виконання рішень.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що постанова державного виконавця від 06.08.2026 року про відкриття виконавчого провадження № 81675838 прийнята з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.

Оскільки судом встановлено неправомірність постанови державного виконавця від 06.08.2026 року про відкриття виконавчого провадження №81675838, яка підлягає скасуванню, суд також доходить висновку про наявність підстав для скасування інших постанов, винесених державним виконавцем у межах зазначеного виконавчого провадження.

Такі постанови є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження та прийняті в межах виконавчого провадження, розпочатого з порушенням установленого законом порядку. Відтак, за відсутності законних підстав для відкриття виконавчого провадження відсутні й належні правові підстави для вчинення подальших виконавчих дій та прийняття відповідних процесуальних рішень у його межах.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимоги скарги про визнання незаконними (протиправними) дій приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. щодо направлення до банківської установи АТ «Райффайзен Банк» платіжної інструкції № 16497 від 14.08.2026 року.

Так, направлення платіжної інструкції до банківської установи є дією, спрямованою на виконання відповідного виконавчого документа та реалізацію повноважень виконавця щодо примусового виконання рішень. При цьому сама по собі така дія не є окремою постановою виконавця, а становить спосіб реалізації прийнятого ним рішення в межах виконавчого провадження.

З огляду на те, що судом встановлено неправомірність відкриття виконавчого провадження №81675838 та наявність підстав для скасування відповідної постанови, правові наслідки таких обставин підлягають оцінці в межах вимог щодо законності постанов і виконавчих дій, учинених у цьому провадженні. Водночас скаржником не наведено самостійних обґрунтувань та не надано належних доказів, які б свідчили про протиправність саме дій приватного виконавця щодо направлення зазначеної платіжної інструкції, зокрема про порушення ним порядку її оформлення або направлення.

За таких обставин суд доходить висновку, що ця вимога скарги не знайшла належного підтвердження під час судового розгляду, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги.

Керуючись ст. 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

постановив:

Скаргу - задовольнити частково.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича щодо винесення постанови, про відкриття виконавчого провадження №81675838 від 06.08.2026 року незаконними (протиправними) та скасувати постанову.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2026 року ВП №81675838 незаконними (протиправними) та скасувати постанову.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №81675838 від 17.08.2026, року незаконними (протиправними) та скасувати постанову.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А.А. передати до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменку О.С. виконавче провадження №81675838 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.Б. Баличева